Провадження № 22-ц/803/7893/24 Справа № 189/4655/23 Суддя у 1-й інстанції - Лукінова К. С. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
31 липня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Деркач Н.М., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Факторгова компанія “УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2023 року ТОВ “ФК “УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС” звернулися до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ “ФК “УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС” посилалися на те, що відповідно до укладеного з ТОВ “Авентус Україна” договору №6312068 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28 січня 2023 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20000 грн. строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку, емітовану АТ “Ощадбанк” зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування. Відповідач відповідно до умов кредитного договору, п.7.1.17, 7.1.18 Правил, в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти кредитний договір та підписав кредитний договір 28 січня 2023 року о 11:20:24 годині, шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором А7283, надісланий на номер телефону, що наданий відповідачем. Кредитні кошти були перераховані відповідачу 28 січня 2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції 33538869. 26 вересня 2023 року між ТОВ “Авентус Україна” та ТОВ “ФК “УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС” було укладено договір факторингу №26.09/23-Ф, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №6312068 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28 січня 2023 року перейшло до ТОВ “ФК “УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС”. Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 26 вересня 2023 року його заборгованість за кредитним договором становить 49850 грн., яка складається з: 20000 грн. - сума заборгованості за кредитом; 29850 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п.1.5 Кредитного договору та розрахунку заборгованості. На підставі викладеного ТОВ “ФК “УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС” просили суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №6312068 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28 січня 2023 року у розмірі 49850 грн., яка складається з: 20000 грн. - сума заборгованості за кредитом; 29850 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами, судовий збір у розмірі 2684 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2024 року частково задоволено позовні вимоги ТОВ “ФК “УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС”. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК “УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС” заборгованість за Договором №6312068 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28 січня 2023 року станом на 26 вересня 2023 року у розмірі 49850 грн., яка складається із: 20000 грн. - заборгованість за кредитом; 29850 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.5 Кредитного договору та розрахунку заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК “УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС” понесені судові витрати: 2684 грн. судового збору та 1000 грн. витрат на правову допомогу.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду від 15 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ “ФК “УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС” відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “ФК “УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС” просять апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення суду від 15 травня 2024 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до увагу ціну позову у розмірі 49850 грн., розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст.599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України, визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено право позикодавця в разі прострочення позичальником чергової частини повернення позики вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати належних процентів.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1077 ЦК України встановлено, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Закон України “Про електронну комерцію” визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України “Про електронну комерцію” зазначено, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію”).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію”).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію” відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію” у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України “Про електронну комерцію” моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У справі встановлено, 28 січня 2023 року між ТОВ “Авентус Україна” та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ “Авентус Україна” було укладено електронний Договір №6312068 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ “Авентус Україна” затверджених наказом №639-ОД від 30 вересня 2022 року та розміщено на сайті https://creditplus.ua/ru/documents (а.с.6-10, 23-28).
Відповідно до укладеного з договору №6312068 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28 січня 2023 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20000 грн. строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку, емітовану АТ “Ощадбанк” зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування.
Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжною картки № НОМЕР_1 .
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А7283 (а.с.6-11).
Як вбачається з листа ТОВ “Пейтек Україна” за вих. 20230929-2 від 29 вересня 2023 року відповідно до договору про організацію переказу грошових коштів №160222-1 від 16 лютого 2022 року було успішно перераховано кошти на платіжні картки клієнтів від ТОВ “Авентус Україна”, в тому числі 28 січня 2023 року о 11 год. 21 хв. на суму 20000 грн. на картку № НОМЕР_1 (а.с.14).
26 вересня 2023 року між ТОВ “ФК “Укрглобал-Фінанс” та ТОВ “Авентус Україна” було укладено договір факторингу №26.09/23-Ф, відповідно до умов якого ТОВ “Авентус Україна” відступив позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту(а.с. 35-37).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №26.09/23-Ф від 26 вересня 2023 року ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ “ФК “Укрглобал-Фінанс” за договором №6312068 від 28 січня 2023 року в розмірі 49850 грн., з них заборгованість за кредитом у розмірі 20000 грн., заборгованість за нарахованими процентами 29850 грн.(а.с. 40).
Відповідно до картки обліку Договору щодо боржника ОСОБА_1 вбачається, непогашена заборгованість перед ТОВ “ФК “Укрглобал-Фінанс” за договором №6312068 від 28 січня 2023 року в розмірі 49850 грн., з них заборгованість за кредитом у розмірі 20000 грн., заборгованість за нарахованими процентами 29850 грн. (а.с. 16-22).
Встановлено, після придбання права вимоги до відповідача, позивач не здійснював додаткових нарахувань (відсотків, штрафних санкцій, тощо) за Кредитним договором.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позичальник ОСОБА_1 не виконує належним чином свої зобов'язання по укладеному договору, в результаті чого утворилася заборгованість.
Враховуючи, що відповідач, як позичальник, отримав кошти по кредитному договору, не повернув їх у визначені строки разом зі сплатою відсотків, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором факторингу, та відповідачем не доведено належними та достатніми доказами того, що заборгованість за кредитним договором відсутня, позовні вимоги ТОВ “ФК “Укрглобал-Фінанс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту є обґрунтованими.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ТОВ “ФК “Укрглобал-Фінанс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.
Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ “ФК “Укрглобал-Фінанс” не є належним позивачем у цій справі є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Посилання в апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом обставин у справі є необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги стосовно невідповідності рішення суду фактичним обставинам справи, незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 31 липня 2024 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Н.М.Деркач
О.В.Свистунова