Справа № 761/25932/24
Провадження № 1-кс/761/16724/2024
26 липня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб СУ ГУНП у м. Києві яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб СУ ГУНП у м. Києві яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Ініціатор скарги зазначає, що 28.06.2024 за вих. № 28/06/2024-6 головою ГО «НОН-СТОП» - ОСОБА_3 , з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО « НОН-СТОП », а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , на офіційну електронну пошту СУ ГУНП в м. Києві, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, в той же час, підтвердження, що відомості за вказаним повідомленням внесені до ЄРДР - відсутні.
У зв'язку із чим, просить зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування СУ ГУНП в м. Києві внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за заявою голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 від 28.06.2024р. за вих. № 28/06/2024-6 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
У судове засідання голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 не з'явився будучи належним чином повідомлений, в той же час, у своїй скарзі просив розглянути скаргу без участі скаржника.
Уповноважений представник СУ ГУНП у м. Києві, який був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду скарги, до суду не з'явився та про причини неявки суд не повідомив, що відповідно до частини третьої статті 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідча суддя, дослідивши матеріали скарги, документи, дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів скарги, що 28.06.2024 за вих. № 28/06/2024-6 головою ГО «НОН-СТОП» - ОСОБА_3 , з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО « НОН-СТОП », а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , на офіційну електронну пошту СУ ГУНП в м. Києві, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Заявник вказує, що відомості за вказаною заявою не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом з тим, головою ГО «НОН-СТОП» - ОСОБА_3 , до матеріалів скарги долучено заяву голови ГО «НОН-СТОП» - ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення вих. 28/06/2023-6 від 28.06.2023.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: прокурор, слідчий наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Аналогічний висновок був зроблений Верховним Судом колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20), який наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Підставами вважати, що у заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин, є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину і підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно ст. 91 КПК України. Такими даними є відомості на підтвердження реальності конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Разом з тим, головою ГО «НОН-СТОП» - ОСОБА_3 , до матеріалів скарги не долучено заяви про кримінальне правопорушення вих. №28/06/2024-6, з якою згідно матеріалів скарги, останній звернувся до органу досудового розслідування, в той же час, долучено заяву про вчинення кримінального правопорушення вих. 28/06/2023-6 від 28.06.2023.
У зв'язку з чим, слідча суддя позбавлена можливості перевірити, що у заяві голови ГО «НОН-СТОП» - ОСОБА_3 за вих. №28/06/2024-6, яка скеровувалась до СУ ГУНП у м. Києві зазначено обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення, яке підлягає перевірці. Зокрема, чи зазначено заявником: період вчинення ймовірного кримінального правопорушення; місце та дату вчинення можливого кримінального правопорушення; шкоду, яку завдано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Так, на переконання слідчого судді, відомості, що містяться у скарзі голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 не містять обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
В той же час, щодо посилання скаржника у скарзі на обставини вчинення кримінального правопорушення є лише його незгодою з діяльністю ряду осіб, однак на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень.
Крім того, посилання заявника у скарзі щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, не містить таких фактичних даних на підтвердження того, що заявником було подано заяву про кримінальне правопорушення за вих. 28/06/2024-6, яка містить достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, інші обставини вчинення злочину в розумінні ст.11 КК України, відповідно до якої злочином є передбачене Кримінальним Кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Разом з тим, слід вказати, що бездіяльність слідчого, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий наділений обов'язком вчинити певну процесуальну дію, 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк та 3) відповідна процесуальна дія слідчим у встановлений строк не вчинена.
Враховуючи вищевикладене, слідча суддя позбавлена можливості встановити відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльність співробітників СУ ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку із чим скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, КПК України, слідча суддя
Відмовити у задоволенні скарги голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб СУ ГУНП у м. Києві яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1