01 серпня 2024 р.Справа №160/20663/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/20663/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
1. 31.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяв ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 16.05.2024 та від 28.06.2024;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 28.06.2024 та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.
2. Позовна заява обґрунтована тим, що бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяв ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 16.05.2024 та від 28.06.2024 є протиправною.
3. Разом із позовною заявою ОСОБА_1 (далі - "заявник") подано заяву про забезпечення позову, у якій просить:
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його посадових/службових осіб вчиняти дії щодо переміщення/призову/мобілізаційних заходів відносно ОСОБА_1 до навчального центру та/або військової частини, з метою проходження військової служби в Збройних Силах України (інших військових формуваннях) до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
4. В обґрунтування заяви про забезпечення зазначено, що заявник має матір, ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №000844 та відповідно до висновку ЛКК від 04.06.2024 №257 потребує постійного стороннього догляду, не здатна до самообслуговування.
5. У зв'язку із цим, 16.05.2024 заявник звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати) в редакції Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на 19.04.2024, яка діяла станом на час подачі заяви про відстрочку. Дану заяву на відстрочку заявник подав нарочно, особисто з'явившись до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією заяви з відміткою про отримання.
6. Проте, станом на день звернення до суду, відповіді на заяву про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не надано.
7. Під час особистої подачі заяви на відстрочку від 16.05.2024 заявнику було видано направлення на проходження військово-лікарської комісії, після якого заявнику було видано повістку на відправку. Відповідно до повістки заявнику наказано з'явитись за адресою: АДРЕСА_3 , 20.05.2024 о 08 годині, мати документи та речі, вказані на звороті повістки.
8. У період з 20.05.2024 по 03.06.2024 заявник перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні, у зв'язку із чим не мав можливості з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 20.05.2024, про що представником заявника було проінформовано ІНФОРМАЦІЯ_4 .
9. Отже, станом на 20.05.2024 заявник мав поважні причини для неявки до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
10. У зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, заявником було підготовлено заяву про відстрочку з урахуванням Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
11. 28.06.2024 заявником направлено засобами поштового зв'язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в редакції Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка діяла станом на час подачі заяви про відстрочку (зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
12. Проте, відповіді на заяву на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 28.06.2024 надано не було.
13. 18.07.2024 представником заявника подано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому просили надати інформацію про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 28.06.2024 та за результатами розглянутої заяви надати належним чином завірену копію прийнятого рішення.
14. 26.07.2024 представником заявника було отримано відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.07.2024 №13/7996 на адвокатський запит від 18.07.2024.
15. Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.07.2024 №13/7996, для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації перше подання заяви на розгляд голові комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки військовозобов'язаним, який перебуває на військовому обліку у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки має відбуватись тільки за особистою явкою. Якщо, наразі, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під зону відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_4 , він має особисто з'явитись для подання заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
16. На думку заявника, ІНФОРМАЦІЯ_4 допустив протиправну бездіяльність щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про відстрочку від 28.06.2024 у встановленому порядку.
17. Заявник зазначає, що складення ІНФОРМАЦІЯ_4 повістки на відправку щодо заявника фактично є дією з призову на військову службу. Проте, такі дії свідчать про протиправну бездіяльність на попередньому етапі, а саме - нерозгляду заяви на відстрочку, у встановленому порядку. Зазначені обставини вказують на реальну загрозу настання такого негативного наслідку, як невиконання рішення суду за позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у нерозгляді заяви на відстрочку.
18. Складення повістки на відправку щодо заявника свідчить про підтверджений ризик настання для нього негативних наслідків при невжитті заходів забезпечення позову, зокрема, завершення дій з призову на військову службу під час мобілізації, як наслідок, зміна юридичного статусу заявника з «військовозобов'язаний» на «військовослужбовець».
19. Крім цього, вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову матиме лише тимчасове, на час судового розгляду позову, обмеження у вчиненні дій з призову заявника на військову службу під час мобілізації, що не загрожує невідворотними негативними наслідками для заявника. У разі призову заявника на військову службу він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на його користь.
20. З огляду на викладене, заявник просить суд забезпечити позов.
21. Перевіривши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову, при вирішенні її по суті, суд виходить з наступного.
22. Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
23. Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
24. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
25. За приписами ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
26. Заходи забезпечення позову відповідають предмету позовної заяви та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
27. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
28. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
29. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
30. Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
31. При розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом надається оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.
32. За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
33. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
34. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
35. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка регламентує питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
36. Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, зокрема, що військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
37. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
38. З аналізу зазначених норм, видно, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці.
39. При цьому особа, яка має право на відстрочку, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.
40. Таким чином, можливо зробити висновок, що якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
41. В даному випадку, при розгляді поданої заяви суддя враховує інтерес заінтересованої особи, якою в даному випадку є мати заявника - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує постійного догляду та має правомірні очікування, що її син буде здійснювати догляд за нею постійно.
42. Таким чином, в даній справі наявна необхідність у забезпечені позову, з метою надати заявнику тимчасову правову охорону його права, за захистом якого він звернувся до суду.
43. Як видно з матеріалів позовної заяви, заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів, ОСОБА_1 має матір - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є інвалідом ІІ групи (з 11.10.2023, що підтверджується довідкою МСЕК серія 12 ААГ №000844 від 19.10.2023) по захворюванню опорно-рухового апарату та потребує постійного стороннього догляду, не здатна до самообслуговування (висновок ЛКК №257 від 04.06.2024).
44. ОСОБА_1 16.05.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції Закону, який дія на момент звернення).
45. Після проходження військово-лікарської комісії, представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було вручено повістку, у якій наказано з'явитись 20.05.2024 о 08:00 за адресою АДРЕСА_3 .
46. У період з 20.05.2024 по 03.06.2024 заявник перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №1406/479. Адвокатським запитом від 20.05.2024 №2005/2024 представник заявника проінформував ІНФОРМАЦІЯ_6 про неможливість прибуття у зв'язку із перебуванням заявника на лікарняному.
47. 28.06.2024 після змін в законодавстві, заявником направлено засобами поштового зв'язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 другу заяву на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
48. 18.07.2024 представником заявника подано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 №1807/2024, в якому просила надати інформацію про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 28.06.2024 та за результатами розглянутої заяви надати належним чином завірену копію прийнятого рішення.
49. ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 26.07.2024 №13/7996 надав відповідь на адвокатський запит у якому повідомив про те, що для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації перше подання заяви на розгляд голові комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки військовозобов'язаним, який перебуває на військовому обліку у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки має відбуватись тільки за особистою явкою. Якщо, наразі, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під зону відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_4 , він має особисто з'явитись для подання заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
50. Суддя також враховує, що у суду немає доказів, що ІНФОРМАЦІЯ_7 прийняте рішення щодо надання або ненадання відстрочки від призову за заявами ОСОБА_1 .
51. З огляду на викладене, суддя вважає, що заявником доведено умову застосування заходів забезпечення позову, а саме, доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
52. Суддя зазначає, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
53. Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
54. Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд робить висновок, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
55. Керуючись ст. ст. 150-154, 242, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
56. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/20663/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
57. Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його посадових/службових осіб вчиняти дії щодо переміщення/призову/мобілізаційних заходів відносно ОСОБА_1 до навчального центру та/або військової частини, з метою проходження військової служби в Збройних Силах України (інших військових формуваннях) до набрання законної сили судовим рішенням.
58. Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
59. Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
60. Боржник: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
61. Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 01.08.2027 (включно).
62. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
63. Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський