01 серпня 2024 рокуСправа №160/14625/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 61% відповідних сум грошового забезпечення з 1 квітня 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з 61% відповідних сум грошового забезпечення, зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.06.2022 року №ФД 101402, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою звернення до суду слугувало зменшення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області % розміру відповідних сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.06.2022 року № ФД 101402 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі від 25.08.2022 року у справі №160/11445/22.
Ухвалою суду від 10.06.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
20.06.2024 року від відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262). За правилами ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. При цьому слід зазначити, що довідка про розмір грошового забезпечення є основним документом на підставі якого здійснюється призначення та перерахунок пенсії у зв'язку з зміною розміру грошового забезпечення в наслідок прийняття Урядом України відповідного рішення про перерахунок пенсії. Частина 18 ст. 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Після скасування положень постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 (надалі - Постанова №103) та на час розгляду адміністративної справи, Урядом України не було прийнято відповідного рішення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), не введено нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством та не внесено відповідні зміни до Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (надалі - Постанова №704) та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року №988 (надалі - Постанова №988). Крім того, Головне управління від Пенсійного фонду України не отримувало повідомлень про прийняття Кабінетом Міністрів України нових рішень щодо перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ. Чинним законодавством України не передбачено проведення перерахунків пенсій на підставі копій документів. Отже, враховуючи вищевикладене, перерахунок пенсії позивача можливий лише за умови прийняття Урядом України відповідного рішення та/або надання оригіналів документів, які надають право на проведення відповідного перерахунку пенсії. Також у відзиві зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
Відповідно до ч.7 ст. 162 КАС України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Відповідно до ч.13 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» від 27.04.2021 №1416-IX (далі КАС України), положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
У газеті Голос України від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв'язку.
Абзацом 3 підп.15.17 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України, окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади України.
Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021.
Відповідно до ч.6 ст.18 КАС України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Частини 7, 8 ст. 44 КАС України вказують, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пунктів 24, 25 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Відповідно до п.10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положення), адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
Абзацом 2 ч.8 ст.18 КАС України передбачено, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з п.16 розділу ІІІ Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Отже, надсилання процесуальних документів до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Альтернативою звернення учасників справи до названого суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Аналогічні правовий підхід застосований Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №340/217/22 в ухвалі від 28.11.2022.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 року у справі № 204/2321/22 сформувала наступні висновки щодо застосування норм права:
"12.1. Законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
12.2. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
12.3. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку".
Як зазначалося вище відповідно до ч.6 ст.18 КАС України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як орган державної влади в обов'язковому порядку повинно бути зареєстровано в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Всупереч наведеним вимогам, поданий відзив надісланий на електронну пошту суду представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області без використання підсистеми «Електронний суд».
Водночас, відомості про сформування відповідачем (або його представником) зазначеного процесуального документа в підсистемі «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу подання відзиву на позовну заяву.
З урахуванням зазначеного, даний відзив не можна вважати таким, що поданий у визначений процесуальним законом спосіб.
З урахуванням викладених обставин, оскільки відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поданий в непередбачений законом спосіб, а тому такий відзив не враховується судом під час розгляду цієї справи.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Згідно розрахунку за пенсійною справою - ФД 101402 від 01.01.2007 р., який міститься в матеріалах справи, позивачу здійснювалася виплата пенсії виходячи з 61% розміру грошового забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року у справі №160/11445/22 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови листом від 21.07.2022 №21741-15689/Ш-01/8-0400/22 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі наданого ІНФОРМАЦІЯ_3 оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 16.06.2022 №ФД101402, станом на 05.03.2019, для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 26, код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 16.06.2022 №ФД101402 для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019, станом на 05.03.2019, з урахуванням проведених платежів.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року у справі №160/11445/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 56% від грошового забезпечення 12320,85 грн, яке зазначено у довідці від 16.06.2022 за № ФД 101402, наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 року у справі №160/19017/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 січня 2018 року, обчисленої із застосуванням 61 % відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з 61 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 року у справі №160/19017/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 у розмірі 61% від грошового забезпечення 5365,00 грн, яке зазначено у довідці, наданої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
На звернення позивача, відповідач, листом від 05.01.2024 року №1227-51573/Ш-01/8-0400-24, повідомив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №160/11445/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 56% від грошового забезпечення 12320,85 грн, яке зазначено у довідці від 16.06.2022 за №ФД 101402, наданої ІНФОРМАЦІЯ_4 та нараховано доплату пенсії за період з 01.04.2019 по 31.10.2022 в сумі 143352,66 грн. Розмір пенсії з 01.04.2019 складає 7255,80 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/19017/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 у розмірі 61% від грошового забезпечення 5365,00 грн, яке зазначено у довідці, наданої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Оскільки розмір пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/19017/22 станом на 01.04.2019 став меншим за розмір пенсії, обчислений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №160/11445/22, доплата на виконання рішення суду обчислена тільки за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 та становить 2213,13 грн. На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року у справі №160/19017/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 61 % від грошового забезпечення 5365,00 грн, яке зазначено у довідці, яка надана на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». З 01.04.2019 розмір пенсії з урахуванням доплати до попереднього розміру пенсії склав 7255,80 грн. Оскільки розмір пенсії обчислено з урахуванням доплати до попереднього розміру, який розраховано на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №160/11445/22, доплата пенсії на виконання ухвали суду від 20.11.2023 у справі №160/19017/22 за період з 01.04.2019 по 20.11.2023, відсутня. Станом на 01.01.2024 виплата пенсії позивачу здійснюється у розмірі 9828,46 грн, який обчислено на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №160/11445/22. Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії позивачу виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.
На звернення позивача, відповідач, листом від 31.05.2024 року №32843-21734/Ш-01/8-0400-24, повідомив, що розмір пенсії позивача було обчислено за 22 роки в розмірі 61% відповідних сум грошового забезпечення. З 29.04.2006 набрав чинності Закон України від 04.04.2006 №3591-IV "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців". Пункт «в» статті 13 в новій редакції Закону визначає розмір пенсій, які призначаються військовослужбовцям, звільненим зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України. Таким чином, для підвищення пенсій на 5% чи 10% учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яке було раніше передбачено цим пунктом, правові підстави відсутні. У зв'язку з цим, при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2008 за нормами постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», розмір Вашої пенсії було обчислено без врахування підвищення на 5%, в розмірі 56 % від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Враховуючи зазначене, для обчислення розміру пенсії у розмірі 61% правові підстави відсутні. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №160/11445/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії з 01.04.2019, на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_5 довідки про розмір Вашого грошового забезпечення від 16.06.2022 №ФД 101402 для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019, станом на 05.03.2019, з урахуванням проведених платежів. На виконання зазначеного рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 56% від грошового забезпечення 12320,85 грн, яке зазначено у довідці від 16.06.2022 за №ФД 101402, наданій ІНФОРМАЦІЯ_4 , та нараховано доплату пенсії за період з 01.04.2019 по 31.10.2022 в сумі 143352,66 грн.. Розмір пенсії з 01.04.2019 складає 7255,80 грн. Оскільки, зазначеним рішенням суду не зобов'язано органи Пенсійного фонду України перерахувати пенсію виходячи з розміру 61% від грошового забезпечення, тому Вам проведено перерахунок пенсії за умовами статті 13 Закону №2262. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/19017/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з 61% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. На виконання зазначеного рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 у розмірі 61% від грошового забезпечення 5365,00 грн, яке зазначено у довідці, наданій на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Розмір пенсійної виплати станом на 01.03.2019 став складати 3173,61 грн. Оскільки розмір пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/19017/22 станом на 01.04.2019 став меншим за розмір пенсії, обчислений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №160/11445/22, доплата на виконання рішення суду обчислена тільки за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 та становить 2213,13 грн. Водночас зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/19017/22 не зобов'язано органи Пенсійного фонду України провести позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2018 з грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, яке зазначено у довідці від 16.06.2022 №ФД 101402, наданій ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №160/19017/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 квітня 2019 року по 31 серпня 2023 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з 61% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. На виконання зазначеної ухвали проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 61% від грошового забезпечення 5365,00 грн, яке зазначено в довідці, наданій на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Оскільки розмір пенсії на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду 12.09.2023 у справі №160/19017/22 станом на 01.04.2019 менший за розмір пенсії, обчислений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №160/11445/22, доплата пенсії на виконання ухвали суду від 20.11.2023 у справі №160/19017/22 за період з 01.04.2019 по 20.11.2023, відсутня. Також зазначено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №160/19017/22 не зобов'язано органи Пенсійного фонду України провести позивачу перерахунок пенсії у розмірі 61% з грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, яке зазначено у довідці від 16.06.2022 №ФД 101402, наданій ІНФОРМАЦІЯ_4 . На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі №160/21792/23 до пенсії позивача з 01.11.2022 встановлено щомісячну доплату, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000,00 грн. Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.11.2022 по 31.12.2023 становить 28000,00 грн. З 01.02.2024 виплата пенсії здійснювалася у розмірі 11828,46 грн, який обчислено на виконання рішення суду. Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 в сумі 2000,00 грн виплачено в лютому 2024 році. Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії позивачу виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України. З 01.03.2024 розмір пенсії складає 12573,96 грн, який обчислено на виконання рішення суду.
Таким чином, спірним у даному випадку є застосування відповідачем 56% грошового забезпечення з 01.04.2019 року при перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист є конституційним правом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 13 Закону України № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі Закон № 2262-ХІІ, в редакції станом на час призначення пенсії) визначено, що, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" ( 1763-15 ) (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
08 липня 2011 року прийнято Закон № 3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри “ 90” замінено цифрами “ 80”.
27 березня 2014 року прийнято Закон № 1166-VII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”. Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Як зазначалося вище, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року у справі №160/11445/22 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови листом від 21.07.2022 №21741-15689/Ш-01/8-0400/22 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі наданого ІНФОРМАЦІЯ_3 оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 16.06.2022 №ФД101402, станом на 05.03.2019, для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 26, код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 16.06.2022 №ФД101402 для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019, станом на 05.03.2019, з урахуванням проведених платежів.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року у справі №160/11445/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 56% від грошового забезпечення 12320,85 грн, яке зазначено у довідці від 16.06.2022 за № ФД 101402, наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 року у справі №160/19017/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 січня 2018 року, обчисленої із застосуванням 61 % відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з 61 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 року у справі №160/19017/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 у розмірі 61% від грошового забезпечення 5365,00 грн, яке зазначено у довідці, наданої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
При цьому право на отримання пенсії виходячи з 61% суми місячного грошового забезпечення констатоване рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 року у справі №160/19017/22 року.
Частиною 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача, який було здійснено на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року у справі №160/11445/22, відповідач повинен був застосувати 61% грошового забезпечення, адже при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18 від 04.02.2019 року (адміністративне провадження № Пз/9901/58/18).
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною 5 статті 19 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 08 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований статтею 46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина 1 статті 3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48). Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.
Щодо обраного позивачем способу захисту.
Так, позивач просить суд визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 61% відповідних сум грошового забезпечення з 1 квітня 2019 року.
У відповідь на звернення позивача відповідач направив позивачу лист від 05.01.2024 року №1227-51573/Ш-01/8-0400-24, яким повідомив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №160/11445/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 56% від грошового забезпечення 12320,85 грн, яке зазначено у довідці від 16.06.2022 за №ФД 101402, наданої ІНФОРМАЦІЯ_4 та нараховано доплату пенсії за період з 01.04.2019 по 31.10.2022 в сумі 143352,66 грн. Розмір пенсії з 01.04.2019 складає 7255,80 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/19017/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 у розмірі 61% від грошового забезпечення 5365,00 грн, яке зазначено у довідці, наданої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Оскільки розмір пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/19017/22 станом на 01.04.2019 став меншим за розмір пенсії, обчислений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №160/11445/22, доплата на виконання рішення суду обчислена тільки за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 та становить 2213,13 грн. На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року у справі №160/19017/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 61 % від грошового забезпечення 5365,00 грн, яке зазначено у довідці, яка надана на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». З 01.04.2019 розмір пенсії з урахуванням доплати до попереднього розміру пенсії склав 7255,80 грн. Оскільки розмір пенсії обчислено з урахуванням доплати до попереднього розміру, який розраховано на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №160/11445/22, доплата пенсії на виконання ухвали суду від 20.11.2023 у справі №160/19017/22 за період з 01.04.2019 по 20.11.2023, відсутня. Станом на 01.01.2024 виплата пенсії позивачу здійснюється у розмірі 9828,46 грн, який обчислено на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №160/11445/22. Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії позивачу виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.
Також, на звернення позивача, відповідач, листом від 31.05.2024 року №32843-21734/Ш-01/8-0400-24, повідомив, що розмір пенсії позивача було обчислено за 22 роки в розмірі 61% відповідних сум грошового забезпечення. З 29.04.2006 набрав чинності Закон України від 04.04.2006 №3591-IV "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців". Пункт «в» статті 13 в новій редакції Закону визначає розмір пенсій, які призначаються військовослужбовцям, звільненим зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України. Таким чином, для підвищення пенсій на 5% чи 10% учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яке було раніше передбачено цим пунктом, правові підстави відсутні. У зв'язку з цим, при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2008 за нормами постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», розмір Вашої пенсії було обчислено без врахування підвищення на 5%, в розмірі 56 % від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Враховуючи зазначене, для обчислення розміру пенсії у розмірі 61% правові підстави відсутні. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №160/11445/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії з 01.04.2019, на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_5 довідки про розмір Вашого грошового забезпечення від 16.06.2022 №ФД 101402 для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019, станом на 05.03.2019, з урахуванням проведених платежів. На виконання зазначеного рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 56% від грошового забезпечення 12320,85 грн, яке зазначено у довідці від 16.06.2022 за №ФД 101402, наданій ІНФОРМАЦІЯ_4 , та нараховано доплату пенсії за період з 01.04.2019 по 31.10.2022 в сумі 143352,66 грн.. Розмір пенсії з 01.04.2019 складає 7255,80 грн. Оскільки, зазначеним рішенням суду не зобов'язано органи Пенсійного фонду України перерахувати пенсію виходячи з розміру 61% від грошового забезпечення, тому Вам проведено перерахунок пенсії за умовами статті 13 Закону №2262. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/19017/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з 61% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. На виконання зазначеного рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 у розмірі 61% від грошового забезпечення 5365,00 грн, яке зазначено у довідці, наданій на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Розмір пенсійної виплати станом на 01.03.2019 став складати 3173,61 грн. Оскільки розмір пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/19017/22 станом на 01.04.2019 став меншим за розмір пенсії, обчислений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №160/11445/22, доплата на виконання рішення суду обчислена тільки за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 та становить 2213,13 грн. Водночас зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі №160/19017/22 не зобов'язано органи Пенсійного фонду України провести позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2018 з грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, яке зазначено у довідці від 16.06.2022 №ФД 101402, наданій ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №160/19017/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 квітня 2019 року по 31 серпня 2023 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з 61% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. На виконання зазначеної ухвали проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 61% від грошового забезпечення 5365,00 грн, яке зазначено в довідці, наданій на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Оскільки розмір пенсії на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду 12.09.2023 у справі №160/19017/22 станом на 01.04.2019 менший за розмір пенсії, обчислений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №160/11445/22, доплата пенсії на виконання ухвали суду від 20.11.2023 у справі №160/19017/22 за період з 01.04.2019 по 20.11.2023, відсутня. Також зазначено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі №160/19017/22 не зобов'язано органи Пенсійного фонду України провести позивачу перерахунок пенсії у розмірі 61% з грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, яке зазначено у довідці від 16.06.2022 №ФД 101402, наданій ІНФОРМАЦІЯ_4 . На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі №160/21792/23 до пенсії позивача з 01.11.2022 встановлено щомісячну доплату, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000,00 грн. Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.11.2022 по 31.12.2023 становить 28000,00 грн. З 01.02.2024 виплата пенсії здійснювалася у розмірі 11828,46 грн, який обчислено на виконання рішення суду. Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 в сумі 2000,00 грн виплачено в лютому 2024 році. Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії позивачу виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України. З 01.03.2024 розмір пенсії складає 12573,96 грн, який обчислено на виконання рішення суду.
Суд зазначає, що лист від 05.01.2024 року №1227-51573/Ш-01/8-0400-24 та лист від 31.05.2024 року №32843-21734/Ш-01/8-0400-24 є відповіддю, наданою державним органом відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", та не містить в собі ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, обчисленої із застосуванням 61% відповідних сум грошового забезпечення з 1 квітня 2019 року є протиправними.
Основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частини 1, 2 статті 2 КАС України).
При цьому необхідно зазначити, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини застосовує підхід згідно з яким, дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» заява №.30985/96).
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).
Крім того, згідно з висновками Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та проти Греції» та «Малама проти Греції». «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12 липня 2001 року у справі «Ганс-Адам 11 проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі «Копецький проти Словачини»).
Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 3, 4 і 10 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; а може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Між тим, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 24 листопада 2015 року у справі № 816/1229/14, поміж іншого, вказано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №826/14016/16, від 11 лютого 2019 у справі № 2а-204/12, у справі №802/1827/17-а від 18 червня 2020 року).
Відтак, суд при перевірці правомірності вчинених дій відповідача у спірних відносинах, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб'єкта владних повноважень зобов'язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.
Таким чином, враховуючи встановлений факт протиправних дій відповідача, з метою повного захисту прав позивача суд вважає достатніми підстави зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з 61% відповідних сум грошового забезпечення, зазначених у довідці Дніпропетровського обласного територіального центу від 16.06.2022 року №ФД 101402, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 КАС України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень дії якого оскаржується, не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності таких дій та не спростовано доводи позивача викладені в цій частині.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» та при зверненні до суду ним не були понесені судові витрати, відсутні підстави для стягнення судових витрат.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, обчисленої із застосуванням 61% відповідних сум грошового забезпечення з 1 квітня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з 61% відповідних сум грошового забезпечення, зазначених у довідці Дніпропетровського обласного територіального центу від 16.06.2022 року №ФД 101402, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2024 року.
Суддя О.М. Неклеса