31 липня 2024 рокуСправа №160/34552/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови, оформленої листом № 60812-48774/Л-01/8-0400/23 від 05.12.2023, у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 повного розміру щомісячної пенсійної виплати на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу» без обмеження максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 повного розміру щомісячної пенсійної виплати на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу» без обмеження максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність), починаючи з 01.10.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену в червні 2015 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як член льотного екіпажу (пілот). У жовтні 2023 року позивачу стало відомо про обмеження його пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність). На звернення позивача про перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром відповідач відмовив.
Ухвалою суду від 03.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву з доказами його обґрунтування.
20.02.2024 надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що позивач з 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років як працівник льотного складу цивільної авіації. Нарахування та виплата пенсії здійснюються згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п. 3 ст. 27 цього Закону максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Аналогічні положення містить ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 2093,00 грн. Страховий стаж позивача, зарахований до 31.01.2015, становить 42 роки 05 місяців 13 днів, у тому числі 39 років 02 місяці 24 дні спеціального стажу. Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи із заробітної плати позивача: по першій складовій за період з 01.04.1994 до 31.03.1999 та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2003 до 31.12.2003; по другій складовій за даними системи персоніфікованого обліку з 01.01.2004 до 31.01.2015. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача по першій складовій - 4217,95 грн (278384,87 грн : 66 міс), де 66 - кількість місяців, які увійшли до розрахунку, 278384,87 грн - заробіток за місяці, які увійшли до розрахунку). Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 3,43725. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії по другій складовій з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14 та 1,197 становить 25452,94 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7405,03 грн х 3,43725). Загальний розмір пенсії становить 40031,21 грн, у тому числі: 37118,12 грн - розмір пенсії по першій складовій; 2842,33 грн - розмір пенсії за віком по другій складовій; 70,76 грн - доплата за 4 роки понаднормового стажу. Максимальний розмір пенсії відповідно до п. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не може перевищувати 20930,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену як працівнику льотного складу цивільної авіації у 2015 році відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», обчислення якої здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
07.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок та виплату його пенсії без обмеження максимальним розміром, починаючи з дати встановлення такого обмеження.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 60812-48774/Л-01/8-0400/23 від 05.12.2023 на звернення позивача повідомлено, що його пенсію обсислено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з п. 3 ст. 27 цього Закону максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Аналогічні положення містить ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 2093,00 грн. Страховий стаж позивача, зарахований до 31.01.2015, становить 42 роки 05 місяців 13 днів, у тому числі 39 років 02 місяці 24 дні спеціального стажу. Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи із заробітної плати позивача: по першій складовій за період з 01.04.1994 до 31.03.1999 та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2003 до 31.12.2003; по другій складовій за даними системи персоніфікованого обліку з 01.01.2004 до 31.01.2015. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача по першій складовій - 4217,95 грн (278384,87 грн : 66 міс), де 66 - кількість місяців, які увійшли до розрахунку, 278384,87 грн - заробіток за місяці, які увійшли до розрахунку). Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 3,43725. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії по другій складовій з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14 та 1,197 становить 25452,94 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7405,03 грн х 3,43725). Загальний розмір пенсії становить 40031,21 грн, у тому числі: 37118,12 грн - розмір пенсії по першій складовій; 2842,33 грн - розмір пенсії за віком по другій складовій; 70,76 грн - доплата за 4 роки понаднормового стажу. Максимальний розмір пенсії відповідно до п. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не може перевищувати 20930,00 грн.
У розрахунку пенсії позивача від 23.03.2023 зазначено, що загальний розмір пенсії по двох складових з 01.03.2023 становить 40031,21 грн, максимальний розмір пенсії 20930,00 грн.
Статтею 51 Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Згідно з частиною третьою статті 53 Закону № 1788-ХІІ працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 затверджені Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу; Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років; Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації.
Пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992, передбачено, що пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом «а» статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.
Підпунктом «в» пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005, передбачено, що заробіток для обчислення пенсій працівникам льотно-випробного складу визначається в такому порядку: у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.
Отже, позивач має право на перерахунок його пенсії в разі збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня відповідно до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992.
Проте розмір пенсії після такого перерахунку виплачувався позивачу із урахуванням обмеження максимального розміру на підставі Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, за правилами статті 2 якого, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Верховний Суд вже розглядав справи, в яких поставало питання перерахунку та виплати пенсії згідно з пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 713).
Зокрема в постанові від 24.06.2020 у справі № 580/234/19 Верховний Суд дійшов таких висновків:
«…згідно з абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
При цьому абзацом другим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).
Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями частини третьої статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.».
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 10.12.2020 у справі № 580/492/19, від 22.12.2022 у справі № 440/608/19, від 26.12.2022 у справі № 280/5502/19.
Внаслідок перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023 її розмір перевищив максимальний. Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення Закону № 3668-VI та ч. 3 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
Такий висновок щодо застосування норм права викладено у постнові Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 580/365/20, який відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.3385087918.1 від 27.12.2023.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл понесених позивачем судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.
Повний текст рішення складено 31.07.2024.
Суддя В.В. Рянська