24 травня 2024 рокуСправа №160/7471/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
21.03.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №047050025356 від 12.01.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період строкової військової служби з 21.04.1994 по 04.04.1996 згідно з військовим квитком від 21.04.1994 серія НОМЕР_1 ;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 12.06.1996 по 31.05.2018 згідно з його трудовою книжкою серії НОМЕР_2 .
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 за його заявою від 08.01.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», так як останній має необхідну кількість страхового та пільгового стажу роботи.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що пенсійним органом протиправно було прийнято рішення №047050025356 від 12.01.2024, яким позивачу відмовили в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З огляду на зазначені обставини, позивач вимушений був звернутися до суду із даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 відкрито провадження у справі №160/7471/24 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Відповідачі-1, 2, у строки встановлені ухвалою суду від 25.03.2024 відзиви на позов суду не надали, зазначену ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження було отримано останніми 27.03.2024.
У відповідності до положень ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».
За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняло рішення №047050025356 від 12.01.2024, яким відмовило позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Вказане рішення мотивовано тим, що загальний страховий стаж позивача складає 25 років 01 місяць 14 днів, пільговий стаж становить 05 років 04 місяці 00 днів.
До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період строкової служби з 25.06.1994 по 04.04.1996 згідно з військовим квитком від 21.04.1994 серія НОМЕР_1 , оскільки дату призову дописано іншим чорнилом.
До пільгового стажу не зараховано період з 12.06.1996 по 31.05.2018, оскільки відсутні уточнюючі довідки про пільговий стаж згідно з додатком 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою КМУ від 12.08.1993 №637, а довідка від 30.11.2023 №Д-21/2-08/426 видана архівним управлінням Кам'янської міської ради Дніпропетровської області не підтверджує зайнятість на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.
Позивач, не погодившись рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №047050025356 від 12.01.2024, оскаржив його правомірність до суду.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальноообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За змістом приписів пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 18.06.1996 наданої до суду видно, що ОСОБА_1 з 21.04.1994 по 04.04.1996 проходив службу в Збройних Силах; з 12.06.1996 по 31.05.2018 позивач працював слюсарем-ремонтником у цеху підготовки виробництва, у цеху ремонту металургічних печей, у цеху з ремонту металургічного устаткування в Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е. Дзержинського.
Так відповідачем-1 у спірному рішенні зазначено про незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його строкової служби з 25.06.1994 по 04.04.1996 згідно з військовим квитком від 21.04.1994 серія НОМЕР_1 , оскільки дату призову дописано іншим чорнилом.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач проходив строкову службу саме у період з 21.04.1994 по 04.04.1994 а не з 25.06.1994 по 04.04.1996, що підтверджується як даними військового квитка від 21.04.1994 серія НОМЕР_1 так і даними його трудової книжки серії НОМЕР_2 від 18.06.1996
Більш того, суд вважає за необхідне зазначити, що зазначення у військовому квитку дати початку військової служби чорнилом іншого кольору, не викликає сумнівів, що позивач у вказаний період з 21.04.1994 по 04.04.1994 проходив строкову службу в Збройних Силах, оскільки спірний період проходження строкової служби підтверджується записами, які містяться у в першу чергу у трудовій книжці ОСОБА_1 та у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 21.04.1994. Дані відомості у трудовій книжці та у військовому квитку є чіткими, виправлень, закреслень тощо не мають.
На переконання суду, ці докази є належними та достатніми для зарахування періоду служби позивача у лавах Збройних Сил у вказані періоди, однак відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період проходження строкової служби з 21.04.1994 по 04.04.1994.
Посилання відповідача на необхідність надання уточнюючої довідки про період проходження військової служби, суд вважає необґрунтованими, оскільки запис № 2 у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 18.06.1996 чітко містить відомості щодо періоду проходження військової служби у Збройних Силах у спірний період, а надання уточнюючих довідок для підтвердження проходження служби необхідно лише у разі коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи (служби).
Враховуючи наведене, суд вважає, що виявлені відповідачем-2 недоліки оформлення військового квитка серії НОМЕР_1 від 21.04.1994 позивача не можуть бути підставою для порушення права позивача на належне пенсійне забезпечення, а отже період проходження строкової служби в Збройних Силах з 21.04.1994 по 04.04.1994 має бути зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 .
Також, відповідачем-1 не зараховано до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 12.06.1996 по 31.05.2018 на посаді слюсаря-ремонтника у цеху підготовки виробництва, у цеху ремонту металургічних печей, у цеху з ремонту металургічного обладнання в Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е. Дзержинського, оскільки відсутні уточнюючі довідки, які підтверджують пільговий характер роботи.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що згідно Списків №1 виробництв, робіт, професій , посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановами Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, №36 від 16.01.2003, №461 від 24.06.2016, посади позивача віднесені до Списку №1.
Більш того, дані трудової книжки позивача містять відомості про атестацію посад позивача по Списку №1.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про безпідставність не зарахування відповідачем-1 до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 12.06.1996 по 31.05.2018 у Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е. Дзержинського, у зв'язку з чим останній підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Щодо позовних вимог про зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження строкової служби з 21.04.1994 по 04.04.1994 та до пільгового стажу позивача період роботи з 12.06.1996 по 31.05.2018, то з цього приводу суд зазначає наступне.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
У цьому випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
З матеріалів справи встановлено, що первісно розгляд заяви та ухвалення рішення за заявою позивача від 08.01.2024 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, визначене за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.
З огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, це потягло за собою порушення прав позивача.
Відтак, суд вважає за необхідне покласти обов'язок щодо зарахування до страхового стажу позивача період проходження строкової служби з 21.04.1994 по 04.04.1994 та до пільгового стажу позивача період роботи з 12.06.1996 по 31.05.2018 безпосередньо на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Таким чином, позовні вимоги у цій частини до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог відносно зобов'язання пенсійного органу призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то з цього приводу суд зазначає таке.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задоволення зазначеної позовної вимоги буде втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 08.01.2024 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 1211.20 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №047050025356 від 12.01.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період строкової військової служби з 21.04.1994 по 04.04.1996.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 12.06.1996 по 31.05.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.01.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко