30 липня 2024 рокуСправа №160/21803/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень у справі №160/21803/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року у справі №160/21803/23, яке набрало законної сили, задоволений позов ОСОБА_1 та серед іншого зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції до внесення змін постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та від 12.05.2023 року №481) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до постанови №704, із зазначенням: надбавки за вислугу років (50%), надбавки за особливості проходження служби (65%), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%), премії (35%) для проведення з 01.02.2023 року перерахунку основного розміру пенсії.
На виконання означеного судового рішення відповідачем видано довідку від 28.12.2023 року №06/27863, в якій надбавку за особливості проходження служби (65%), надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%), премії (35%) обчислено виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 року.
12.06.2024 року від позивача надійшла заява, в якій останній просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинені на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року у справі №160/21803/23 в частині обрахунку в довідці станом на 01.01.2023 року від 28.12.2023 року №06/27863 надбавки за вислугу років (50%), надбавки за особливості проходження служби (65%), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%), премії (35%) виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 року.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року у справі №160/21803/23 шляхом здійснення обрахунку в довідці станом на 01.01.2023 року від 28.12.2023 року №06/27863 надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), премії (35% від посадового окладу) визначених з посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до постанови №704, для проведення з 01.02.2023 року перерахунку основного розміру пенсії.
Обгрунтовуючи заяву, позивач посилався на протиправні дії відповідача, який обрахував посадовий оклад та оклад за військовим званням виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 року, тоді як при обрахунку додаткових видів грошового забезпечення та премії застосував прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 року у справі №160/21803/23 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Цією ж ухвалою суду відповідачеві встановлено п'ятиденний строк для надання пояснень щодо заяви, яка розглядається.
19.06.2024 року від відповідача надійшли пояснення, в яких останній зазначив, що розміри додаткових видів грошового забезпечення обчислені із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 року та вважає, що такі дії відповідають вимогам положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
16.07.2024 року відповідачем подано клопотання про розгляд заяви за його відсутності, зважаючи на що 16.07.2024 року судом ухвалено здійснювати розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Розглядаючи вказану заяву, суд виходить із того, що відповідно дост.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх висновках, викладених в рішеннях від 28.11.1999 по справі «Вгитагезси V. Котапіа» («Брумареску проти Румунії») та від 24.07.2003 по справі «КуаЬукН V. Киззіа» («Рябих проти Росії»), зазначив, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Відповідно до ч.1, 4, 5, 6 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Враховуючи положення статті 383 КАС України, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 року у справі №2804/2076/17 постановлено, що сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.
Суд зазначає, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Тобто набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 року №5-рп/2005, від 29.06.2010 року №17-рп/2010, від 22.12.2010 року №23-рп/2010, від 11.10.2011 року №10-рп/2011).
Так, як уже попередньо зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року у справі №160/21803/23 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції до внесення змін постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та від 12.05.2023 року №481) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до постанови №704, із зазначенням: надбавки за вислугу років (50%), надбавки за особливості проходження служби (65%), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%), премії (35%) для проведення з 01.02.2023 року перерахунку основного розміру пенсії.
На виконання означеного судового рішення відповідачем видано довідку від 28.12.2023 року №06/27863, в якій надбавку за особливості проходження служби (65%), надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%), премії (35%) обчислено виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 року.
Ці обставини не заперечуються відповідачем у наданих поясненнях, в яких останній вказав, що розміри додаткових видів грошового забезпечення обчислені із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 року та вважає, що такі дії відповідають вимогам положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»
Проте, суд не погоджується з такими доводами, адже в рішенні суду від 10.11.2023 року у справі №160/21803/23 зазначалося, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Відповідно, відповідач при обрахунку додаткових видів грошового забезпечення мав застосувати ідентичну розрахункову величину, а саме: прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 року, яку він застосував при обрахунку посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
Натомість, відповідачем такий дій не вчинено, що свідчить про обґрунтованість поданої позивачем заяви, яка підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої, шостої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу
Керуючись ст. 241-246, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень у справі №160/21803/23 - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинені на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року у справі №160/21803/23 в частині обрахунку в довідці станом на 01.01.2023 року від 28.12.2023 року №06/27863 надбавки за особливості проходження служби (65%), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%), премії (35%) виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року у справі №160/21803/23 шляхом здійснення обрахунку в довідці станом на 01.01.2023 року від 28.12.2023 року №06/27863 надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), премії (35% від посадового окладу) визначених з посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до постанови №704, для проведення з 01.02.2023 року перерахунку основного розміру пенсії.
Попередити керівника відповідача про відповідальність у випадку невиконання вимог означеної ухвали суду.
Установити ІНФОРМАЦІЯ_1 15-денний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття зазначених в цій ухвалі заходів.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко