03 червня 2024 рокуСправа №160/8137/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
29.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену у листі «Про надання відповіді» від 13.02.2024 року №9254-2771/Ч-01/8-0400/24 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, на які було нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01.03.2021 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що відмова пенсійного органу про перерахунок пенсії позивача з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, на які було нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є протиправною.
Ухвалою від 03.04.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
16.01.2024 року позивач звернулась до пенсійного органу з заявою з питань пенсійного забезпечення.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом №9254-2771/Ч-01/8-0400/24 від 13.02.2024 року повідомило позивача про таке.
Пенсія позивачу була призначена на підставі грошового атестату від 26.02.2021 року №000009 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 18.02.2021 року №183, які надані Жовтоводською виправною колонією (№-26), з урахуванням наступних видів грошового забезпечення:
посадового окладу 4510,00 грн;
окладу за спеціальним званням 1340,00 грн;
45% надбавки за вислугу років 2632,50 грн;
середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 4997,70 грн;
Всього грошове забезпечення 13480,20 грн.
Основний розмір пенсії 54% від грошового забезпечення склав 7279,31 грн.
Оскільки, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та компенсація за невикористану відпустку не носять постійного характеру та не належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, тому для включення їх до складу грошового забезпечення підстави відсутні.
Позивач, вважаючи протиправною відмову пенсійного органу в проведенні перерахунку та виплати пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, на які було нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон 2262-XII).
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2 ст. 9 Закону №2011).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону №2011).
Статтею 43 Закону №2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вказана норма ст. 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Аналогічний висновок міститься у Постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року по справі №826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій визначено ст. 63 Закону № 2262, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Згідно з абзацами першим-третім п. 7 ПКМУ від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» (далі - Порядок №393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідних окладів за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Згідно з матеріалами справи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області пенсію позивачу було обчислено на підставі грошового атестату від 26.02.2021 року №000009 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 18.02.2021 року №183, які надані Жовтоводською виправною колонією (№-26), з урахуванням наступних видів грошового забезпечення:
- посадового окладу 4510,00 грн;
- окладу за спеціальним званням 1340,00 грн;
- 45% надбавки за вислугу років 2632,50 грн;
- середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 4997,70 грн;
Всього грошове забезпечення 13480,20 грн.
Основний розмір пенсії 54% від грошового забезпечення склав 7279,31 грн.
Водночас пенсійний орган у листі №9254-2771/Ч-01/8-0400/24 від 13.02.2024 року зазначив, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та компенсація за невикористану відпустку не носять постійного характеру та не належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, тому для включення їх до складу грошового забезпечення підстави відсутні.
Позивач вказує, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та компенсація за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Одночасно, позивач посилається на постанову Верховного Суду України від 10.03.2015 року по справі №21-70а15, в якій зазначено, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія лише у разі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з обумовлених виплат.
Так, у матеріалах справи наявні довідки №001 та №002 від 15.01.2024 року, видані ДУ «Жовтоводська виправна колонія (№26)», зі змісту яких судом встановлено наступне:
- при звільненні позивачу було виплачено компенсацію за невикористану відпустку в сумі 59205,45 грн;
- у травні 2019 року та лютому 2020 року виплачено допомогу на оздоровлення у сумі 12173,27 грн та 12665,23 грн відповідно та у листопаді 2020 року виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у сумі 13128,16 грн.
На вказані суми нараховувалось та перераховувалось 22% ЄСВ відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
У зв'язку з зазначеним, позивач вважає, що пенсійним органом протиправно не враховано, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та компенсація за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Досліджуючи аргументи позивача, викладені у позовній заяві, та зміст листа відповідача №9254-2771/Ч-01/8-0400/24 від 13.02.2024 року, суд зазначає наступне.
При обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Факт сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який є вичерпним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №522/2738/17 (провадження №11-806апп18).
Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні здійснила відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10.03.2015 року у справі №21-70а15 (на яку посилається позивач у позовній заяві), щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом №2262-ХІІ.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону №2262 пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У постанові Верховного Суду від 02.06.2021 року у справі №240/11441/19 зазначено, що грошова допомога для оздоровлення та одноразові премії не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.
Ураховуючи наведене, доводи про наявність підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем сум грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку, виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтуються на неправильному розумінні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі №642/7685/16-а.
Тож, ст. 43 Закону №2262 містить вичерпний перелік видів грошово забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії, а матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та компенсація за невикористану відпустку не включені до такого переліку. Зазначення у ч. 3 ст. 43 Закону №2262 сплати страхових внесків стосується лиш тих видів грошового забезпечення, що передбачені положенням ч. 3 ст. 43 Закону №2262, зважаючи на вичерпність такого переліку та відсутність вказівки про невичерпність.
Тому відповідачем не допущено протиправності при відмові позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та компенсації за невикористану відпустку.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вище викладене, в задоволенні позовної заяви слід відмовити.
Розподіл судових витрат у не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко