25 липня 2024 рокуСправа №160/8758/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -
04 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 14 215,16 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та на теперішній час, згідно даних контролюючого органу, в інтегрованих картках платника податків рахується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 14 215,16 грн. З урахуванням вимог ст. 56, 57 ПК України, не сплачена сума грошового зобов'язання набула статусу податкового боргу. На виконання вимог ст.59 ПК України податковим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ф» №0001134-1308-0436 від 11.04.2023 року, яку було вручено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 особисто - 18.04.2023 року. Між тим, податковий борг в добровільному порядку відповідачем не сплачено, у зв'язку із чим, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Вказану ухвалу було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , зазначену у позові, а саме: АДРЕСА_1 .
21.06.2024 року, у зв'язку із неповерненням на адресу суду рекомендованого листа з повідомленням за штрихкодовим ідентифікатором 0600260297446, на адресу Дніпропетровської дирекції Українського державного зв'язку «Укрпошта» було направлено запит щодо вручення відповідачу - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , ухвали суду від 08 квітня 2024 року про відкриття провадження по справі.
23.07.2024 року на адресу суду надійшов лист від АТ «Укрпошта» за вих. № 1.10.004.-19563-24 від 23.07.2024 року в якому повідомлено, що рекомендований лист від 11.04.2024 року № 0600260297446 на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), надійшов до пересувного відділення № 33 Дніпровського регіону та значиться врученим адресату.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець з 25.08.2020 року (реєстраційний запис в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 2002210000000000738) та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи в інтегрованих картках платника податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , обліковується не заявлений до суду податковий борг у розмірі 14 215,16 грн., а саме:
Щодо підстав виникнення заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 13 049,66 грн.
- заборгованість у загальному розмірі 13 049, 66 грн. нараховано платником самостійно за податковою декларацією про майновий стан і доходи за звітний 2021 рік від 26.01.2022 року №9424825037 по терміну сплати - 21.02.2022.
Вказана заборгованість підтверджується даними з витягу інтегрованої картки платника податків відповідача за платежем 11010500 ««податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування».
Щодо підстав виникнення заборгованості по військовому збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 1 087,50 грн.
- заборгованість у загальному розмірі 1 087,50 грн. нараховано платником самостійно за податковою декларацією про майновий стан і доходи за звітний 2021 рік від 26.01.2022 року №9424825037 по терміну сплати - 21.02.2022.
Вказана заборгованість підтверджується даними інтегрованої картки платника податків відповідача за платежем 11011001 ««військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Щодо підстав виникнення заборгованості по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім п.п. 213.1.14 п.213.1 ст.213 ПКУ), що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 78,00 грн.
- заборгованість у загальному розмірі 78,00 грн. нараховано платником самостійно за податковою декларацією по акцизному податку за звітний період лютий 2022 року від 09.03.2022 року №13058406 по терміну сплати 30.03.2022.
З урахуванням вимог ст. 56, 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Відповідно до вимог ст.57, 59 ПК України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, податковим органом в автоматичному режимі було сформовано та направлено на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку із рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ф» №0001134-1308-0436 від 11.04.2023 року, яку було вручено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 особисто- 18.04.2023 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення №4946300009005, який міститься в матеріалах справи.
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги матеріали справи не містять.
Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно із пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з абзацом 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
На виконання пунктів 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податковим органом в автоматичному режимі було сформовано та направлено на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку із рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ф» №0001134-1308-0436 від 11.04.2023 року, яку було вручено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 особисто - 18.04.2023 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення №4946300009005, який міститься в матеріалах справи.
Згідно з п.42.2. ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Доказів оскарження вказаної вимоги відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 9 КАС України, не встановлено.
Згідно з п.п.87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст.95 Податкового кодексу України).
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість в сумі 14 215,16 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано відзиву на позов, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 2. ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 14 215,16 грн. (чотирнадцять тисяч двісті п'ятнадцять гривень 16 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України.
Суддя І.В. Тулянцева