22 липня 2024 рокуСправа №160/11821/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
07 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009143305 від 28.11.2019 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009163305 від 28.11.2019 року.
Ухвалою суду від 15 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог ухвали суду від 15.05.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Мінченко Я.В., 27.05.2024 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 29 травня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розгляд справи по суті вирішено розпочати з 01.07.2024 року, одноособово суддею Тулянцевою І.В.
18 червня 2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву.
Крім того, 18 червня 2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про закриття провадження у справі №160/11821/24, в якій просять:
- закрити провадження у справі № 160/11821/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0009143305 та № 0009163305 від 28.11.2019 року на підставі статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 20 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без руху після відкриття провадження по справі та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, у разі необхідності, подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
24 червня 2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Мінченка Я.В. надійшла відповідь на відзив, в якій не погоджуються з доводами наведеними відповідачем у відзиві на позовну заяву та підтримують свої позовні вимоги викладені у позовній заяві.
25 червня 2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Мінченка Я.В. надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 20.06.2024 року щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням поважності причин його пропуску.
В обгрунтування вказаного клопотання зазначено, що згідно інформації, наявної у Єдиному державному демографічному реєстрі та адресно-довідковому підрозділі ГУДМС, УДМС України у Дніпропетровській області місцем проживання позивача було вказано: АДРЕСА_1 . ГУ ДПС у Дніпропетровській області, 15.10.2019 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року. За результатом вище зазначеної документальної перевірки було складено акт №3930/04-36-33-05/2400815691 від 15.10.2019 року, на підставі якого було винесено: податкове повідомлення-рішення №0009143305 від 28.11.2019 року; податкове повідомлення-рішення №0009163305 від 28.11.2019 року. З матеріалів справи вбачається, що усі надіслані на вказану адресу листи, в т.ч. і оскаржувані податкові повідомлення - рішення, були повернуті поштою на адресу відправника - ГУ ДПС у Дніпропетровській області з зазначенням причини - «за закінченням терміну зберігання». Отже, станом на 2019 рік (момент надіслання поштової кореспонденції та її повернення за закінченням терміну зберігання), позивач не був ознайомлений зі змістом ні акту перевірки ні складеними на його підставі ППР, що свідчить про не обізнаність платника податків про існування порушених прав, свобод чи інтересів. Враховуючи зазначені обставини, податкові повідомлення-рішення №0009143305 від 28.11.2019 року, №0009163305 від 28.11.2019 року, набули статусу узгодженого. Згідно ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про існування вище зазначених ППР, позивач дізнався з ЄДРСРУ 22.04.2024 року, після арешту банківського рахунку в рамках виконавчого провадження №74830965 (постанова про арешт коштів боржника від 22.04.2024 року), з якого, останньому стало відомо про судове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/6283/23 від 05.06.2023 року, зі змісту якого, позивачу і стало відомо про порушення своїх прав. Станом на 25.06.2024 року, ОСОБА_1 , не зареєстрований у Інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет», (такий обов'язок є не обов'язковим для фізичних осіб), як наслідок не міг довідатися про існування ППР, як і ознайомитися з їх змістом, в даній системі. Враховуючи вище викладене, ОСОБА_1 , дізнався про порушені свої права лише після арешту банківського рахунку (22.04.2024 року) в рамках виконавчого провадження №74830965, як наслідок, кінцевий строк для звернення до суду спливає 22.10.2024 року. На підставі викладеного просять визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду з адміністративний позовом.
Дослідивши матеріали справи, клопотання представника позивача - адвоката Мінченка Я.В. щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням поважності причин його пропуску, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Пунктом 56.18 ст.56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених у статті 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до ст.102 ПК України строк давності становить 1095 днів.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у ч.2 ст.122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Предметом розгляду даної справи є - скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0009143305 від 28.11.2019 року та №0009163305 від 28.11.2019 року, в матеріалах справи відомості про застосування процедури адміністративного оскарження таких податкових повідомлень - рішень відсутні, однак, позовну заяву подано до суду 07.05.2024, що свідчить про пропущений позивачем шестимісячний строк, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.
У клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, представник позивача не заперечує, що згідно інформації наявної у Єдиному державному демографічному реєстрі та адресно-довідковому підрозділі ГУДМС, УДМС України у Дніпропетровській області місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 , та зазначає, що контролюючим органом на вищевказану адресу було надіслано поштову кореспонденцію, яку повернуто з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Між тим, про існування спірних рішень податкового органу ОСОБА_1 стало відомо лише 22.04.2024 року, після арешту банківського рахунку в рамках виконавчого провадження № 74830965 (постанова про арешт коштів боржника від 22.04.2024 року), на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/6283/23 від 05.06.2023 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , про стягнення суму податкового боргу в розмірі 224743,07 грн. У зв'язку із чим, вважають, що строк звернення до суду із даним позовом спливає 22.10.2024 року, оскільки позивач, як платник податків, не був обізнаний про існування порушених прав, свобод чи інтересів на момент надсилання контролюючим органом поштової кореспонденції на його податкову адресу.
Між тим, суд не погоджується з таким твердженням представника позивача, виходячи з наступного.
Суд зазначає, як було встановлено раніше, згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №593407 від 15.05.2024 року, ОСОБА_1 зареєстрований із 2008 року за адресою - АДРЕСА_1 , даний факт не заперечується і сторонами по справі.
Згідно з п.70.7 ст.70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За приписами п.58.3 ст.58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.42.4 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення».
Відповідно до п.42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
З системного аналізу наведених норм судом зроблено висновок про те, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
Враховуючи викладені вище обставини, аналізуючи норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Такий висновок неодноразово висловлений Верховним Судом у своїх рішеннях, в тому числі, у постанові від 09.01.2024 у справі №140/515/23.
З наданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що позивач на момент виникнення спірних відносин (листопад 2019 року) перебував на податковому обліку в Криворізькій північній ОДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як платник податків - фізична особа.
Згідно з Актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року № 3930/04-36-33-05/ НОМЕР_1 від 15.10.2019 року, на підставі якого були винесені спірні податкові повідомлення - рішення, податковою адресою (місцезнаходженням) позивача є - АДРЕСА_1 .
Зазначена адреса місця проживання позивача була зазначена також у Довідці адресно- довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Дніпропетровській області від 13.09.2018 року.
Згідно з листом ТОВ «Вердикт Фінанс» від 26.11.2015 року №180-11/15 на ім'я ОСОБА_1 , в якому позивача повідомлено про те, що залишок боргу перед Товариством у сумі 554601,93 за кредитним договором № 0307/0408/71-087 від 23.04.2008 року, право на вимоги за яким, відступлене ПАТ «Сведбанк» на користь Товариства на підставі Договору факторінгу № 11 від 02.02.2012 року - прощено, а забов'язання за кредитним договором припинено, а також повідомлено про те, що сума анульованого боргу є доходом, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та має бути відображений у річній податковій декларації, також було направлено на адресу місця проживання позивача - АДРЕСА_1 .
При цьому, вказане повідомлення ТОВ «Вердикт Фінанс» було отримано позивачем 04.12.2015 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення до цінного листа від 26.11.2015 року та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру від 15.05.2024 року, адреса реєстрації позивача - АДРЕСА_1 .
Матеріалами справи підтверджено, що спірні податкові повідомлення-рішення №0009143305 від 28.11.2019 року, №0009163305 від 28.11.2019 року були направлені контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу (місцезнаходження) ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , та які було повернуто поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наданими ксерокопіями конвертів з датою вхідної кореспонденції ГУ ДПС у Дніпропетровській області - 08.01.2020 року.
Тобто, з урахуванням положень пункту пп. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України вказані податкові повідомлення-рішення, які надіслані контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Єдиного державного демографічного реєстру та облікової картки платника, вважаються належним чином врученими позивачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
В даному випадку суд вважає, що позивач був належним чином повідомлений про винесення спірних рішень контролюючим органом ще в січні 2020 року, однак до суду з даним позовом він звернувся лише - 07.05.2024 року, тобто з порушенням строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача з того приводу, що до 22.04.2024 року він не знав про винесення податковим органом ще в 2019 році спірних податкових повідомлень - рішень, так як не був зареєстрованим в Інформаційно - телекомунікаційній системі «Електронний суд», оскільки будучі обізнаним з обов'язком подання податкової декларації за 2015 рік у зв'язку отриманням доходу у вигляді анульованого боргу (саме неподання такої декларації і стало підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки в жовтні 2019 року та винесення за її результатами рішень про донарахування грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та військового збору), ОСОБА_1 не виконав вимоги податкового законодавства, встановлених п. 70.7 ст. 70 ПК України щодо повідомлення про зміну даних, які вносяться до облікової картки.
Також суд зазначає, що ухвали суду від 29.05.2024 року та 20.06.2024 року, які були винесені по даній справі, та направлені на адресу реєстрації позивача - АДРЕСА_1 , були повернуті поштою на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Вказані обставини свідчать про те, що і на момент розгляду справи судом, та маючи обов'язок, у відповідності до положень ч. 1 ст. 45 КАС України, добросовісно користуватися процесуальними правами, позивач за вказаною адресою кореспонденцію не вважає за потрібне отримувати.
Відповідно до частини 3,4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Положення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду було виявлено після відкриття провадження в адміністративній справі, підстави, наведені представником позивача у клопотанні про поновлення такого строку звернення до суду є неповажними, інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними суд не вбачає, у зв'язку із чим, наявні всі передбачені законом умови для застосування наслідків, передбачених ч. 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, а позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева