про залишення позовної заяви без руху
31 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7795/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Денисюк Р.С., вивчивши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9420703/3584102632 від 29.08.2023 про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 22.06.2023 зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 22.06.2023; визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.08.2023 №5647 щодо включення фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків та зобов'язання Головне управління ДПС у Волинській області виключити фізичну особу- підприємця ОСОБА_1 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Предметом оскарження цього адміністративного спору є рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9420703/3584102632 від 29.08.2023 про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 22.06.2023 та зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних таку податкову накладну; визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.08.2023 №5647 щодо включення фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків та зобов'язання виключити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Отже, звернувшись до суду 26.07.2024 позивач пропустив встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк на оскарження спірних рішень.
При цьому, до позовної заяви представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що 30.01.2024 адвокат позивача Степанюк С.Є, оскаржував спірні рішення у судовому порядку та ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії була повернута позивачу. Однак, така ухвала суду не була надіслана безпосередньо позивачу, а надійшла лише його представнику. Вказує на те, що договором, укладеним з адвокатом Степанюком С.Є. не було передбачено супроводу судової справи, а лише підготовка та подання позовної заяви. Про повернення позовної заяви позивачу стало відомо лише у липні 2024 року, у зв'язку з чим уклав договір з іншим адвокатом для надання правової допомоги та без зайвих зволікань відразу звернувся до суду із цим позовом. Вказує, що зазначені обставини не залежали від волі позивача, а тому останній не міг вчасно звернутись до суду з даним позовом.
На думку судді наведені у клопотанні причини пропуску строку звернення до суду не можна визнати поважними, з огляду на таке.
Так, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Причини пропуску строку, наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду не свідчать про непереборний характер обставин в контексті можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк.
Водночас, посилання позивача на вказані обставини суддя до уваги не приймає, з огляду на таке.
Відповідно до частини п'ятої статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку (частина шоста статті 18 КАС України).
За приписами частин сьомої, восьмої статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже, за правилами частини сьомої статті 18 КАС України, наявність у адвоката електронного кабінету є підставою для направлення судом будь-яких документів у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
За приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 251 КАС України).
Як слідує з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» копію ухвали судді про повернення позовної заяви від 26.02.2024 у справі № 140/1123/24 Волинським окружним адміністративним судом було надіслано та доставлено до електронного кабінету представника позивача ОСОБА_2 28.02.2024.
Отже, вручення ухвали судді про повернення позовної заяви від 26.02.2024 у справі № 140/1123/24 представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє - ОСОБА_1 .
На думку судді, наведені представником позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними.
Суддя зазначає, що строк звернення із даним позовом закінчився 08.02.2024 та 29.02.2024 відповідно, тоді як із позовом представник позивача звернувся до суду лише 26.07.2024, тобто порушивши шестимісячний строк, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, оскільки позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду, підстави для поновлення строку звернення до суду, вказані представником позивача у клопотанні, визнані судом неповажними, тому позовну заяву належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин пропуску цього строку.
Керуючись статями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд
Визнати неповажними підстави, вказані у клопотанні про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог.
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя Р.С. Денисюк