31 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4350/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення №262840020862 від 05.04.2024 щодо відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” починаючи з моменту звернення - 29.03.2024; зобов'язання призначити пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” починаючи з моменту звернення - 29.03.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у призначенні пенсії позивачу по втраті годувальника у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки такий не є необхідною умовою для призначення відповідного виду пенсії.
Ухвалою від 29.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у відзиві на позовну заяву проти адміністративного позову заперечив зазначивши, що оскільки страховий стаж позивача не відповідає вимогам статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, на думку останнього, - відсутнє. При цьому, вказує, що тривалість страхового стажу безпосередньо пов'язана із визначенням пенсійного віку.
У зв'язку із чим, просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
29.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою та усіма необхідними документами, у зв'язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 , про призначення пенсії по втраті годувальника.
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 05.04.2024 року №262840020862 відмовлено в призначені оскільки на думку відповідача в позивача відсутній страховий стаж у розмірі 25 років.
Позивач, вважаючи дії та рішення відповідачів щодо відмови у призначенні йому пенсії по втраті годувальника, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Розділом V Закону №1058-IV визначено порядок та умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Так, відповідно до ст.36 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі Інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин. - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Згідно з абз.3 ч.1 ст.36, п.1 ч.2 Закону №1058-IV батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Пунктом 3 частини 2 Закону №1058-IV визначено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст.38 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV не ставить в залежність виникнення права дружини на отримання пенсії по втраті годувальника за її померлого чоловіка від наявного страхового стажу заявника за умови отримання нею пенсії за віком або ж після досягнення останньою пенсійного віку.
Підстави та вимоги для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника чітко визначено законодавством України, в тому числі Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який не містить вимог щодо наявності у заявника будь-якого страхового стажу, у зв'язку з чим жодних перешкод для призначення вказаної пенсії позивачу, судом не встановлено, оскільки на день із зверненням до відповідача із заявою про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 вже досягла пенсійного віку.
Відтак, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи спірне рішення №262840020862 від 05.04.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника, діяв без врахування всіх обставин для прийняття законного рішення.
За таких умов, вказане рішення є протиправним та належить до скасування.
Враховуючи те, що судом було встановлено протиправність рішення відповідача щодо відмови в призначені пенсії по втраті годувальника та сторонами не заперечувалось, що позивачу було відмовлено у призначенні пенсії лише з підстав відсутності страхового стажу та матеріали пенсійної справи містять всі необхідні документи для призначення пенсії позивачу по втраті годувальника, суд вважає, що для відновлення порушених прав та інтересів останнього належним способом захисту, з урахуванням положень ч. 1 ст. 5 КАС України, буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника на підставі поданої 29.03.2024 заяви та доданих до неї документів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №262840020862 від 05.04.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на підставі поданої нею 29.03.2024 заяви та доданих до такої заяви документів.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя А.Я. Ксензюк