м. Вінниця
31 липня 2024 р. Справа № 120/3492/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Слободонюка М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Філіппова Ю.Ю.
заявника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №120/3492/21-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 11.06.2021 позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_2 з 01.11.2020 перерахунок та виплату пенсії у відповідності до вимог Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки військової частини НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення від 26.11.2020 № 978, з урахуванням зазначених у довідці основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, в розмірі 80 % від відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.
18.07.2024 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження (заміни стягувача у виконавчому листі) в адміністративній справі №120/3492/21-а на його правонаступника. Подана заява мотивована смертю її чоловіка (позивача) ОСОБА_2 та оформлення на неї 25.05.2024 свідоцтва про право на спадщину за законом на належну ОСОБА_2 суму заборгованості в розмірі 221437,62 грн. згідно рішення суду по справі №120/3492/21-а.
Ухвалою суду від 23.07.2024 заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.07.2024.
В судовому засіданні заявниця підтримала подану заяву та просила її задовольнити.
У той же час представник ГУ ПФУ у Вінницькій області у судове засідання не з'явився, однак до суду 30.07.2024 від нього надійшли письмові пояснення, в яких останній заперечує проти задоволення поданої заяви вважаючи, що вирішення спірного питання в порядку заміни процесуального правонаступництва не є належним способом захисту прав заявниці. Крім того представник відповідача просив здійснювати розгляд цієї справи за його відсутності.
Відповідно до частини 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд розглянув заяву про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача у виконавчому листі) за встановленою явкою осіб.
Розглянувши подану заяву судом встановлено, що ОСОБА_2 починаючи з червня 2012 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, де отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII.
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2021 у цій справі судом 30.07.2021 видано виконавчий лист.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 31.10.2023 серії НОМЕР_2 .
Після його смерті заявниці - ОСОБА_1 було призначено пенсію в разі втрати годувальника на підставі Закону № 2262-XII.
В той же час на момент смерті ОСОБА_2 ГУ ПФУ у Вінницькій області не виплатило усю суму заборгованості за перерахованою пенсією на підставі судового рішення у справі 120/3492/21-а в загальному розмірі 221437,62 грн.
Разом з тим, спадкоємцем майна померлого є його дружина ОСОБА_1 , що підтверджується, зокрема, копією свідоцтва про право на спадщину за законом № НСЕ від 29.05.2024, яке видане приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В.Б.
Згідно вказаного документу до складу спадкового майна, яке успадкувала заявниця після смерті ОСОБА_2 , входить у тому числі і заборгованість в розмірі 221437,62 грн. згідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі 120/3492/21-а від 11.06.2021.
03.06.2024 ОСОБА_1 повторно звернулась до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про виплату їй усіх сум пенсій, що підлягали виплати її чоловіку ОСОБА_2 за судовим рішенням №120/3492/21-а, за результатами розгляду якої відповідач листом від 25.06.2024 повідомив, що вказане питання має бути вирішено в судовому порядку.
Таким чином вважаючи, що у зв'язку зі смертю свого чоловіка ОСОБА_2 у неї, як спадкоємця належного померлому права на отримання суми заборгованості, яка виникла згідно судового рішення, заявниця звернулася до суду з відповідною заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача у виконавчому листі.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд зважає на таке.
Згідно із частинами 1, 2 статті 15 Закону України “Про виконавче провадження” сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 61 Закону N 2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року N 3-1 (далі - Порядок N 3-1).
Відповідно до пункту 3 Порядку N 3-1 така заява подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 9 Порядку N 3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера додаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Зміст статті 61 Закону N 2262-XII узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, Закон N 2262-XII визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону N 2262-XII зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом N 2262-XII) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
В даному випадку суд звертає увагу, що вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
Тобто, фактично заміна особи стягувача у виконавчому листі у цій справі створить ситуацію, при якій ОСОБА_1 буде вважатись особою, якій ГУ ПФУ у Вінницькій області зобов'язане здійснити нарахування та виплату пенсії згідно норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що є неприпустимим оскільки, як вже наголошувалось судом вище, право на таку пенсію належало виключно померлому ОСОБА_2 та було нерозривно пов'язано із його особою. Отримання ОСОБА_1 у спадок заборгованості по такій пенсії фактично призвело до виникнення між сторонами (заявницею та пенсійним органом) нових правовідносин, пов'язаних із набуттям спадщини.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 15 лютого 2024 року по справі №420/25417/21, від 16 травня 2023 року по справі №420/288/21, від 27 вересня 2023 року по справі №420/16546/21, від 29 листопада 2023 по справі 420/18680/21, що в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування при вирішені цієї заяви.
Окрім іншого при вирішенні даного спірного питання необхідно врахувати позицію Верховного Суду застосовану у постанові від 15 грудня 2023 року у справі №805/2628/18-а, в якій судом касаційної інстанції зроблено висновки щодо справи у аналогічних правовідносинах, зокрема, наступне:
- ключовим питанням у такій категорії справ є не тільки наявність підстав для правонаступництва у спірних відносинах та можливість заміни стягувача у виконавчому провадженні у зв'язку зі смертю позивача (стягувача) пенсіонера, а також і ефективність обрання заявником способу захисту права на виплату недоотриманих сум коштів, шляхом звернення до суду у порядку статей 52, 379 КАС України;
- особливість пенсійних (публічно-правових) відносин у сфері соціального захисту між конкретною особою та Пенсійним фондом України полягає в тому, що вони нерозривно пов'язані з особою пенсіонера, оскільки процесуальне правонаступництво завжди пов'язане з участю особи як сторони у справі у судовому процесі, в тому числі, у процесі виконання рішення суду;
- недоотримана, у зв'язку зі смертю пенсіонера, сума пенсії, на яку він мав право, виплачується, зокрема, в порядку Закону № 1058-IV, а також у порядку Закону № 2262-ХІІ (для категорії пенсіонерів-військовослужбовців) та за загальним правилом, здійснюється у позасудовому порядку (добровільно) органами Пенсійного фонду України членам сім'ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися із відповідною заявою протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера;
- заміна сторони у виконавчому провадженні новою особою пов'язана з можливістю участі такої особи саме у вже відкритому/триваючому виконавчому провадженні, а тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача;
- лише у змагальному судовому процесі, суд відповідної юрисдикції має можливість, зокрема, встановити фактичні обставини необхідні для вирішення спору щодо виплати неодоотриманої за життя суми пенсії, так як зі смертю особи, незалежно від її статусу, пов'язаний інститут спадкування, що регламентується, головним чином, нормами цивільного права.
Верховний Суд у цій справі виснував, що ключовим питанням у такій категорії справ є не тільки наявність підстав для правонаступництва у спірних відносинах та можливість заміни стягувача у виконавчому провадженні у зв'язку зі смертю позивача (стягувача) пенсіонера, а також і ефективність обрання заявником способу захисту права на виплату недоотриманих сум коштів, шляхом звернення до суду у порядку статей 52, 379 КАС України.
Як вже зазначалось судом вище та вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 , обґрунтовуючи своє право на отримання заборгованої пенсії, яке належало спадкодавцю за рішенням суду в сумі 221437,62 грн., фактично відзначає, що такі виплати входять до складу спадщини, в підтвердження чого надала суду копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.05.2024.
Тобто, майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , а саме: заборгованість ГУ ПФУ у Вінницькій області по виплаті пенсії в сумі 221437,62 грн. є спадковим майном, а його отримання носить приватноправовий характер і є підставою для звернення заявника до суду з вимогою про встановлення підстав для стягнення даної виплати на її користь.
Суд також зазначає, що питання захисту прав осіб, які звернулися до суду з позовом про зобов'язання органу пенсійного фонду здійснити виплату нарахованих сум пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, неодноразово досліджувалося Великою Палатою Верховного Суду також у інших справах.
Зокрема, у постанові від 27 березня 2019 року у справі N 286/3516/16-ц Велика Палата Верховного Суду встановила, що у грудні 2016 року фізична особа звернулася до суду з позовом до органу пенсійного фонду про стягнення суми неотриманих спадкодавцем пенсійних виплат. Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 31 січня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з органу пенсійного фонду на користь позивача неодержані її чоловіком за життя кошти, а саме: підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачене статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року N 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену статтею 51 цього Закону, за період із 04 лютого по 31 липня 2014 року в загальній сумі 14 979,52 грн. У квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга органу пенсійного фонду, в якій останній, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати. Касаційну скаргу мотивовано тим, що спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства, оскільки спір виник щодо оскарження дій відповідача, який є суб'єктом владних повноважень.
Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши правовідносини, що виникли у цій справі, дійшла висновку, що вказаний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки у цій справі предметом позову є майнова вимога позивача, що стосується визнання за нею право власності на майно - грошові кошти, які належали до виплати її померлому чоловіку.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 квітня 2019 року у справі N 808/1346/18. Суд у цій справі виходив з того, що на дату смерті батька позивачки судові рішення про здійснення перерахунку його пенсії відповідачем виконані не були. Вказане стало підставою для звернення до адміністративного суду з позовом до органу пенсійного фонду про визнання бездіяльності відповідача протиправною і зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до постанов Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 4 серпня 2009 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2010 року. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду вказала, що спори предметом яких є майнова вимога позивача щодо визнання, зокрема, в порядку спадкування, права власності на грошові кошти, мають приватноправовий характер і підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Крім того, такий підхід застосований також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі N 355/323/17, де Суд, вирішуючи питання наявності у особи права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії) її померлого чоловіка вказав, що аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії). Суд виходив з того, що оскільки особі за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі постанов Березанського міського суду Київської області від 12 серпня 2009 року та Апеляційного суду Київської області від 04 серпня 2011 року, позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після його смерті, а тому набула права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії). Суд також наголосив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі вказаних рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.
Подібні висновки щодо розгляду спорів, які стосуються виплати недоодержаних сум пенсії, в порядку цивільного судочинства за позовом спадкоємця до органу пенсійного фонду, неодноразово висловлені Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 26 червня 2019 року у справі N 284/252/17 (позов про стягнення з органу пенсійного фонду у порядку спадкування неодержані за життя спадкодавиці (матері позивача) підвищення до пенсії й додаткової пенсії, щорічної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування), а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 квітня 2022 року у справі N 428/3913/20 (позов про стягнення недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера в порядку спадкування), від 30 листопада 2022 року справа N 638/19167/19 (спір щодо стягнення спадщини у вигляді недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера).
Відтак, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне вказати, що тільки у змагальному судовому процесі, суд відповідної юрисдикції має можливість, зокрема, встановити, необхідні для вирішення спору щодо виплати неодоотриманої за життя суми пенсії, фактичні обставини, зокрема:
- поточну суму заборгованості органу пенсійного фонду, яка виникла, зокрема, у зв'язку з невиконанням рішення суду за життя пенсіонера, шляхом витребування у органу пенсійного фонду відповідної довідки із зазначенням конкретної суми, яка залишилася невиплаченою;
- статус позивача у справі щодо стягнення недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (член сім'ї/особа, що перебувала на утриманні померлого пенсіонера/спадкоємець);
- наявність інших осіб з аналогічним статусом, які також претендують/мають право на отримання недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера;
- дату звернення позивача із заявою до пенсійного фонду про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера;
- подання позивачем всіх необхідних документів, передбачених Порядками N 22-1, N 3-1 (в залежності від положень, за якими призначалася пенсія особі, яка померла);
- процедури, за якої у особи виникло відповідне право (суд має встановити, в якому порядку особа звернулася за недоотриманою пенсією у зв'язку зі смертю пенсіонера як член сім'ї, який проживав разом із пенсіонером на день його смерті/особа, яка перебувала на його утриманні або як спадкоємець).
Отже, з огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб - спадкоємців, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами статей 52, 376 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони у виконавчому провадженні.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2023 року у справі № 420/244/20, постанові від 15 грудня 2023 року у справі № 805/2628/18-а.
Також, вказаної позиції підтримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у своїх постановах від 31.01.2024 по справі N 240/31749/21, від 05.06.2024 по справі № 120/1951/21-а.
За таких обставин суд доходить висновку, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження (заміни стягувача у виконавчому листі) - відсутні.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 379 КАС України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні (стягувача у виконавчому листі) у справі №120/3492/21-а
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 01.08.2024.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович