м. Вінниця
01 серпня 2024 р. Справа № 120/9403/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні заяву про відвід судді в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в особі третього відділу) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
В провадженні судді Вінницького окружного адміністративного суду Сала Павла Ігоровича перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в особі третього відділу) (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач) про визнання протиправною відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (на особливий період), оформлену протоколом від 13.06.2024 за № 3 та повідомленням від 14.06.2024 за № 3/2985, та зобов'язання відповідача оформити позивачу таку відстрочку на підставі положень п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Одночасно з позовною заявою представником позивача подано клопотання про забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом заборони третьому відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо переміщення позивача до військової частини (навчального центру) з метою проходження військової служби в Збройних Силах України до набрання законної сили рішенням суду за відповідним позовом.
Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 зайнятий доглядом за ховорою матір'ю (особою з інвалідністю I (А) групи), яка за висновком медико-соціальної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного сторнного догляду. Отже, як зазначає представник позивача, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Відтак, з метою оформлення відстрочки від мобілізації, позивач звернувся до третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідною заявою, до якої додав повний пакет необхідних підтверджуючих документів. Однак відповідач прийняв рішення, оформлене протоколом від 13.06.2024 № 3, яким у наданні ОСОБА_1 відстрочки відмовив у зв'язку з ненаданням документів, що підтверджують неможливість догляду за матір'ю іншим працездатним членом сім'ї, який зобов'язаний здійснювати догляд.
Одночасно з позовною заявою представником позивача подано клопотання про забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом заборони третьому відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо переміщення позивача до військової частини (навчального центру) з метою проходження військової служби в Збройних Силах України до набрання законної сили рішенням суду за відповідним позовом.
Ухвалою суду від 17.07.2024 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Ухвалою суду від 19.07.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В подальшому, 31.07.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача про відвід судді Сала П.І. від розгляду цієї адміністративної справи.
Ухвалою суду від 31.07.2024 визнано заяву представника позивача про відвід судді необґрунтованою. Справу передано для вирішення питання про відвід іншим суддею, визначеним в порядку, встановленому статтею 31 КАС України.
Частиною 4 статті 40 КАС України передбачено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 року для вирішення питання про відвід судді визначено суддю Жданкіну Н.В.
Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ознайомившись зі змістом та підставами заяви про відвід, приходжу до висновку про недоцільність призначення судового засідання для її розгляду та можливість вирішити питання про відвід в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав та обґрунтованості заяви про відвід, виходжу із наступного.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що представник позивача обґрунтовує її незгодою з результатами розгляду раніше поданого разом з позовною заявою клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема на думку заявника, у відповідній ухвалі суд надав тлумачення положенням п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (щодо застосування яких між сторонами виник спір), з яким сторона позивача не погоджується, що, у свою чергу, засвідчує, що суд наперед дійшов висновку про необхідність вирішення спору на користь відповідача. Відтак, враховуючи існування сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду справи по суті, представник позивача просить задовольнити заяву про відвід та здійснити заміну вказаного судді на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.
Підстави для відводу судді визначені статтею 36 КАС України.
Так, згідно положень частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
При розгляді заяви позивача про відвід судді Сала П.І., судом не встановлено будь-яких вищенаведених обставин, які б давали підстави для його відводу.
Як видно зі змісту заяви про відвід судді, сумніви в об'єктивності та неупередженості судді виникли у представника позивача через прийняття судом ухвали від 17.07.2024 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.
Втім, за приписами ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
При цьому суд зауважує, що відповідно до ч. 9 ст. 154 КАС України ухвала про забезпечення або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена і в резолютивній частині ухвали від 17.07.2024 судом роз'яснено порядок і строк її оскарження в апеляційному порядку.
Отже, виходячи з принципу забезпечення права на апеляційне оскарження, особа, яка бере участь у справі та не погоджується із судовими рішеннями, вправі реалізувати своє право на їх оскарження у передбаченому законом порядку та просити суд апеляційної інстанції про їх перегляд.
В контексті наведеного слід наголосити, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зазначена позиція неодноразово висловлена в рішеннях Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у справах №523/5348/17 від 14.02.2018, №9901/573/18 від 09.08.2018, №826/23651/15 від 16.08.2018, №9901/673/18 від 01.10.2018, №800/445/16 від 18.10.2018.
При цьому суд вважає надуманими твердження заявника про те, що в ухвалі від 17.07.2024 судом вже надано власне тлумачення правових підстав відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (на особливий період), передбачених п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", в контексті спірних правовідносин між сторонами.
Навпаки, в зазначеній ухвалі суд чітко та однозначно вказав на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті. Фактичні обставини справи, в тому числі питання щодо правомірності/неправомірності прийняття Вінницьким РТЦК рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті. На даному ж етапі суд позбавлений можливості встановити наявність ознак протиправності оскаржуваних дій та рішення суб'єкта владних повноважень. Крім того, встановлення ознак їх протиправності є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.
Інші мотиви суду, що були наведені в ухвалі від 17.07.2024 та на яких акцентує увагу представник позивача стосувалися надання оцінки доводам заявника щодо наявності підстав для забезпечення позову і суд не погодився з твердженнями позивача в аспекті необхідності вжиття заходів забезпечення позову, які полягали, зокрема, у тому, що без вжиття цих заходів хвора матір позивача буде залишена напризволяще.
Водночас інтерпретація заявником відповідних мотивів суду на свій розсуд, безумовно, є правом учасника справи, так само як і право з ними не погоджуватися, однак це не може бути свідченням упередженості чи необ'єктивності судді.
Отже, наведені представником позивача обставини не вказують на наявність підстав для відводу, передбачених у п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а сам відвід пов'язується виключно із суб'єктивним сприйняттям сторони рішень та дій судді під час розгляду справи.
З огляду на наведене вважаю, що у задоволенні заяви позивача про відвід судді Вінницького окружного адміністративного суду Сала П.І. в адміністративній справі №120/9403/24 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, -
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Вінницького окружного адміністративного суду Сала Павла Ігоровича в адміністративній справі №120/9403/24.
Адміністративну справу передати для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна