печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23621/24-ц
Пр. № 2-6472/24
10 липня 2024 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Остапчук Т.В.,
при секретарі судового засідання Гаманюк О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", треті особи: приватний нотаріус Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець Шуляченко Микола Борисович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець Шуляченко Микола Борисович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що виконавче провадження НОМЕР_2, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б., за яким з нього, на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. від 15.07.2021 року за реєстровим номером 95349, стягнуто заборгованість за кредитним договором на користь відповідача в сумі 11475 гривень.
Вважає, що виконавчий напис вчинено із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки він ніяких договорів із відповідачем не укладав, на його адресу не надходили повідомлення, вимоги про погашення заборгованості, нотаріус не повідомив його про те, що до нього звернулися із заявою про вчинення виконавчого напису. Крім того, кредитний договір з відповідачем не був нотаріально посвідчений, тому приватний нотаріус не мав повноважень на вчинення оспорюваного виконавчого напису, заборгованість не є безспірною.
Просить визнати виконавчий напис №95349, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 15.07.2021 року таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність.
Представник відповідача - ТОВ "Фінфорс" в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву у встановлений суд строк не надав, про дати розгляду справи повідомлений належним чином за поштовою адресою юридичної особи під підпис, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутність, суду не надходило.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Інших клопотань, в порядку ст.222 ЦПК України, учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
28.05.2024 ухвалою суду відкрите спрощене позовне провадження у даній справі, призначено її розгляд на 26.06.2024 року, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву, третім особам письмові пояснення (заперечення) щодо позову.
Суд розглядає справу за наявними в ній письмовими доказами по справі.
Судом встановлено, що виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 15.07.2021 року за реєстровим №95349 з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №1065992-А від 13.10.2020 року, укладеним із ТОВ "СС СЛОУН", правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ "Фінфорс" на підставі договору №40071779-81 про відступлення прав вимоги від 16.12.2020 року, запропоновано звернути стягнення за вказаним кредитним договором від 13.10.2020 року на користь ТОВ "Фінфорс", за період з 16.12.2020 року по 02.07.2021 року, в сумі заборгованості: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5000 гривень, прострочена заборгованість по несплачених відсотках 6475 гривень, а всього: 11475 гривень.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. від 23 вересня 2021 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 за оспорюваним виконавчим написом.
Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Спірні правовідносини у цій справі регулюються ЦК України із застосуванням норм Закону України «Про нотаріат».
Відповідно ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» зі змінами та доповненнями (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у тому числі, в частині доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92.
Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року відмовлено.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29 листопада 2001 року.
Пунктом 1 зазначеного Переліку, в редакції від 29 листопада 2001 року, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
- оригінал нотаріально посвідченої угоди;
- документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Також, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Як встановлено судом, договір позики було укладено в простій електронній формі, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.
Отже, приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису, не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, вже не чинні.
Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правового висновку, викладеного у постановах Верховного суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17 та від 29 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічний висновок міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18).
Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року; якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Крім того, учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду №758/14854/20 від 10 листопада 2021 року.
Матеріали справи відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення не містять.
Таким чином, кредитна заборгованість, у зв'язку з наявністю якої було вчинено оспорюваний виконавчий напис, не є безспірною, а тому позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню.
У відповідності до ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1211 гривень 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263-265,380-382 ЦПК України, -суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовільнити.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни від 15 липня 2021 року, реєстровий №95349, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" заборгованості за кредитним договором №1065992-А від 13.10.2020 року, в розмірі 11475 гривень, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", 01042, м. Київ, Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус "В", ЄДРПОУ: 41717584.
Третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, АДРЕСА_2 .
Третя особа: Приватний виконавець Шуляченко Микола Борисович, 65033, м. Одеса, вул. Желябова, буд. 4-А, оф.307,308.
Суддя Т.В. Остапчук