печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14515/24-к
пр. 1-кс-14173/24
16 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,-
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулась до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Києві та скасування постанови. В обґрунтування доводів скарги адвокат зазначив, що ОСОБА_4 звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві з заявою від 21.12.2023 про направлення йому пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні № 62024100120000159. Постановою слідчого Другого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 26.02.2024 було відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_4 . Наведену постанову адвокат вважає необґрунтованою та безпідставною.
Адвокат, слідчий, прокурор в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки не повідомили.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що адвокат подав заяву про розгляд скарги у його відсутність, а слідчий,прокурор не з'явилися в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їхньої участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Другим СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100120000159 від 24.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
ОСОБА_4 звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві з заявою від 21.12.2023 про направлення йому пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні № 62024100120000159
Постановою слідчого Другого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 26.02.2024 було відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_4 .
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За змістом цієї норми,слідчий або прокурор, у визначених випадках, має право винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, слідчим було відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у зв'язку з тим, що заявнику не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Разом з тим, висновок слідчого, слідчий суддя вважає передчасним, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення його до провадження як потерпілого.
Системний аналіз наведених положень закону та змісту оскаржуваної постанови, дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова винесена передчасно, без дотримання вимог КПК України та не вмотивована належним чином, тому враховуючи вище зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити.
Разом з тим, що стосується вимоги адвоката про зобов'язання уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві визнати потерпілим та вручити пам'ятку про права та обов'язки потерпілого, то слід зазначити наступне. Відповідно до ч.5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Таким чином, на підставі ч. 5 ст. 40 та ч. 5 ст. 55 КПК України, слідчий має право відмовити в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про залучення до кримінального провадження як потерпілого ОСОБА_4 за наявності очевидних та достатніх на те підстав.
Керуючись ст.ст. 55, 93,94,303, 305-307,309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Скасувати слідчого Другого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 26.02.2024 про відмову у визнанні потерпілим в рамках кримінального провадження №62024100120000159.
Зобов'язати компетентних посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Києві вжити процесуальних дій відповідно до ст. 55 КПК України щодо залучення ОСОБА_4 як потерпілої особи, в рамках кримінального провадження №62024100120000159.
В задоволенні інших вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1