Справа № 752/9976/24
Провадження № 2-а/752/193/24
Іменем України
29 липня 2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
До Голосіївського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА №1849773 від 07.04.2024.
Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд скасувати постанову капітана поліції 1 роти 3 батальйону Полку-1 УПП в м. Києві Марчука Івана Олеговича, серія №1849773 від 07.04.2024, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП у розмірі 340,00 грн.
Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 15 травня 2024 року, наведену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, з моменту отримання ним копії ухвали суду.
Як вбачається, вказану ухвалу суду було направлено засобами поштового сполучення, на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення (яким є також ухвала суду) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до матеріалів справи, ухвала про залишення позову без руху позивачем отримана особисто 18 червня 2024 року, що вбачається із трекеру відправлення.
Тобто з урахуванням вищенаведеного, вбачається, що сторона позивача була належним чином повідомлена про залишення даного позову без руху.
Граничний строк, для усунення недоліків даної позовної заяви, з урахуванням п'ятиденного терміну, який обраховується з моменту доставлення копії ухвали стороні позивача був 24 червня 2024 року включно.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 29 липня 2024 недоліки вказані судом в ухвалі стороною позивача усунуто не було.
Як зазначено у позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Чірікоста і Віола проти Італії», сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Відповідно до п. 2, 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи та їх представники зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення позовної заяви, відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із зазначеним позовом, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачу, у зв'язку з не усуненням недоліків.
Керуючись ст. ст. 44, 169, 294 КАС Україні, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення позовної заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя А.В. Слободянюк