Справа № 715/1179/24
Провадження № 2-о/715/152/24
судді Глибоцького районного суду Чернівецької області
Цуркана В.В.
31 липня 2024 року
Як передбачено ст. 293 ЦПК України розгляд справ у порядку окремого провадження про визнання особи недієздатною та призначення опікуна проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.
Відповідно до ч.3ст. 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя.
За змістом ч.1 ст.35 ЦПК України, питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.
Згідно із ч. 3 ст. 35 ЦПК України, суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
Так, під час розгляду у судовому засіданні заяви ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною та призначення опікуна більшістю голосів цю заяву задоволено.
Проте, я не погоджуюсь з таким рішення з огляду на наступне.
Відповідно до ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч.1 ст.60 ЦК України).
Згідно ч.4 ст.62 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Стаття 296 ЦПК України передбачає, що заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім'ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
В своїй заяві ОСОБА_2 вказує на те, що його брат не усвідомлює значення своїй дій і не може керувати ними, заявник повністю контролює його поведінку, здійснює догляд та забезпечує лікування.
Разом з тим, до початку розгляду справи представник заявника усно повідомила, що її довіритель мобілізований до лав ЗСУ, проте будь яких доказів цьому не надала ні до судового розгляду, ні в судовому засіданні.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, вважаю, що вирішення питання про призначення заявника ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 було передчасним, оскільки, необхідно було з'ясувати місцезнаходження заявника, та за наслідками цього його встановити його можливість виконувати обов'язки опікуна та фізично бути поряд з братом.
Суддя Глибоцького районного суду
Чернівецької області В.В. Цуркан