Справа № 712/9113/24
Провадження № 2з/712/35/24
01 серпня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Пироженко В.Д.
при секретарі Туз Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси заяву заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, шляхом накладення арешту на транспортний засіб: автомобіль марки Honda CR-V, 2015 р.в, д.н.з. НОМЕР_1 ,VIN-код НОМЕР_2 та заборонити суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно ( державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо даного об'єкта рухомого майна.
Заявник зазначає, що в провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
За період шлюбу ними було набуто у власність автомобіль марки Honda CR-V, 2015 р.в, д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за його дружиною та є їх спільною сумісною власністю подружжя. Автомобіль знаходиться у одноосібному користуванні його дружини ОСОБА_2 , що порушує його право на реалізацію належних прав відносно нього.
Між сторонами на даний час існує спір щодо поділу майна подружжя, набутого за час перебування у шлюбі та він має намір звернутися з клопотанням про проведення автотоварознавчої експертизи з метою визначення вартості спірного транспортного засобу, а тому існують ризики відчуження відповідачем вказаного автомобіля.
Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити в подальшому виконання рішення суду.
Сторони до судового засідання не викликалися.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову, зокрема, повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»: розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Оскільки заявник зазначає, що між сторонами на даний час існує спір щодо поділу майна подружжя, набутого за час перебування у шлюбі, тому накладення арешту на транспортний засіб, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими вимогами.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а відтак суд вважає, що незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
В Постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 766/18228/17 зазначено, що забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав , свобод та інтересів відповідача, або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що клопотання про забезпечення позову підлягає до задоволення, оскільки не накладення арешту дає можливість відчуження такого майна, що в подальшому може значно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрання адекватних заходів забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення по даній справі.
Керуючись ст.ст. 150-153, 258-260, 268 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб: автомобіль марки Honda CR-V, 2015 р.в, д.н.з. НОМЕР_1 ,VIN-код НОМЕР_2 , який зареєстрований на ОСОБА_2 та заборонити суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно ( державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо даного об'єкта рухомого майна.
Ухвалу для виконання направити до Територіального сервісного центру № 7141 Регіонального сервісного центру в Черкаській області МВС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцятиднів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.