Справа № 711/5146/24
Номер провадження 3/711/1759/24
01 серпня 2024 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протоколи серії ААД № 624957 та серії ААД № 624958), про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , старшого солдата, бухгалтера в/ч НОМЕР_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що 23.06.2024 о 12.20 год. в м.Черкаси, по вул. Надпільна, 492, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Daewoo Lanos д.н.з НОМЕР_2 по вул. Симиренківська, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Надпільна, не надав переваги в русі автомобілю Ford Focus д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
Крім того, 23.06.2024 близько 12.20 год. в м.Черкаси, по вул.Надпільна, 492, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія водія у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія із застосуванням приладу Drager ARNK 0119, тест № 1015, результат склав 1,14 проміле, під час огляду велася безперервна відеофіксація на нагрудну відеокамеру № 474033, чим порушив п.2.9.а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився. До початку судового розгляду матеріалів надійшли повторні заяви від ОСОБА_1 , згідно яких останній просить суд перенести судовий розгляд справ, мотивуючи тим, що йому необхідний час для залучення адвоката для надання професійної правової допомоги.
Розглядаючи питання, про можливість повторного перенесення розгляду матеріалів, приходжу до наступних висновків.
Згідно адміністративних протоколів серії ААД № 624957 та серії ААД № 624958, складених стосовно ОСОБА_1 , події викладені в них, мали місце 23.06.2024. Зазначені матеріали надійшли на розгляд до Придніпровського районного суду м.Черкаси 25.06.2024. Судове засідання з розгляду матеріалів було призначено на 15.07.2024, проте розгляд не відбувся в зв'язку з клопотанням ОСОБА_1 про перенесення їх розгляду. Судом враховано прохання ОСОБА_1 та розгляд справи перенесено на 01.08.2024 на 14.00 год.
З огляду на викладені обставини, а саме той факт, що адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 перебувають в суді понад один місяць, розгляд справ переносився за клопотання останнього та йому було надано достатньо часу для підготовки, отримання необхідної кваліфікованої допомоги адвоката та підготовки до судового розгляду. З огляду на встановлені обставини, суд не вбачає підстав для перенесення судового розгляду за обставин вказаних в клопотанні.
Крім того, приписами ч.2 ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 130 КУпАП до таких не відносяться, тому суд, приймаючи постанову за результатами розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за його відсутності, не порушив його право на захист.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Зазначене дає підстави і зобов'язує суддю розглянути справу без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не з'являється в судове засідання.
Дослідивши матеріали провадження та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст.14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Відповідно до вимог п.1.4 ПДР України - кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ПДР України.
Відповідно до п.2.3 б ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.16.11 ПДР України - на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що саме недотримання водієм ОСОБА_1 п.2.3.б та п.16.11 ПДР України і призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст.130 ч.1 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п.7 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
В ході судового розгляду справи встановлено, що 23.06.2024 близько 12.20 год. в м.Черкаси, по вул.Надпільна, 492, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 та став учасником ДТП, що підтверджує факт керування останнім транспортним засобом.
В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 , у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, невиразна вимова, порушення координації рухів, про що йому повідомлено. Водію було запропоновано пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», або проїхати до медичного закладу.
За згодою водія, його огляд проведено на місці ДТП за допомогою приладу Drager Alcotest. Ні під час проведення огляду, ні після - водій не вимагав залучення захисника, або додаткової юридичної допомоги, натомість погодившись з показниками приладу.
За таких обставин суд вважає, що під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не порушено його право на захист.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що огляд на стан сп'яніння проведено зі згоди водія, у встановленому законом порядку із застосуванням Alcotest Drager 6820, прилад ARHК-0119, тест № 1015. В ході проведення огляду ОСОБА_1 результат склав 1,14 проміле.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Його вина у вчиненні адміністративних правопорушень в повному обсязі підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
-протоколами про адміністративні правопорушення ААД № 627958 та ААД № 624957 від 23.06.2024;
-схемою ДТП від 23.06.2024;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 ,
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 ,
-рапортом інспектора взводу № 2 прим 2 УПП в Черкаській області ДПП страшного лейтенанта поліції І.Дахно,
-відеозаписом з відеореєстратора автомобіля Ford Focus д.н.з. НОМЕР_3 , в ході перегляду якого встановлено, що даний транспортний засіб рухається по вул. Надпільна. На перехресті з вул. Симиренківська, яка є другорядною по відношенню вул. Благовісної, рухається автомобіль Daewoo Lanos д.н.з НОМЕР_2 та при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Надпільна, не надаючи переваги в русі автомобілю Ford Focus д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі, продовжує рух, та скоює з ним зіткнення;
-чеком роздруківкою приладу Аlkotest Drager 6820, прилад ARHК-0119, тест № 1015, результат тесту 1,14 %о;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння;
-свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, Аlkotest 6820, прилад ARHК-0119;
-відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, в ході перегляду якого встановлено, що саме ОСОБА_1 23.06.2024 близько 12.20 год. керував автомобілем Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 та став учасником ДТП. В ході спілкування у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, про що йому повідомлено та запропоновано пройти огляд за допомогою спецприладу Drager, або в медичному закладі ЧОНД. За згодою водія освідування проведено за допомогою приладу Drager Alcotest, результат якого показав 1,14 проміле. З результатами огляду водій погодився, зазначаючи, що вживав алкоголь напередодні. Стосовно ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративні праворушення за ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин не вбачається.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, так у даному випадку стягнення необхідно накласти в межах санкції за ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи, той факт, що правопорушник керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та скоїв дорожньо-транспортну пригоду, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією статті та не відноситься до альтернативного покарання та є обов'язковим.
Також підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до положень п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору в зв'язку із пільгою, встановленою законодавством України для військовослужбовців.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, 124, ч.1 ст.130, 279, 283 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених:
за ст.124 КУпАП - у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
за ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, тобто у випадку примусового виконання постанови суду, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник