Справа № 635/4496/24
Провадження № 1-кп/635/801/2024
31 липня 2024 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221160000391 від 13.04.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпро, з середньою освітою, неодруженої, яка має на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч. 1 ст. 357 КК України, -
24.02.2022 Указом Президента України № 64/22, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який триває і по теперішній час.
Так, ОСОБА_4 , 12.04.2024 приблизно о 15:00, більш точний час не встановлено, проходячи по вул. Лесі Українки в м. Мерефа Харківського району Харківської області, знайшла на асфальті конверт, на якому було написано 4 цифри (пін-код), а в середині знаходилась банківська картка «Приват Банка» з номером НОМЕР_1 за рахунком НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Піднявши картку, у ОСОБА_4 виник раптовий, злочинний, корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме, зняття грошових коштів з вищевказаної банківської картки.
В подальшому, ОСОБА_4 , діючи з єдиним злочинним, корисливим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської картки, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, 12.04.2024 прийшла у магазин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де о 15:42 купила товарів на суму 84 гри та на 53 грн, та о 15:44 купила товарів на суму 15 грн та використовуючи пін код, розрахувалась банківською карткою «ПриватБанка» з номером НОМЕР_1 за рахунком НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого, ОСОБА_4 12.04.2024 пішла до магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 де о 16:01 придбала товарів на суму 283 грн, а о 16:02 на суму 241 грн, та використовуючи пін-код, розрахувалась банківською карткою «ПриватБанка» номером НОМЕР_1 за рахунком НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Далі ОСОБА_4 12.04.2024 повернулася до магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де о 16:09 придбала товарів на суму 214 грн та використовуючи пін код, розрахувалась банківською карткою «ПриватБанка» з номером НОМЕР_1 за рахунком НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Продовжуючи реалізувати свій єдиний раптовий, злочинний, корисливий умисел, направлений на таємне викрадення майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , того ж дня пішла до банкомату, який розташований в будівлі АДРЕСА_3 , вставила карту «ПриватБанка» з номером НОМЕР_1 за рахунком НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_5 , в банкомат, ввела пін-код від вищевказаної картки, та зняла з неї 14000 грн, декількома транзакціями: о 16:45 знято 5000 грн, о 16:46 знято 5000 грн, о 16:47 знято 1000 грн, о 16:51 знято 1000 грн, о 16:52 знято 2000 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 незаконно таємно викрала грошові кошти, які належать ОСОБА_5 на загальну суму 14890,00 грн.
Після цього ОСОБА_4 розпорядилась грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Крім того, 12.04.2024 ОСОБА_4 приблизно о 15:00, більш точний час не встановлено, проходячи по АДРЕСА_2 , побачила, що на асфальті лежить конверт. Піднявши його вона
добачила. що на ньому написано 4 цифри (пін-код), а в середині знаходиться банківська картка «ПриватБанка» з номером НОМЕР_1 за рахунком НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 п. 15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», примітки до ст. 358 КК України, є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана уповноваженою особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити.
Далі, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи при цьому корисливу мету, маючи на меті подальше привласнення банківської картки потерпілого у власних злочинних та корисливих цілях, а саме для заволодіння грошовими коштами, а також переконавшись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, забрала вказану банківську картку, тим самим позбавивши ОСОБА_5 можливості використовувати її за призначенням, тобто умисно привласнила вказаний офіційний документ з корисливих мотивів.
У подальшому ОСОБА_4 з привласненим нею документом з місця скоєння кримінального правопорушення у виді кримінального проступку зникла, розпорядившись ним на власний розсуд.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, визнала у повному обсязі, щиро розкаялася та не оспорювала встановлені досудовим розслідуванням обставини, пояснивши про обставини вчинення кримінальних правопорушень, а саме, що 12.04.2024 йшла з дитиною по вул. Л. Українки в Мерефі, на дорозі знайшла конверт з карткою і пін-кодом, зайшла в магазин купила дітям речей, розрахувалась карткою, потім зняла гроші з картки. Вдома розповіла все матері, яка сказала, що це неправильно. Хотіли звернутися в банк, але це була п'ятниця, вечір, не встигли, наступного дня до них прийшли з поліції. Потерпілому всю шкоду відшкодували. Про вчинене щиро шкодує, свої дії засуджує.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності її позиції немає.
За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень у судовому засіданні доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, та за ч. 1 ст. 357 КК України як привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, неодружена, офіційно не працевлаштована, має на утриманні трьох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченій суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про її особу, обставинами, що пом'якшують покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до проступків і тяжких злочинів, конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченої до скоєного.
З урахуванням вищезазначених обставин у сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України та у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 357 КК України, з призначенням остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше не судима, у вчиненому щиро розкаялася, провину у злочині повністю визнала, беручи до уваги відсутність претензій до обвинуваченої з боку потерпілого, якому викрадені кошти повернуто, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, у зв'язку з чим до неї може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Судові витрати та речові докази у справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід щодо обвинуваченої, не застосовувались.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню на підставі статті 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити покарання:
-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді п'яти років позбавлення волі;
-за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Речові докази: оптичний диск з маркуванням MyMEDIA та копію виписки по картці/рахунку «Приватбанку» від 15.04.2024 зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Харківський районний суд Харківської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1