Справа № 645/4480/24
Провадження № 2/645/2071/24
01 серпня 2024 року м. Харків
Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Спесивцев О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луценко Вікторія Сергіївна про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального України (далі ЦПК України).
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами ч. 1 ст. 185 ЦПК України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК України.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 185 ЦПК України, враховуючи наступне.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не чітко виклав зміст позовних вимог, а саме, не вказав в якій частині просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2
За таких обставин, позивачу слід усунути вказаний недолік та подати уточнену позовну заяву із зазначенням частки у праві власності на вищезазначений житловий будинок.
Крім того, згідно ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно платіжної інструкції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Натомість, як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги, а саме, вимога немайнового характеру про скасування арешту на житловий будинок з надвірними будівлями та вимога майнового характеру про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору визначена 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Пунктом 2 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю такого майна.
Однак позивачем не вказано ціну позову, відповідно до розміру якої має бути сплачено судовий збір.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014р., розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Зі змісту ст. ст. 175, 176 ЦПК України вбачається, що тягар доказування вартості майна несе саме позивач.
При цьому суд не наділений правом визначати ціну позову, у зв'язку з чим позивач повинен надати суду оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову та у разі необхідності, доплатити судовий збір.
Оскільки позовна заява містить у собі вимоги майнового характеру, то відповідно до положень п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Однак, всупереч вказаним вимогам закону, позовна заява не містить ціни позову.
Враховуючи викладене вище, ціна позову повинна бути визначена шляхом проведення оцінки нерухомого майна на час звернення до суду з вказаним позовом, тобто реальну вартість майна та докази, які підтверджують таку обставину. Виходячи з ціни позову, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру та додати до позовної заяви документ, що підтверджує його сплату або підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першустатті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зістаттею 64 Конституції Українине може бути обмежене.
Частиною 4 статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно з частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луценко Вікторія Сергіївна про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Установити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у вказаний строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Фрунзенського районного суду О. В. Спесивцев