Справа № 645/829/24
Провадження № 2-з/645/29/24
іменем України
01 серпня 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Спесивцева О.В.,
секретар судових засідань - Асєєвої К.М.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Удовиченка Вадима Анатолійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Немишлянського району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про встановлення факту не прийняття участі у вихованні дитини за період його життя,
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Немишлянського району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про встановлення факту не прийняття участі у вихованні дитини за період його життя.
Ухвалою суду від 07.03.2024 року по вищевказаній цивільній справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
31.07.2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Удовиченко В.А. надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить забезпечити вказаний позов до набрання чинності рішенням суду по даній справі, шляхом заборони Міністерству оборони України та його структурним підрозділам здійснювати нарахування та виплату одноразової грошової допомоги відповідачу - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви представником зазначено, що 29.03.2024 року набрали чинності зміни до Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме доповнилась нова норма закону а саме: статтю 16-4 доповнити пунктом 2 такого змісту: "2. Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили. У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов'язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя. За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили". Орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги є Міністерство оборони України. Відповідно до інформації, яка відома позивачці, ОСОБА_2 звернувся із відповідною заявою до Міністерства оборони України про виплату йому одноразової грошової допомоги внаслідок смерті військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки відповідач вживає заходів щодо отримання одноразової грошової допомоги від Міністерства оборони України внаслідок загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому вказав, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно із положеннями ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Враховуючи, що розгляд заяви відбувався за відсутності учасників справи, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши подану заяву, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною другою статті 149 ЦПК України, визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1, 2 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).
Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також судом враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19), що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Натомість, позивачем не доведено та судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо необхідності забезпечення позову.
Так, згідно наданої заявником відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.07.2024 року №703/СП на адвокатський запит, представника позивача повідомлено, що батько загиблого ІНФОРМАЦІЯ_5 старшого солдата ОСОБА_3 - ОСОБА_2 не надавав відповідні докуенти для оформлення виплат одноразової грошової допомоги до ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв'язку з чим, було рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Також, Військовою частиною НОМЕР_1 листом від 10.07.2024 року №613/11142 повідомлено представника позивача, що визначення кола осіб (членів сім'ї), які мають право на виплату ОГД буде здійснено у суровій відповідності вимогам чинного законодавства. Вказана відповідь також не містить інформації про звернення ОСОБА_2 із відповідною заявою та пакетом документів для отримання одноразової грошової допомоги.
В зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що заявником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття такого заходу забезпечення позову може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася.
У зв'язку із вище викладеним, суд приходить до висновку, що заявнику слід відмовити у задоволенні його заяви про забезпечення позову, оскільки вона є безпідставною та необґрунтованою.
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи зазначене, у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149,151-153 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Удовиченка Вадима Анатолійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Немишлянського району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про встановлення факту не прийняття участі у вихованні дитини за період його життя.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В. Спесивцев