Справа № 643/3397/24
Провадження № 2/643/2274/24
01.08.2024
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Тимош О. М,
за участю секретаря судового засідання - Кизим К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
У квітні 2024 року позивачка ОСОБА_1 в особі свого представника звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений з відповідачем, зареєстрований 19.05.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №400; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів з індексацією відповідно до чинного законодавства, але не менше ніж один розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог зазначила, що з 19.05.2012 перебуває у шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюбно-сімейні стосунки припинені, спільне господарство не ведуть, проживають окремо з 2019 року, у них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, між ними відсутнє взаєморозуміння, втрачено почуття любові один до одного, подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам, тому шлюб потрібно розірвати. Після розірвання шлюбу просить залишити прізвище « ОСОБА_4 ». Після розірвання шлюбу дитина залишиться на її утриманні, вихованні та буде проживати разом з позивачкою. Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий рівень позивач одна не зможе забезпечити. Відповідач є працездатним, має реальну змогу сплачувати аліменти на утримання його неповнолітнього сина.
Ухвалою судді від 09.04.2024 позовну заяву залишено без руху.
22.04.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою судді від 25.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, представник позивача направив до суду заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності та відсутності позивачки, на задоволенні позовних вимог наполягають, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення та розгляд за його відсутності не подавав, тому суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив наступні обставини.
Сторони по справі з 19.05.2012 перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №400. Під час державної реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_4 » (а.с.49).
Сторони від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 16.10.2012 Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (а.с.27).
Відповідно до копії довідки про реєстрацію від 12.07.2023 позивачка ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають у муніципалітеті м. Маур (а.с.41).
Судом встановлено, що причиною розірвання шлюбу стало припинення сімейно-шлюбних відносин, між сторонами втрачено почуття любові один до одного, мають різні погляди на життя, між ними відсутнє взаєморозуміння, примирення між сторонами неможливе.
За змістом ч. 1 ст. 24 СК України та ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Вимогами ч. 3, ч. 4 ст. 56 СК України закріплено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх до збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їхніх дітей, що мають суттєве значення.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивачка просила надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_4 ».
З огляду на обставини, встановлені судом, суд дійшов висновку, що підстави, які спонукали позивача до розірвання шлюбу, обґрунтовані, сім'я розпалася остаточно, тому подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
При визначенні розміру аліментів судом враховані обставини, передбачені ч. 1 ст. 182 СК України.
Відповідачем не надано жодних відомостей щодо незадовільного стану його здоров'я, наявності хронічних захворювань, інвалідності, наявності у нього інших дітей, непрацездатних батьків, інших обставин, що могли би вплинути на розмір аліментів, що підлягають стягненню на утримання малолітнього сина.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У суду відсутні відомості щодо доходу відповідача, тому мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину у рішенні визначається на рівні 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з моменту звернення до суду до досягнення дитиною повноліття, а тому задовольняє їх в повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку із задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 1211,20 грн, та враховуючи те, що позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від оплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у сумі 1211,20 грн.
Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь витрати понесені на сплату правничої допомоги у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.03.2024, укладеному між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Балла В. В., предметом договору є надання правової (правничої) допомоги у справі за позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а саме: надання консультативно-правових послуг, у тому числі інформування та консультування, складання та подання позову з необхідними додатками до суду, здійснення та складання розрахунку суми позовних вимог, складання розрахунку суми судових витрат, захист і представництво інтересів клієнта в будь-яких державних органах, судах всіх інстанцій та юрисдикцій, органах виконавчої служби, органів МВС, прокуратури тощо, нотаріусів, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності (в т.ч. перед їх посадовими особами), стосунках з фізичними особами, з усіх питань, що стосуються клієнта, в т.ч. щодо захисту, надання правової (правничої) допомоги (п.1.1) (а.с.15-19).
29.03.2024 між ОСОБА_1 та адвокатом Балла В. В. підписано Акт приймання-передачі послуг, відповідно до якого адвокатом послуги надані в повному обсязі, у клієнта відсутні будь-які претензії до адвоката. Відповідно до п.3.1, 3.2 Договору клієнт здійснив сплату адвокату гонорару на умовах попередньої оплати, що визначається на основі фіксованої суми, незалежно від обсягу наданих послуг, в розмірі 2000,00 грн (а.с.20).
Суду надано довідку про проведену адвокатом роботу від 29.03.2024, платіжну інструкцію №0.0.3524575090.1 відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила гонорар адвокату Балла В. В. у сумі 2000,00 грн (а.с.22).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17 вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У відповідності до п. 3 ч .2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких зокрема відносяться витрати на професійну правничу допомогу покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн.
Керуючись ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 19 травня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №400, - розірвати.
Після розірвання шлюбу відповідачці залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного вікущомісячно, починаючи з 08.04.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя О. М. Тимош