Справа № 643/8421/24
Провадження № 2/643/3927/24
01.08.2024 м.Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Броницька М.В., розглянувши позовну заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, -
встановив:
У Московський районний суд м. Харкова надійшла позовна заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, зокрема, вимогам щодо змісту позовної заяви.
Так, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна зава повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
За відсутності даних щодо вартості спірного майна неможливо встановити правильність визначення позивачем ціни позову.
Ціна позову це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку і має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду.
Згідно з п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на - вартістю майна.
При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у певній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. Як доказ вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо.
У відповідності до ч.2 ст.176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленого судом при вирішенні справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить здійснити поділ спільного майна подружжя та визнати право власності ним право власності на частини квартири АДРЕСА_1 , однак до позовної заяви не додає оціночну вартість нерухомого майна станом на теперішній час, яка визначається ринковою вартістю нерухомості на момент звернення до суду.
Позивачем до позову не додано доказів вартості майна, як-то, експертної оцінки майна, за змістом позову не вбачається наміру позивача звернутися з клопотанням до суду про призначення відповідної експертизи, а отже, у суду немає можливості встановити ціну позову та відповідно розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з вищевказаним позовом, крім того неможливо визначити наміри позивача щодо встановлення дійсної вартості майна протягом судового розгляду прави.
Відсутні в позові також посилання на докази, що підтверджують важливу обставину - вартість майна, або наявність підстав для звільнення від доказування.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір» в разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Оскільки з матеріалів, наданих суду, вбачається, що позивачем не визначено ринкову ціну позову станом на час подання його до суду, позивачу необхідно надати час для визначення справжньої ціни позову станом на теперішній час.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку для виправлення наведених недоліків шляхом визначення ринкової вартості спірного майна станом на теперішній час, підтвердивши свою позицію відповідними документами щодо ринкової вартості.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя,
постановив:
Позовну заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна - залишити без руху.
Запропонувати позивачу в 10-денний строк з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в її мотивувальній частині.
Роз'яснити позивачу, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Броницька