Провадження № 1-кп/643/174/24
Справа № 643/21393/21
01.08.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за № 12021226200001962 від 19.10.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого: 14.12.2010 Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки; 21.06.2011 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці, 20.11.2012 звільнений з Первомайської ВК Харківської області (№ 117) на підставі постанови Первомайського районного суду Харківської області від 12.11.2012 умовно достроково, на не відбутий строк 1 рік 5 місяців 28 днів; 13.10.2014 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки; 17.05.2016 Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309. ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, 06.09.2019 звільнений з Темнівської ВК Харківської області (№100) по відбуттю строку покарання; 31.07.2020 Київським районним судом м. Харкова за ст. 395 КК України до арешту строком на 3 місяці, 22.12.2020 звільнений з Диканівської ВК Харківської області (№ 12) по відбуттю строку покарання, 25.07.2024 Харківським апеляційним судом за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі, зареєстрованого та фактично мешкаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
18.10.2021 приблизно в 21:15 годині, точний час в ході досудового розслідування та суду встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту за адресою: АДРЕСА_2 , побачив ОСОБА_6 , у якого в лівій кишені брюк знаходився мобільний телефон ТМ «Nokia 125».
Далі, ОСОБА_5 , діючи за раптово виниклим злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок крадіжки чужого майна, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_6 , де продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна та мету особистого збагачення. ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що власник майна не спостерігає за своїм телефоном, діючи повторно, рукою дістав з лівої кишені брюк тим самим вкрав мобільний телефон ТМ «Nokia 125», вартістю - 797,00 грн.
Після чого, ОСОБА_5 разом з викраденим мобільним телефоном зник з місця скоєння злочину та розпорядився викраденим майном на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 797,00 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини час, місце, механізм вчинення ним кримінального правопорушення, як зазначено вище у вироку суду. При цьому зазначив, про те, що розумів, що скоював кримінальне правопорушення, та щиро розкаявся у його вчинені, причину скоєння ним кримінального правопорушення пояснив як необдуману поведінку, та дійсно шкодує за вчинення кримінального правопорушення. Обвинувачений у суді зазначив, що раніше з потерпілим ОСОБА_6 знайомий не був, таємно викрадений у останнього мобільний телефон ТМ «Nokia 125» продав раніше незнайомій йому людині, за що отримав суму у розмірі 500 гривень, які витратив на особисті потреби.
Потерпілий ОСОБА_6 звернувся до обвинуваченого ОСОБА_5 з цивільним позовом, в якому прохав стягнути з останнього на свою користь спричинену матеріальну шкоду у розмірі 1000 гривень.
У суді обвинувачений в повному обсязі визнав цивільний позов потерпілого.
Крім цього, потерпілий ОСОБА_6 у письмової заяві до суду зазначив, що прохає розгляд кримінального провадження провести за його відсутності, цивільний позов підтримав у повному обсязі.
За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 , у скоєні ним кримінального правопорушення, та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином. Обвинувачений раніше судимий за скоєння умисних злочинів, на теперішній час відбуває покарання в місцях позбавлення волі за вироком Харківського апеляційного суду від 25.07.2024 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має місце реєстрації, за яким постійно мешкав.
При вирішенні питання про вид та міру покарання , суд враховує його щире каяття, та визнає цю обставину, відповідно до ст. 66 КК України, такою, що пом'якшує його покарання. Обставин, що обтяжують покарання останнього, які передбачені ст. 67 КК України, судом не визнано.
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009, звернута увага судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З урахуванням викладеного, та враховуючи наявність пом'якшуючої обставини, даних про особу винного, а також те, що, відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має за мету спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані його дії.
Оскільки ОСОБА_5 судимий за вироком Харківського апеляційного суду від 25.07.2024 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі, то суд за сукупності злочинів, призначає остаточне покарання ОСОБА_5 з урахуванням вимог ч. 4 ст. 70, ст.72 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком більш суворим, призначеного за попереднім вироком у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України, суд зараховує у строк відбуття покарання час відбування покарання за попереднім вироком, починаючи з часу фактичного затримання, а саме: з 01.11.2023, та час перебування останнього в умовах Державної установі «Харківський слідчій ізолятор» на час розгляду справи, на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 11.12.2023.
Клопотань щодо обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу до суду не надходило, тому суд не вважає доцільним обирати стосовно ОСОБА_5 міру запобіжного заходу, оскільки останній на теперішній час відбуває покарання в місцях позбавлення волі.
Потерпілим заявлений цивільний позов, в якому він прохає стягнути з ОСОБА_5 на свою користь спричинену злочином матеріальну шкоду у розмірі 1000 гривень.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі та стягує з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкода суму у розмірі 1000 гривень.
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування, суд стягує з ОСОБА_7 на користь держави.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 615 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Згідно ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком у виді позбавлення волі, більш суворим, призначеним вироком Харківського апеляційного суду від 25.07.2024 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів у виді 6 (шість) років 2 (два) місяця позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_5 зарахувати у строк відбування покарання час попереднього ув'язнення та час відбування покарання, призначеного йому за вироком Харківського апеляційного суду від 25.07.2024 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України, починаючи з часу фактичного затримання, а саме: з 01.11.2023, та час перебування останнього в умовах Державної установі «Харківський слідчій ізолятор» на час розгляду справи, на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 11.12.2023.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 01.11.2023 - з моменту його фактичного затримання.
Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк перебування його під вартою з 29 листопада 2022 року до набрання законної сили цим вироком.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди суму у розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування у розмірі 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 копійок.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_5 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення ОСОБА_5 та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1