Справа № 643/9420/23
Провадження № 3/643/362/24
18.07.2024
Московський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Осадчого О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Андрєєва Я.Д.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Шинкарьова С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у Харківській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,-
13 вересня 2023 року до Московського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний протокол серії ААД №455016, відповідно до якого 02 вересня 2023 року о 15 годині 04 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 33 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21011», номерний знак « НОМЕР_1 » з ознаками наркотичного сп'яніння: тремтіння пальців рук, бліде обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-а водій відмовився у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що патрульні зупинили його за порушення правил ПДР України, а саме за те, що під час перестроювання без увімкненого сигналу повороту. Під час спілкування поліцейські безпідставно почали пропонувати йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння через нібито виявлені у нього ознаки такого стану. Ця пропозиція його обурила, та оскільки він поспішав тому вирішив відмовитись від проходження огляду нерозуміючи при цьому наслідків відмови від проходження огляду. Однак майже відразу він вирішив звернутись до адвоката та у телефонному режимі адвокат йому роз'яснив, що відмова від проходження огляду є правопорушенням, за яке настає адміністративна відповідальність у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, а також штраф. Зрозумівши це, він підійшов до поліцейських та повідомив їх що готовий пройти огляд на стан сп'яніння. Однак поліцейські, посилаючись на те, що вони вже почали заповняти бланк протоколу, сказали, що вже пізно, правопорушення зафіксовано у присутності свідків, а тому немає підстав для проходження огляду. Надалі він неодноразово надавав поліцейським аргументи, що його відмова нічого не значить, оскільки час для проходження огляду ще не сплив, та навіть він був готовий ще раз сісти за кермо щоб його знов зупинили тільки заради того, що б пройти відповідний огляд, оскільки він не був у стані сп'яніння, а тому боятись йому нічого, однак поліцейські безпідставно відмовили йому у проходженні огляду.
Таким чином, ОСОБА_1 вказував, що не відмовлявся від проходження огляду, а тому просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шинкарьов С.А., підтримав думку свого підзахисного. Подав письмові заперечення у яких просив закрити провадження у справі та зазначив, зокрема, що підстав для вимоги пройти медичне обстеження ОСОБА_1 взагалі не було, що підтверджується відеозаписом. У протоколі зазначено, що водій відмовився пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, який розташований за адресою АДРЕСА_2 проте поліцейський під час спілкування з водієм не назвав назву медичного закладу та адресу де він пропонує пройти медичний огляд, а після того як ОСОБА_1 погодився проїхати на медичне обстеження, поліцейський відмовив йому та повідомив, що вже пізно проходити огляд, хоча час для проходження освідування ще не минув, тобто поліцейські знехтували бажанням ОСОБА_1 виконати вимоги закону, та уникнути таким чином адміністративної відповідальності. Також у матеріалах справи відсутній відеозапис, щодо проведення огляду або пропонування пройти огляд (та відмова від проходження огляду) поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу. У матеріалах справи є пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , але вказані пояснення є неналежним доказом так як у поясненнях не вказано дату, час, місце та посадову особу, що їх опитувала.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шинкарьова С.А., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, допитавши свідків, встановив наступне.
Положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, наявність яких доводиться шляхом надання належних та допустимих доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, п. 2.5 ПДР України встановлено обов'язок, а не право водія на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння, та за невиконання вказаного обов'язку настає адміністративна відповідальність, встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), які свідчать про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів «а» та «б» п. 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п 2, 6, 7 Розділу І Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.п 9. 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 7 та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 02.09.2023 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку відмовився. Відмову зафіксовано на бодікамери інспекторів патрульної поліції, а також у присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 . Так, відповідно до рапорту, 02.09.2023, близько 15:00 за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, біля будинку №33, екіпажем поліції було зупинено транспортний засіб ВАЗ 21011, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За порушення п.п.9.2.Б ПДР України було проведено розгляд справи та винесено постанову ЕАТ №7652783 за ч.2 ст.122 КУпАП. Під час розгляду справи були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та у присутності 2 свідків ОСОБА_1 , було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД» за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-а, однак водій відмовився. На ОСОБА_1 було складено протокол ААД455016 за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР України.
У судовому засіданні за клопотанням сторони захисту були допитані у якості свідків поліцейські, які складали даний адміністративний матеріал.
Так, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що під час патрулювання ними був зупинений транспортний засіб «ВАЗ 21011», номерний знак « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР України, за що останнього було притягнуто до відповідальності. Під час розгляду адміністративного матеріалу у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд у медичному заході, однак водій відмовився проходити огляд у присутності свідків.
На уточнююче питання захисника свідок ОСОБА_5 пояснив, що інструкція щодо проходження огляду на стан сп'яніння не регулює питання, як діяти коли вже складається протокол, а водій все ж погоджується пройти відповідний огляд.
На уточнююче питання захисника свідок ОСОБА_6 пояснив, що протокол це бланкова продукція, для проходження освідування на стан сп'яніння надається дві години.
Також під час судового засідання були допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які засвідчили відмову ОСОБА_1 від проходження огляду.
Так свідок ОСОБА_2 пояснила, що у її присутності поліцейські пропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу про проходження огляду на стан сп'яніння, на що останній відмовився. Вона була свідком лише частини події. Стану сп'яніння у водія вона не бачила. ОСОБА_1 ходив спокійно, без тремтіння, був трохи схвильований, однак його поведінка нічим не вказувала на стан сп'яніння.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що у його присутності поліцейські пропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу про проходження огляду на стан сп'яніння, на що останній відмовився. Однак ознак сп'яніння він не бачив, чоловік вів себе адекватно.
Між тим, з дослідженого відеозапису, який долучено до матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху. Під час спілкування поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 його права, суть вчиненого ним правопорушення. Далі поліцейський встановлював особу правопорушника, перевіряв його документи, та виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за порушення п.9.2.б ПДР України. ОСОБА_1 не оспорював обставин вчинення даного правопорушення, просив зробити усне зауваження та відпустити.
Під час спілкування поліцейські не повідомляли ОСОБА_1 про підозру щодо його перебування у стані сп'яніння.
При цьому, суд звертає увагу на зміст розмови між поліцейськими, яка зафіксована на відеозапис, який долучений до матеріалів справи (час на відеозаписі з 15:17). Так, під час винесення постанови, один із поліцейських говорить іншому, що після того як водій розпишеться, повідомиш про те, що є підозра та запропонуєш проїхати (нерозбірливо), а також питає чи знаєш як? На що другий поліцейський погоджується та просить щоб напарник став з ним та поправив, якщо буде потрібно.
У подальшому, вже після оголошення постанови, поліцейський висловлює підозру про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння та пропонує проїхати до медичного закладу для проведення огляду. На запитання ОСОБА_1 , які саме ознаки, поліцейський лише зазначив - бліде обличчя, а другий поліцейський відразу ж зазначив ще дві ознаки, а саме - тремтіння пальців рук, розширені зіниці. На пропозицію пройти огляд ОСОБА_1 , відмовився та відповів, що це для нього не вперше, у нього язва і це його природній стан. Також зазначив, що у нього немає на це часу. На що поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що на нього буде складено протокол за відмову від проходження огляду. У подальшому були залучені свідки у присутності яких ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляді на стан сп'яніння, та повідомив свідкам, що ніяких ознак наркотичного сп'яніння у нього немає, це його природний стан, а також у нього язва (час відеозапису 15:24).
Таким чином, під час судового засідання свідки підтвердили, що ОСОБА_1 , вів себе адекватно, ознак сп'яніння вони не бачили.
Суд зважає на те, що на відеозаписі не зафіксовано ознак зазначених поліцейським ознак сп'яніння у водія ОСОБА_1 , його поведінка, мова адекватна, відповідає обстановці. Під час спілкування з працівниками поліції, останні висловили йому підозру щодо наявності у нього ознак наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд у медичному закладі за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-а. Від проходження огляду за допомогою ОСОБА_1 відмовився, мотивуючи це тим, що він не перебуває у стані наркотичного сп'яніння та у нього на це немає часу. Після цього інспектор поліції при свідках адже хотів скористатися правовою допомогою та зателефонував адвокату.
Однак, поліцейський повідомив, що буде складати протокол за ст.130 КУпАП про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не запропонувавши ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. В той час іншим працівником поліції здійснювався розгляд справи про притягнення останнього до відповідальності за ст. 122 КУпАП.
Після прибуття адвоката, було продовжено розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 122 КУпАП. При цього адвокатом було зауважено, що від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння вони не відмовляються, а наполягають на проходженні такого в медичному закладі. Дана вимога була озвучена о 15год. 17хв., тобто у встановлений законом термін для проходження освідування в медичному закладі та підтверджується відеозаписами.
Судом встановлено, що одразу після закінчення розгляду справи за ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - о 15 год. 55 хв., згідно відеозапису, останній зі своїм адвокатом неодноразово просили направити ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу. Однак, працівниками поліції було відмовлено та повідомлено, що ОСОБА_1 вже відмовився від огляду і протокол за фактом такої відмови вже складено.
При цьому ОСОБА_1 зробив запис у адміністративному протоколі, що він наполягає пройти огляд в медичному закладі.
Тобто останній намагався захистити себе, а саме пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я з метою доведення своєї невинуватості, в чому був обмежений працівниками поліції.
Також, суд зважає і на те, що на відеозаписі не зафіксовано ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 його поведінка, мова адекватна, відповідає обстановці.
Вищевикладене свідчить про невідповідність дій працівників поліції як вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», так і вимогам КУпАП.
Аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що інспектор поліції повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу в разі наявності у нього ознак такого сп'яніння, а в разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами повинен запропонувати пройти такий огляд в медичній установі. Оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Окрім того, направлення особи до медичного закладу і огляд водія на стан сп'яніння у медичному закладі здійснюється за обов'язковою участю працівника поліції.
Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.
Лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Однак в порушення зазначеної вище інструкції, співробітники поліції просто долучили направлення на медичний огляд після складання протоколу протокол ААД № 456619 складений 05.08.2023 о 14 год. 15 хв. А письмове направлення складено о 08 год. 00 хв.
Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні.
Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення суд враховує конкретні обставини правопорушення, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, передбачені ст. ст.34, 35 КУпАП.
Відповідно до ч. 5ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відтак подія і склад адміністративного правопорушення за ч. 1ст. 130 КУпАП відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку із зазначеним, викладені у протоколі обставини залишають місце «розумному сумніву», що випливає із сукупності ознак та не спростованих достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених презумпцій вини ОСОБА_1 .
Положенням ч. ч. 1 та 2ст. 7 КУпАП, передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, на підставі чого суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Будь-яких допустимих та достовірних доказів, які з достатністю вказували б на наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, у справі відсутні, не встановлені такі і судом.
Виходячи з викладеного, та керуючись ст. ст.247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови виготовлено 22.07.2024.
Суддя О.В. Осадчий