"31" липня 2024 р.
справа № 642/2934/24
провадження № 2/642/1048/24
31 липня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді Гримайло А.М.
за участю секретаря - Антонян А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, -
27 травня 2024 року представник позивача КП «Харківводоканал» звернулася до Ленінського районного суду м. Харкова з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 15203 грн. 15 коп., із них: - за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 серпня 2015 року по 31 січня 2022 року у сумі 8932 грн. 02 коп.; - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 серпня 2015 року по 31 січня 2022 року у сумі 4904 грн. 33 коп. та інфляційні витрати - 1008 грн. 51 коп.; - 3% річних від простроченої суми - 358 грн. 29 коп.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що відповідачка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, облік нарахувань та оплат за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 . Відповідачка в повному обсязі не сплачує за надані послуги, що призвело до утворення заборгованості в загальній сумі 15203 грн. 15 коп. У зв'язку з наявністю заборгованості на прострочену суму позивачем також нараховано інфляційні витрати та 3% річних в порядку ст.625 ЦК України. Добровільно борг, що утворився за відповідачами, не був оплачений, тому представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 28 травня 2024 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, в прохальній частині позовної заяви просила розглянути справу в її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, у разі неявки відповідачів не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка була повідомлена про існування справи шляхом направлення їй ухвали разом з позовом та додатками за адресою зареєстрованого місця проживання. Поштове відправлення повернулось до суду з відміткою пошти - «за закінченням терміну зберігання».
У встановлений строк відповідачка відзив на позовну заяву не надали.
Враховуючи, що у справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
З урахуванням вказаного, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до 2 ст. ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, довідки з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та являється споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, облік нарахувань та оплат за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.1ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
За даним особовим рахунком наявна заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 серпня 2015 року по 31 січня 2022 року у сумі 8932 грн. 02 коп.; - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 серпня 2015 року по 31 січня 2022 року у сумі 4904 грн. 33 коп. та інфляційні витрати - 1008 грн. 51 коп.; - 3% річних від простроченої суми - 358 грн. 29 коп.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість до теперішнього часу боржником не погашена.
Відповідно до ст.ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно п. 5 ч. 1ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
За положенням ч. 1ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918 від 10.01.2002 р. споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання.
Згідно п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води i водовідведення», затверджених КМУ від 21.07.2005 р. № 630 (чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунковим передом для оплати послуг є календарний місяць, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Враховуючи викладене, споживач зобов'язаний оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладені у постановах від 30 жовтня 2013 року по справі №6-59цс13 та від 25 листопада 2014 року по справі №3-184гс14.
Суду не надано та не зазначено про існування доказів того, що відповідачі відмовлялись від споживання послуг з водопостачання (водовідведення) у встановленому порядку, чи звертались до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг або з претензіями щодо невиконання ним зобов'язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг суду.
Відповідно дост.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно дост.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачка отримуючи послуги з центрального водопостачання і водовідведення своєчасно їх не оплачує, у зв'язку з чим і утворилась заборгованість, яка і підлягає стягненню з відповідачки на користь КП «Харківводоканал». Зазначена заборгованість утворилась внаслідок не повної оплати відповідачкою послуг, що підтверджується наданим розрахунком суми заборгованості, факт наявності заборгованості в такому розмірі не спростований відповідачем, розрахунок заборгованості сумніву в суду не викликає.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 серпня 2015 по 31 січня 2022 у сумі 8932 грн 02 коп. та за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01серпня 2015 по 31 січня 2022 у сумі 4904 грн 33 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, представник позивача просив суд стягнути з відповідачів суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 1008 грн. 51 коп., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 358 грн. 29 коп., що підтверджується розрахунком 3% та індексації по заборгованості за надані послуги.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, зокрема, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача інфляційних витрат у розмірі 1008 грн. 51 коп., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 358 грн. 29 коп., в межах заявлених позовних вимог, законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з викладеного, даючи оцінку вищезазначеним доказам, враховуючи не надання відповідачами відзиву на позов з відповідними запереченнями, суд приходить до висновку про те, що позовна заява КП «Харківводоканал» підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України cудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрат пов'язаних з надсиланням відповідачам копій позовної заяви з додатками. На підтвердження зазначених витрат представником позивача надано квитанції АТ «Укрпошта» на суму 50,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.4,5,13,76-81,133,141,166,263-265,274-279,280 ЦПК України, ст.ст.256,257,267,322,383,405,541,625 ЦК України,150, 156, 162 ЖК Української РСР, ст.20,22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, суд -
Позов Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (61052, м.Харків, вул. Конторська, 90, п/р НОМЕР_3 банк ПАТ «Банк Восток», код ЄДРПОУ 03361715) заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 серпня 2015 року по 31 січня 2022 року у сумі 8932 грн 02 коп; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01серпня 2015 року по 31 січня 2022 року у сумі 4904 грн 33 коп.; інфляційні витрати - 1008 грн 51 коп.; 3% річних від простроченої суми - 358 грн. 29 коп., а всього - 15 203 (п'ятнадцять тисяч двісті три) грн. 15 коп.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (61052, м.Харків, вул. Конторська, 90, п/р НОМЕР_3 банк ПАТ «Банк Восток», код ЄДРПОУ 03361715) судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп..
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (61052, м.Харків, вул. Конторська, 90, п/р НОМЕР_3 банк ПАТ «Банк Восток», код ЄДРПОУ 03361715) витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 50 (п'ятдесят) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Ленінський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А. М. Гримайло