Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/1654/2024 Справа № 641/5070/24
31 липня 2024 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221150000859 від 09.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в провадженні СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження за №12024221150000859 від 09.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 08.06.2024 року до ЧЧ ВП №2 ХРУП № 1 ГУНП в Х/о надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що невстановлена особа 08.06.2024 року скоїла крадіжку мобільного телефону "РОСО с 40", рюкзаку та документів по АДРЕСА_1 .
В ході огляду місця події 28.07.2024 року за адресою:
АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видав чорний рюкзак, посвідчення на ім'я ОСОБА_5 , водійські права на ім'я ОСОБА_5 , мобільний телефон "РОСО с 40", у корпусі чорного кольору. Вищевказане майно було вилучено та упаковано у полімерний пакет.
Враховуючи те, що тимчасово вилучене майно може зберігати сліди кримінального правопорушення та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою збереження речових доказів.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, подали до суду заяву про розгляд клопотання без їх участі.
Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання також не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду клопотання, матеріали справи містять заяву останнього, у якому він просить проводити розгляд клопотання без його участі та не заперечує проти задоволення такого.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно із вимогами ч. 4 ст.107 КПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи, дійшов висновку, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження за №12024221150000859 від 09.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за фактом того, що 08.06.2024 року до ЧЧ ВП №2 ХРУП № 1 ГУНП в Х/о надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що невстановлена особа 08.06.2024 року скоїла крадіжку мобільного телефону "РОСО с 40", рюкзаку та документів по АДРЕСА_1 .
Згідно протоколу огляду місця події 28.07.2024 року, який було проведено за адресою:
АДРЕСА_1 , у ході якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видав чорний рюкзак, посвідчення на ім'я ОСОБА_5 , водійські права на ім'я ОСОБА_5 , мобільний телефон "РОСО с 40", у корпусі чорного кольору. Вищевказане майно було вилучено та упаковано у полімерний пакет.
Постановою слідчого СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області від 29.07.2024 року вилучені під час огляду місця події предмети визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Слідчим доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на тимчасово вилучене майно шляхом заборони відчуження з передачею майна на зберігання ОСОБА_5 з попередженням останнього про відповідальність за збереження цілісності вказаного майна.
Керуючись ст. 98, 170-173, 309, 372, 395 КПК України,
Задовольнити клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221150000859 від 09.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно: чорний рюкзак, посвідчення на ім'я ОСОБА_5 , водійські права на ім'я ОСОБА_5 , мобільний телефон "РОСО с 40", яке було вилучено у ході огляду місця події 28.07.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Передати чорний рюкзак, посвідчення на ім'я ОСОБА_5 , водійські права на ім'я ОСОБА_5 , мобільний телефон "РОСО с 40" на відповідальне зберігання ОСОБА_5 .
Попередити ОСОБА_5 про відповідальність за збереження цілісності вказаного майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покласти на прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 ..
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя- ОСОБА_1