Справа № 953/4878/24
н/п 1-кс/953/5538/24
"30" липня 2024 р. м.Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000268 від 19.02.2024 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Коротояк Острогозького району Воронезької області РФ, громадянки України, з повною середньою освітою, заміжньої, яка працює сторожем у Ліцеї №113, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання фактично мешкала за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,
26 липня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000268 від 19.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СВ УСБ України в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000268 від 19.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , використовуючи профіль « ОСОБА_4 » (ідентифікатор « ОСОБА_4 ») у мобільному додатку «Telegram», будучи учасником групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_7) та «ІНФОРМАЦІЯ_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), розмістила під окремими публікаціями даних груп власні коментарі, у яких згідно з висновком експерта Сумського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/119-24/2732-ЛД від 12.03.2024 містяться виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України.
08 грудня 2023 року о 10 годині 54 хвилини у групі «ІНФОРМАЦІЯ_5» адміністратор вказаної групи розмістив публікацію зміст якої, крім іншого, містив інформацію щодо нанесення збройними формуваннями РФ ракетного удару по одному з цехів ДП «ІНФОРМАЦІЯ_8».
Того ж дня о 13 годині 13 хвилин ОСОБА_4 , ознайомившись з вказаною публікацією, будучи обізнаною, що ДП «ІНФОРМАЦІЯ_8» є державним оборонним підприємством, яке спеціалізується на виготовленні танків та іншої бронетехніки, що в умовах запровадженого воєнного стану має стратегічне значення для підтримання обороноздатності України, володіючи достовірною інформацією про розташування цехів, які використовуються у виробничій діяльності даного державного підприємства, усвідомлюючи, що група « ІНФОРМАЦІЯ_5 » адмініструється представником іноземної держави - РФ, розмістила під даною публікацією власний коментар про недосягнення мети ракетного обстрілу збройних формувань РФ та необхідність нанесення повторного вогневого ураження по окремим цехам даного державного підприємства з метою порушення його нормального функціонування.
Відповідно до наданої ДП «ІНФОРМАЦІЯ_8» інформації, два з трьох цехів, відомості про які поширила ОСОБА_4 (в реорганізованому вигляді) знаходяться на території даного державного підприємства та використовуються у виробничій діяльності. Третій цех, інформацію про який поширила підозрювана, наразі існує у вигляді корпусу ДП «ІНФОРМАЦІЯ_9», який використовуються у виробничій діяльності ДП «ІНФОРМАЦІЯ_9».
Орган досудового розслідування встановив, що 29 грудня 2023 року внаслідок ракетного обстрілу, здійсненого збройними формуваннями РФ по території ДП «ІНФОРМАЦІЯ_9», частково було пошкоджено вищевказаний цех, внаслідок чого зруйновано 40 % приміщень корпусу, пошкоджено дільниці, де знаходилось станочно-верстатне обладнання та комори з готовою продукцією.
06 червня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Слідчий зазначає, що обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: матеріалами НСРД, протоколами огляду, висновком експерта, відповідями на запит із ДП «ІНФОРМАЦІЯ_8», ДП «ІНФОРМАЦІЯ_9», іншими матеріалами кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2024 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 03 серпня 2024 року без визначення розміру застави.
15 липня 2024 року постановою заступника керівника обласної прокуратури продовжений строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме - до 06 вересня 2024 року включно.
Слідчий зазначає, що з метою закінчення досудового розслідування у строк до 03 серпня 2024 року у вказаному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих та процесуальних дій для забезпечення всебічного і повного дослідження обставин кримінального провадження, зокрема: виконати процесуальні дії щодо розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій; отримати висновки експертів; отримати тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходяться у володінні оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар»; виконати процесуальні дії, спрямовані на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження.
Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії застосованого щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий стверджує про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 підозрюється у тому числі у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері основ національної безпеки України, за яке передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, що може спонукати підозрювану переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Крім того, підозрювана може незаконно впливати на спеціаліста, експерта у даному кримінальному провадженні. Також існує ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, у тому числі у сфері основ національної безпеки України, враховуючи той факт, що підозрювана здійснювала вищевказані злочинні дії протягом тривалого часу, в умовах дії правового режиму воєнного стану, що вказує на стійкий, тривалий та повторюваний характер протиправної діяльності.
Прокурор ОСОБА_11 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий ОСОБА_3 судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання слідчого.
Захисники - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання слідчого, посилаючись на те, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, є формальними, оскільки не підтверджені жодними доказами, при цьому сама лише тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінальних правопорушень не може бути підставою для такого суворого запобіжного заходу, як тримання під вартою, враховуючи, що жодних дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрювана не вчиняла та не має наміру вчиняти. З урахуванням викладеного, просили обрати щодо своєї підзахисної запобіжний захід, не пов'язаний з тримання під вартою.
Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, включаючи Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за № 22024220000000268 від 19.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, у рамках якого було подано клопотання, дійшов такого висновку.
06 червня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2024 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 03 серпня 2024 року без визначення розміру застави.
15 липня 2024 року постановою заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_12 продовжений строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме - до 06 вересня 2024 року включно.
Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Положення чинного Кримінального процесуального кодексу України вказують, що важливим елементом при встановленні підстав для продовження строку дії запобіжного заходу є не лише наявність ризиків, які існували при обранні запобіжного заходу, а і ті обставини, що до завершення дії попереднього судового рішення про обрання запобіжного заходу вони не зменшилися або з'явилися нові. Доведення таких обставин покладається на слідчого, прокурора.
Слідчий суддя враховує, що пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків, передбачених законом і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, слідчий звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 посилається на те, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на експерта, спеціаліста, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, підтверджується зібраними на даний час доказами, а саме: даними протоколу огляду від 19 лютого 2024 року; даними висновку експерта № СЕ-19/119-24/2732-ЛД від 12 березня 2024 року; даними відповіді ДП «ІНФОРМАЦІЯ_9» від 07 травня 2024 року; даними відповіді в/ч НОМЕР_1 від 03 квітня 2024 року; даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 25 липня 2024 року.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 , слідчий суддя відповідно до положень ст.ст. 177, 178, 199 КПК України враховує дані про особу підозрюваної ОСОБА_4 , яка має зареєстроване місце мешкання у м. Харкові, проте до затримання мешкала у Харківській області, офіційно працевлаштована, заміжня, тобто має міцні соціальні та родинні зв'язки, раніше не судима, але підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, у тому числі у сфері основ національної безпеки України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, та у випадку засудження її за вчинення вказаного кримінального правопорушення, їй може бути призначене лише покарання, пов'язане з реальним позбавленням волі, тому слідчий суддя вважає, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. До того ж ризик переховування від суду та слідства зростає в умовах воєнного стану та війни.
Окрім того, слідчий суддя враховує, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваної.
При цьому слідчий суддя встановив, що ризик впливу підозрюваною ОСОБА_4 на експерта та спеціаліста слідчим жодним чином не доведений.
Отже, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати кримінальному провадженню або ж створять загрозу суспільству.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя вивчав можливість застосування стосовно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_4 хоча і є раніше не судима, але на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, у тому числі у сфері основ національної безпеки України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, а також враховуючи, що встановлені ухвалою слідчого судді від 06 червня 2024 року ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1 та 5 частини першої статті 177 КПК України.
Висновок слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про наявність заявлених стороною обвинувачення ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваної під вартою.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вищенаведені відомості, у слідчого судді не виникає сумнівів щодо наявності та доведеності ризиків, якими слідчий та прокурор обґрунтовує необхідність продовження застосування такого запобіжного заходу як тримання підозрюваної під вартою, оскільки ризики, які існували на час застосування цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваної та обставин інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
З огляду на викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, а саме - суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються підозрюваній, тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винною, її вік та репутацію, міцність соціальних зв'язків, ризик продовження протиправної поведінки, слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, а отже запобіжний захід у виді тримання під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваної на цій стадії досудового розслідування є недостатнім, щоб забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
За вказаних підстав слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування, тобто до 06 вересня 2024 року.
Доводи сторони захисту щодо доцільності зміни запобіжного заходу на більш м'який ніж тримання під вартою, не усуває зазначених вище ризиків, та як наслідок, можливості ухилення від кримінальної відповідальності, тому слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання захисників.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи положення ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, а також беручи до уваги підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 при продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання її під вартою, оскільки останній повідомлено про підозру у тому числі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, що дає право слідчому судді не застосовувати до підозрюваної інших запобіжних заходів в період дії воєнного стану.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197 КПК України,
Клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000268 від 19.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" у межах строку досудового розслідування до 06 вересня 2024 року включно без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання захисника - відмовити.
Строк дії ухвали встановити до 06 вересня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 - у той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складений 01 серпня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1