Справа № 639/4521/24
Провадження № 2-о/639/146/24
01 серпня 2024 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі: судді Борисенка О.О.,
розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , інші особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_3 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
встановив:
31.07.2024 до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , інші особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_3 , в якій заявник просить визнати ОСОБА_2 недієздатним, встановити над ним опіку та призначити опікуном ОСОБА_1 .
Заява сформована в системі «Електронний суд» 31.07.2024 та підписана представником заявника адвокатом Булавіновою Юлією Володимирівною, яка діє на підставі ордеру.
Вивчивши доводи заяви і додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення заяви з огляду на таке.
У відповідності до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Як вбачається із змісту заяви, ОСОБА_2 є тестем заявника ОСОБА_1 , та заявник здійснює за ОСОБА_2 догляд внаслідок погіршення здоров'я останнього, оскільки його єдина дочка (дружина заявника) ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеною особою, та на теперішній час разом з малолітнім сином мешкає в м. Кременчук.
Відповідно до положень ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім'ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
До близьких родичів та членів сім'ї належать: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
В наведеному переліку відсутнє окреме зазначення батька дружини, як близького родича та/або члена сім'ї.
Отже, заявник не є членом сім'ї або близьким родичем ОСОБА_2 в розумінні закону, та у заяві не зазначає, і матеріали справи не містять відомостей та/або доказів про те, що заявник проживає спільно зі своїм тестем ОСОБА_2 і вони пов'язані з ним спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У судовому порядку ОСОБА_1 членом сім'ї ОСОБА_2 не визнаний, принаймі у суду відсутні такі дані.
У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/24 зроблено правовий висновок про те, що процесуальною правосуб'єктністю на подання заяви про визнання особи недієздатною наділені не всі родичі такої особи, а лише члени сім'ї, у тому числі близькі родичі. Особа, яка проживає з відповідною особою та здійснює догляд за нею на договірних засадах, троюрідна сестра, близькі друзі сім'ї, хрещені батьки не можуть вважатися членами сім'ї чи близькими родичами в розумінні частини першої статті 296 ЦПК України, а тому не є суб'єктами, які мають право звертатися до суду із заявою про визнання особи недієздатною.
Крім того, у пунктах 86-87 зазначеної постанови Верховний Суд зазначив, згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. 87. Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім'ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Оскільки заявник ОСОБА_1 не має процесуальної дієздатності на звернення до суду із заявою про визнання свого тестя ОСОБА_2 недієздатним, встановлення опіки та призначення опікуном, заява ОСОБА_1 , інші особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_3 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185, ст. 260, 261, 293, 294 ЦПК України, суд
Повернути заявнику заяву ОСОБА_1 , інші особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_3 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Олександр БОРИСЕНКО