Справа № 639/4107/24
Провадження № 3/639/1609/24
31 липня 2024 року м. Харків
Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Курило В. О., за участю: секретаря судового засідання Соколової К. О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який проходить військову службу на посаді головного сержанта взводу військової частини НОМЕР_2 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
07 липня 2024 року о 21 год 50 хв за адресою: м. Харків, вул. Дудинської, 16, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ 110206», номерний знак НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, неприродна блідість обличчя, зіниці, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров'я КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» водій ОСОБА_1 відмовився. Водій ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за статтею 130 КУпАП.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 07 липня 2024 року о 21 годині 50 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Дудинської, 16, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ 110206», номерний знак НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Вказане порушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1 а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою судді Жовтневого районного суду м. Харкова Курила В. О. від 17.07.2024 об'єднано в одне провадження адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Під час судового засідання ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, однак просив суд врахувати, що він діяв у зв'язку зі службовою необхідністю. Так, 07.07.2024 він перебував у звільненні та пообіцяв своєму командиру, що привезе автомобіль «ЗАЗ 110206», номерний знак НОМЕР_3 . Оскільки ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами, то попросив свого знайомого, який приїхав з міста Балаклії, щоб він сів за кермо транспортного засобу. Під час руху автомобіль зламався і його знайомий не міг завести двигун. У зв'язку з цим ОСОБА_1 сам сів за кермо автомобіля та проїхав на ньому 30 метрів, щоб прибрати автомобіль з проїжджої частини та не збирався далі їхати. У момент, коли поліцейські підійшли до автомобіля, він перебував за кермом. Він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки поспішав на пункт постійної дислокації, цього дня йому треба було туди повернутися.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.
При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, суддя виходить з таких обставин.
Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується долученими до матеріалів справи доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 224403 від 07.07.2024, який складено стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України;
- направленням від 07.07.2024, яким підтверджується, що 07.07.2024 о 21 год 55 хв водій ОСОБА_1 направлявся до КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак такий огляд не проводився;
- рапортом поліцейського роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП рядового поліції Павлюка Т. Р. від 07.07.2024;
- відеозаписом з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції, на якому 07.07.2024 о 21:50:40 зафіксовано момент руху та момент зупинки поліцейськими транспортного засобу «ЗАЗ 110206», номерний знак НОМЕР_3 ;
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, якими підтверджується, що 07.07.2024 о 22:01:20 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився. При цьому, поліцейський роз'яснив водію ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Мартинової О. М. від 06.12.2023 (справа № 645/5400/23, провадження № 3/645/1901/23) ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 48 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова Аркатової К. В. від 20.02.2024 (справа № 638/20464/23, провадження № 3/638/771/24) ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 48 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З досліджених у справі відеозаписів та письмових доказів встановлено, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Причини, з яких водій ОСОБА_1 відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження такого огляду, правового значення для розгляду цієї справи не мають.
Згідно з пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинена особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за статтею 130 КУпАП.
При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя виходить з таких обставин.
Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується долученими до матеріалів справи доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 743156 від 07.07.2024, який складено стосовно водія ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- постановою інспектора роти 2 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Майсак Д. А. серії ЕАС № 7384944 від 23.07.2023, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 3 400 грн.;
- рапортом поліцейського роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП рядового поліції Павлюка Т. Р. від 07.07.2024;
відеозаписом з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції, на якому 07.07.2024 о 21:50:40 зафіксовано момент руху та момент зупинки поліцейськими транспортного засобу «ЗАЗ 110206», номерний знак НОМЕР_3 .
Згідно з вимогами п. 2.1 а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя виходить з таких обставин.
Згідно з статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Кірічек О. підтверджується, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України», не отримував посвідчення водія.
Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення на водіїв у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Суддя враховує, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зокрема попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету адміністративного стягнення.
Вищевказані висновки суду узгоджуються з практикою, яка викладена у постановах апеляційних судів України, зокрема: у постанові Полтавського апеляційного суду від 11.01.2024 у справі №524/3059/23 (провадження №33/814/259/24); у постанові Волинського апеляційного суду від 18.12.2023 у справі №161/16203/23 (провадження №33/802/768/23); у постанові Чернігівського апеляційного суду від 24.01.2024 у справі №740/5821/23 (провадження №33/4823/112/24); у постанові Вінницького апеляційного суду від 17.01.2024 у справі №149/3453/23 (провадження №33/801/91/24); у постанові Вінницького апеляційного суду від 21.03.2024 у справі №137/128/24 (провадження №33/801/223/24); у постанові Київського апеляційного суду від 15.04.2024 у справі №939/241/24 (провадження №33/824/1902/24).
Довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Кірічек О. підтверджується, що власником транспортного засобу «ЗАЗ 110206», номерний знак НОМЕР_3 , є ОСОБА_2 .
Відповідно до абзацу 4 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Згідно з санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП конфіскація може бути застосована лише до транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Таким чином, адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення та конфіскації транспортного засобу судом не може бути застосоване, оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу «ЗАЗ 110206», номерний знак НОМЕР_3 .
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення:
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу;
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП на порушника ОСОБА_1 необхідно накласти остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2024 року - 3028 грн.), що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:
-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча гривень 00 коп.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу;
-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча гривень 00 коп.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу.
Реквізити для сплати штрафу на користь держави: отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складено 01 серпня 2024 року.
Суддя В. О. Курило