іменем України
Справа №377/38/24
Провадження №2-п/377/5/24
31 липня 2024 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Гніденко Н.П., за відсутності учасників справи, розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку; перегляд заочного рішення Славутицького міського суду Київської області від 11 квітня 2024 року у цивільній справі №377/38/24 за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Славутицького міського суду Київської області від 11 квітня 2024 року у цивільній справі №377/38/24 позов АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агрколь Банк» заборгованість за комплексним договором № 1/3382418 від 19 березня 2019 року на загальну суму 259 093,48 грн, яка складається із: суми заборгованості за тілом кредиту - 131 147,67 грн; суми заборгованості за відсотками -18 816, 01 грн; суми заборгованості за комісією - 109 129,80 грн, та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 886,40 грн.
22 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій, посилаючись на статті 228, 229, 232 ЦПК України, просила: переглянути заочне рішення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку; зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. зупинити виконавче провадження на виконання рішення по справі №377/38/24. Відповідачка мотивувала заяву тим, що вона не знала про існування судового процесу та не була повідомлена належним чином про дату судового засідання, копію рішення суду отримала 08 липня 2024 року, тому не могла повідомити суд про свої заперечення та надати суду відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов. Зазначила, що не погоджується з розміром заборгованості в частині комісії, оскільки умови комплексного договору №1/3382418 від 18 березня 2019 року про встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1,70 %, з урахуванням положень частини п'ятої статті 12 Закону України « Про споживче кредитування», є нікчемними. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без уточнення найменування конкретних послуг, їх вартості та систематичності споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.
23 липня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала заяву про поновлення процесуального строку, в якій продублювала вимоги, вказані у заяві про перегляд заочного рішення від 22 липня 2024 року, та просила поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення у справі №377/38/24. В обґрунтування заяви послалась на те, що вона як адвокат для організації своєї професійної діяльності з 08 січня 2021 року має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». Вхід до електронного кабінету вона здійснює як представник своїх клієнтів/адвокат. Тому не змогла ознайомитись із заочним рішенням у вказаній справі, оскільки не знала про наявність такої справи. Про можливість відкрити розділ «Тетяна Кебкало Як фізична особа» вона дізналась після того, як надала заяву про перегляд заочного рішення до канцелярії суду в паперовому вигляді. Посилаючись статтю 55 Конституції України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику ЄСПЛ, вважає що вказані обставини є підставою для поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення у справі №377/38/24.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України.
Позивачу доставлено судову повістку завчасно до зареєстрованого електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, до суду від представника позивача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача, в яких вона заперечує щодо задоволення заяви про перегляд заочного рішення. У поданій через систему «Електронний суд» заяві від 24.07.2024 просила залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку, посилаючись на те, що у підсистемі «Електронний суд» можливо здійснити реєстрацію кабінету виключно як фізична чи юридична особа; створення кабінету «як представник» без створення кабінету фізичної особи неможливо; система здійснює ідентифікацію особи не за посвідченням адвоката, а за ідентифікаційним номером. У заяві, поданій через систему «Електронний суд» від 25.07.2024, представник позивача ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №377/38/24, мотивуючи тим, що належне повідомлення відповідачки про дату та час судового засідання не зводиться виключно до особистого отримання судової повістки під розписку, особа також вважається повідомленою і шляхом доставлення судової повістки до електронного кабінету. У п.1.3.2. договору міститься перелік послуг з обслуговування кредитної заборгованості та такі узгоджені сторонами під час укладення договору. Послуги, за які здійснюється сплата комісії, не включають безоплатних послуг, передбачених статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування». Вказаним законом передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відсутні підстави вважати умову п.1.3 кредитного договору несправедливою, оскільки відповідачка ознайомилась з умовами договору щодо комісії перед укладенням договору, погодилась на зазначені умови, добровільно підписала договір. Відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час судового засідання та не навела доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення спору, не спростувала висновків суду, викладених у рішенні. Згідно із статтею 287 ЦПК України суд не наділений повноваженнями зобов'язувати приватного виконавця зупиняти виконавче провадження.
Відповідачка отримала судову повістку завчасно через електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. До суду подала заяву, в якій просила провести судове засідання за її відсутності, заяву про перегляд заочного рішення підтримала, щодо поважності причин пропуску строку для подання такої заяви додатково повідомила, що вона є членом ДФТГ, бере активну участь у підготовці членів ДФТГ міста Славутича та представників ЗСУ, до заяви додала копію посвідчення добровольця територіальної громади.
Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення, що узгоджується з положеннями частини першої статті 287 ЦПК України.
Дослідивши заяву про поновлення процесуального строку, заяву про перегляд заочного рішення, матеріали цивільної справи № 377/38/24, суд дійшов таких висновків.
Щодо вимог про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заочне рішення у справі ухвалене судом 11 квітня 2024 року.
Статтею 283 ЦПК України передбачено, що відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідачці ОСОБА_1 рішення суду від 11 квітня 2024 року у справі № 377/38/24 доставлено до електронного кабінету 12.04.2024 о 9:35:49, про що свідчить довідка про доставку електронного документу ( том 1 а.с. 218). Копію заочного рішення відповідачка отримала безпосередньо в суді 08 липня 2024 року ( том 1 а.с.226).
Як вбачається із заяви про поновлення процесуального строку, відповідачка не змогла ознайомитись із заочним рішенням у вказаній справі через електронний кабінет, оскільки не знала про наявність такої справи; вхід до електронного кабінету вона здійснює як представник своїх клієнтів/адвокат; про можливість відкрити розділ «Тетяна Кебкало Як фізична особа» вона дізналась після того, як надала заяву про перегляд заочного рішення до канцелярії суду в паперовому вигляді. У поданій до суду заяві від 31.07.2024 відповідачка додатково повідомила, що вона є членом ДФТГ, бере активну участь у підготовці членів ДФТГ міста Славутича та представників ЗСУ, до заяви додала копію посвідчення добровольця територіальної громади.
Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
З урахуванням наведеного, заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для подання заяви про перегляд заочного рішення слід задовольнити.
Щодо вимог про скасування заочного рішення.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання саме у зазначену дату, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання, а також причини неподання відзиву, і докази про це.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом,-разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності -разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з пунктами 2, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з матеріалів справи, до електронний кабінету ОСОБА_1 доставлено: 16.01.2024 копію позовної заяви з додатками; 31.01.2024 копію ухвали про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження та судову повістку на 27 лютого 2024 року 10 годину 00 хвилин, що підтверджується довідками про доставку електронного документу ( том 1 а.с. 50, 52, 53).
Крім того, 23 січня 2024 року судова повістка, копія позовної заяви з додатками, копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялись ОСОБА_1 за її зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трек-номер 060024728), яке повернуто до суду АТ «Укрпошта» у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою ( том 1 а.с. 54, 69).
Ухвалою суду від 27 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12 березня 2024 року о 15 годині 30 хвилин.
Ухвалою суду від 12 березня 2024 року відкладено судовий розгляд справи на 26 березня 2024 року на підставі частини 4 статті 223 ЦПК України у зв'язку з першою неявкою в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином.
12 березня 2024 року до електронного кабінету ОСОБА_1 доставлено копію ухвали про відкладення розгляду справи від 12.03.2024 та судову повістку на 26 березня 2024 року ( том 1 а.с. 100-101).
26 березня 2024 року цивільну справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, судове засідання призначене на 11 квітня 2024 року.
ОСОБА_1 судову повістку на 11 квітня 2024 року доставлено в електронний кабінет 28 березня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (том 1 а.с.106).
Таким чином, виходячи з приписів частини 6, пункту 2 частини 8 статті 128 ЦПК України, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 11 квітня 2024 року, в якому завершено розгляд справи.
Враховуючи наведене, доводи відповідачки про те, що вона не знала про існування судового процесу та не була повідомлена належним чином про дату судового засідання, тому не могла повідомити суд про свої заперечення та надати суду відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов не є переконливими і такими, які пов'язані з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Отже, відповідачка не довела поважності причин неприбуття та неповідомлення про причини неявки в судове засідання 11 квітня 2024 року та неподання відзиву на позовну заяву.
Водночас, лише з'ясування причин неявки та неподання відзиву на позовну заяву не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має надати докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть призвести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, що є обов'язковою умовою скасування заочного рішення згідно із статтею 288 ЦПК України.
Частиною першою статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Суд дослідивши матеріали справи вважає, що жодна з підстав, наведених для скасування заочного рішення, і більш того їх сукупність, у заяві про перегляд заочного рішення, відсутні.
Як вбачається із змісту комплексного договору №1/3382418 від 19 березня 2019 року, укладеному між АТ «Креді Агріколь Банк», ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія «Уніка Життя», від імені та в інтересах якого діяв АТ «Креді Агріколь Банк», якому суд надав належну оцінку під час ухвалення заочного рішення, банк надає позичальнику кредит в сумі 320 970,00 грн, строком на 60 місяців з 19 березня 2019 року до 18 березня 2024 року (включно). Позичальник сплачує платежі за кредитом щомісячно в число місяця, визначене графіком платежів по кредиту (додаток №1 до договору, що є його невід'ємною частиною), як день повернення кредиту. Повернення кредиту здійснюється у валюті кредиту (п.1.1.).
Кредит надається позичальнику на споживчі потреби, в тому числі на сплату страхового платежу за договором страхування життя згідно договору та правил надання споживчого кредиту в АТ «Креді Агріколь Банк» та умов страхування життя позичальника (надалі - правила), які є невід'ємною частиною договору та розміщені на офіційному сайті банку : www.credit-agricole.ua/ ( п.1.2.).
За користування кредитом позичальник сплачує: процентну винагороду ( надалі проценти) щомісячно, в розмірі 9,00 % річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором ( п.п 1.3.1. п.1.3.); комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості ( надалі комісія), щомісячно - комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,70 % у місяць від суми кредиту, зазначеної в 1.1. договору. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника ( як усне, та і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо ( п.п.1.3.2. п.1.3.).
Таким чином, умовами договору, якому суд при ухваленні заочного рішення надав оцінку, сторони визначили порядок та випадки сплати комісійної винагороди банку.
Принцип свободи договору закріплений у статті 627 КК України, якою встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За правилом статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доказів виконання відповідачкою умов вказаного договору матеріали справи не містять.
Таким чином, оскільки умовами договору, підписаного сторонами, передбачено сплату комісійної винагороди банку, то несплачена сума такої винагороди стягнута за позовом банку.
Суд не вбачає посилань відповідачки на будь-які докази, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення від 11 квітня 2024 року.
Щодо вимог про зобов'язання приватного виконавця зупинити виконавче провадження на виконання рішення по справі № 377/38/24.
Порядок перегляду заочного рішення урегульований статтями 284 - 288 ЦПК України, якими не передбачено зупинення виконавчого провадження на стадії вирішення питання про перегляд заочного рішення, у зв'язку з чим вимога про зупинення виконавчого провадження на підставі виконавчого листа задоволенню не підлягає.
З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час судового засідання та не навела доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення спору, не спростувала висновків суду, викладених у рішенні.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування заочного рішення суду, а відтак висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись статтями 260, 280 - 288 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Славутицького міського суду Київської області від 11 квітня 2024 року залишити без задоволення.
Відповідно до частини 4 статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підписана 31 липня 2024 року.
Суддя Н. С. Бабич