01.08.2024 Єдиний унікальний № 375/1134/21
провадження № 3/371/11/24
01 серпня 2024 року м. Миронівка
ЄУН 375/1134/21
Провадження № 3/371/11/24
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О.,
за участю:
прокурора Фрей Р.А.,
особи, яка притягується
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Клапчука Ф.П.,
секретаря судових засідань Литвин С.С.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є уродженцем селища міського типу Рокитне Київської області, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , займає посаду директора ТОВ «Синявське», паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Рокитнянським РС УДВС України в Київській області 18 грудня 2023 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адміністративному стягненню протягом року не піддавався,
за частиною першою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Короткий зміст обставин адміністративного правопорушення
Згідно з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною першою статті 172-7 КУпАП № 661 від 10 вересня 2021 року, ОСОБА_1 , будучи депутатом Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, являючись суб'єктом відповідальностіза вчинення корупційного правопорушення, згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 28 даного Закону, та частини першої стаття 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив визначений законом орган управління - Рокитнянську селищну раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між приватним інтересом та своїми представницькими повноваженнями, які виникли передвинесенням на голосування питання «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вулиці Кар'єрна, 1-д (1-г) в смт Рокитне ТОВ «ТКС-ТРЕЙД», яке належить йому.
Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи
Постановою судді Миронівського районного суду Київської області від 02 лютого 2022 року зупинено строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, порушеної відносно ОСОБА_1 , на час його лікування за кордоном.
Справа призначена до розгляду.
Позиції учасників справи про адміністративне правопорушення
В судовому засіданні при розгляді справи ОСОБА_1 винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною першою статті172-7 КУпАП, не визнав та пояснив, що 23 квітня 2021 року він, виконуючи обов'язки депутата Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, взяв участь у голосуванні та прийнятті рішення № 495-07-VIII «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вулиці Кар'єрна, 1-д (1-г) в смт Рокитне ТОВ «ТКС-ТРЕЙД», кінцевим бенефіціарним власником якого він є. Проте, будь-якої неправомірної мети не переслідував, приватного інтересу не мав, мав на меті вирішити питання про належне оформлення земельної ділянки за вказаною адресою, яка належним чином не оформлена та, як наслідок, орендна плата за її користування у встановленому законом порядку не сплачується. Також додав, що на сесії сільської ради не вирішувалось питання про передання земельної ділянки у приватну власність чи в оренду, а лише надавався дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, тобто юридична доля земельної ділянки жодним чином не вирішувалася, а тому не вважає свої дії неправомірними та переконаний, що діяв в інтересах селищної ради.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Клапчук Ф.П. подав до справи письмові пояснення, за змістом яких вважає, що у діяхОСОБА_1 немає ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-7 КУпАП. Під час голосування за заявою директора підприємства ТОВ «ТКС-ТРЕЙД», належного ОСОБА_1 , не міг бути навіть потенційний конфлікт інтересів, оскільки вирішувалось питання виключно про поділ земельної ділянки, а не надання такої ділянки із земельної комунальної власності селищної ради.
Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті інтересів встановлюється лише наявність існування приватного інтересу особи, а при реальному необхідно встановити, що існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення.
Отже, для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, а необхідно встановити чи суперечить він службовим чи представницьким повноваженням, чи може така суперечність реально вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
У протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на те, у чому знайшла свій вияв суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 і його депутатськими повноваженнями.
Матеріали справи про адміністративні правопорушення не містять даних про наявність усіх складових реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 під час голосування.
У матеріалах відсутні дані, що прийняття рішення Рокитнянською селищною радою Київської області відбулося за наявності суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 та його повноваженнями, які вплинули на об'єктивність або неупередженість прийнятого рішення. Голосування ОСОБА_1 за рішення про надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки за заявою директора підприємства ТОВ «ТКС-ТРЕЙД» ніяким чином не вплинуло на кінцевий результат голосування всіх присутніх депутатів, оскільки переважна їх більшість проголосувала саме за надання такого дозволу.
Вважає, що існування реального конфлікту інтересів не доведено в судовому засіданні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, порушеної відносно ОСОБА_1 , справа має бути закрита за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Викладені у письмовому поясненні мотиви захисник навів і в судовому засіданні при розгляді справи.
Прокурор Фрей Р.А. висловила позицію про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, оскільки він, будучи депутатом Рокитнянської селищної ради та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив селищну раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів, взяв участь у голосуванні та прийнятті рішення про надання товариству, власником якого він є, дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, тобто фактично вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП. Вважаючи доведеними обставини адміністративного правопорушення, прокурор просила застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника Клапчука Ф.П., з'ясувавши позицію прокурора, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов таких висновків.
Встановлені фактичні обставини правопорушення
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено таке.
Рішенням 01 сесії УІІІ скликання Рокитнянської селищної ради Київської області від 04 грудня 2020 року № 2 «Про підсумки виборів і визнання повноважень депутатів Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області» визнано повноваження 26 депутатів Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області восьмого скликання, в тому числі по виборчому округу під № 1 - ОСОБА_1 .
Отже, ОСОБА_1 станом на час події мав повноваження депутата Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області та був особою, на яку поширюється дія Закону №1700-VII, тобто суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Встановлено, що 20 квітня 2021 року за вхідним № 03-15-1197 Рокитнянською селищною радою зареєстрована заява директора ТОВ «ТКС-ТРЕЙД» ОСОБА_2 щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3223755100:02:002:0009, яка розташована за адресою: вулиця Кар'єрна, 1-д (1-г) в смт Рокитне. У змісті заяви директор товариства вказав, що на вказаній земельній ділянці розташовані нежитлові інша - сторонній фізичній особі.
23 квітня 2021 року на 7 сесії Рокитнянської селищної ради до порядку денного включено питання про надання дозволу ТОВ «ТКС-ТРЕЙД» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: вулиця Кар'єрна, 1-д (1-г) в смт Рокитне.
За результатами голосування по даному питанню депутатами Рокитнянської селищної ради прийнято рішення від 23 квітня 2021 року за № 495-07-VIII, яким ТОВ «ТКС-ТРЕЙД» надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 3223755100:02:002:0009) площею 0,5000 га по АДРЕСА_2 , яка перебуває в комунальній власності на дві земельні ділянки площами по 0,2500 га без зміни цільового призначення.
Відповідно до результатів поіменного голосування з вказаного питання за надання дозволу ТОВ «ТКС-ТРЕЙД» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки проголосувало 15 депутатів, серед яких депутат ОСОБА_1 .
Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 23 квітня 2021 року ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ТКС-ТРЕЙД».
ОСОБА_1 як депутат, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається, не здійснював заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, не заявив про конфлікт інтересів та взяв участь у прийнятті рішення сесією селищної ради.
У протоколі 7 сесії Рокитнянської селищної ради VIII скликання від 23 квітня 2021 року відсутні будь-які відомості про повідомлення про наявність у діях ОСОБА_1 конфлікту інтересів.
Отже в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 Б будучи власником ТОВ «ТКС-ТРЕЙД», приймав участь у голосуванні та прийнятті рішення № 495-07-VIII «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вулиці Кар'єрна, 1-д (1-г) в смт Рокитне ТОВ «ТКС-ТРЕЙД».
Мотиви суду та застосовані норми права
Частиною першою статті 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення нею дій при здійсненні представницьких повноважень, тому зобов'язана була повідомити про це, однак не зробила цього.
Відповідно до пункту 1 примітки до статті 172-7 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон №1700-VII).
На підставі підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII, суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
На підставі частини першої статті 28 Закону № 1700-VII, особи, зазначені в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», зобов'язані :
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Згідно з пунктом 11 статті 1 Закону №1700-VII, правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
За пунктом 12 вказаної статті, приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Пунктом 13 статті 1 наведеного Закону визначено, що р еальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
У пункті 2 примітки до статті 172-7 КУпАП наведено таке ж визначення реального конфлікту інтересів.
Особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлені статтею 35-1 Закону № 1700-VII.
Згідно з приписами частини другої наведеної статті, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до частини першої статті 59-1 наведеного Закону, сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.
За приписами частини третьої наведеної статті, якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов'язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.
Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02 квітня 2021 року № 5 затверджено Методичні рекомендації щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції.
Відповідно до зазначених роз'яснень, реальний конфлікт інтересів виникає у разі наявності впливу приватного інтересу на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій під час реалізації таких повноважень. Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів. Приватний інтерес може впливати на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участі у прийнятті рішення цим органом. Словосполучення «не має права брати участі у прийнятті рішення» стосовно особи, у якої виник конфлікт інтересів у конкретному питанні, яке розглядається колегіальним органом, зумовлює: заборону особі брати участь у підготовці документів для прийняття рішення колегіальним органом із відповідного питання; неможливість враховувати особу під час визначення кількості членів, необхідних для правомочності розгляду колегіальним органом відповідного питання; заборону на участь особи в розгляді (обговоренні) такого питання; заборону на участь особи в прийнятті рішення колегіальним органом (голосуванні) з такого питання.
До ситуації реалізації службових/представницьких повноважень стосовно себе відноситься ситуація прийняття (або участь у прийнятті) рішень особою щодо себе самої.
Приватний інтерес буде існувати у разі наявності службового чи представницького повноваження стосовно підприємства, установи, організації, в якій особа є засновником та/або керівником.
Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб). Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Ознаки дискреційних повноважень, які, зокрема: дають змогу на власний розсуд оцінювати певний юридичний факт, а також обирати одну з декількох можливих форм реагування на нього; надають можливість на власний розсуд обирати міру публічно-правового впливу щодо фізичних та юридичних осіб, його вид, розмір, спосіб реалізації; дають змогу особі обрати форму реалізації своїх повноважень; наділяють особу правом повністю або частково визначати порядок здійснення юридично значущих дій, у тому числі строк та послідовність їх здійснення.
Наявність у ОСОБА_1 представницьких повноважень обумовлена тим, що як депутат селищної ради він був наділений повноваженнями на прийняття участі шляхом голосування в складі колегіального органу.
Наявність у ОСОБА_1 . приватного інтересу обумовлена тим, що він є власником ТОВ «ТКС-ТРЕЙД», отримує прибуток від діяльності власного товариства, наділений представницькими повноваженнями стосовно товариства, заінтересований у вирішенні питань, ініційованих посадовими особами товариства.
Наявність суперечності між приватним інтересом особи та його представницьким повноваженнями обумовлено тим, що ОСОБА_1 як депутат наділений правом голосу в раді та, будучи зацікавленою особою у сприянні інтересам власного підприємства, та як наслідок - самого себе, маючи дискреційні повноваження з прийняття чи неприйняття рішень, реалізував таке повноваження шляхом участі у голосуванні за це питання.
Таким чином, реальний конфлікт інтересів у даному випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 у вигляді бажання надати дозвіл «ТОВ ТКС-ТРЕЙД», власником якого він є, на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вулиці Карєрна, 1-д (1-г) в смт Рокитне реально зіткнувся з його представницькими повноваженнями як депутата цієї ради, що впливало на об'єктивність та неупередженість під час голосування зазначеного питання та прийняття рішення.
Матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 за роз'ясненням до Національного агентства з питань запобігання корупції та отримання підтверджень про відсутність у нього в даному випадку конфлікту інтересів.
Висновки за результатами розгляду
У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 283 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи встановлено, що у діяльності ОСОБА_1 як депутата селищної ради при прийнятті рішення щодо належного йому товариства, наявний реальний конфлікт інтересів, що зобов'язує його дотримуватись положень частини першої статті 28 Закону №1700-VII.
У даному випадку ОСОБА_1 повинен був повідомити про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, та утриматися від участі в голосуванні за питання, ініційоване належним йому товариством.
Тобто, ОСОБА_1 був зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання та врегулювання реального конфлікту інтересів, чого не здійснив.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується даними письмових матеріалів справи: протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією № 661 від 10 вересня 2021 року, рішення 1 сесії Рокитнянської селищної ради VIII скликання № 02 від 04 грудня 2020 року, Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, заяви директора ОСОБА_3 ТОВ «ТКС-Трейд» ОСОБА_4 № 89 від 19 квітня 2021 року, рішення 7 сесії Рокитнянської селищної ради VIII скликання № 495 від 23 квітня 2021 року, протоколу, результатів поіменного голосування 7 сесії Рокитнянської селищної ради VIII скликання від 23 квітня 2021 року, протоколу № 7 сесії Рокитнянської селищної ради VIII скликання № 495 від 23 квітня 2021 року.
Факт правопорушення ОСОБА_1 як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, заперечив.
Поряд з цим, суд наголошує, що конфлікт інтересів існуватиме у всіх випадках, коли у особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об'єктивність чи неупередженість рішення. Навіть тоді, коли прийняті нею рішення за наявності приватного інтересу є об'єктивними та неупередженими і відповідають закону. У цьому випадку буде мати місце втрата суспільної довіри до службової особи та органу влади, в якому він працює.
Приватний інтерес не обмежується фінансовими чи матеріальними інтересами або тими інтересами, які дають службовій особі пряму особисту вигоду, в тому числі неправомірну. Це означає, що конфлікт інтересів може бути пов'язаний із цілком правомірними діями службовця як приватної особи, його належністю до громадських організацій, сімейними інтересами тощо, за умови, що ці інтереси здатні з певною вірогідністю реально спричинити неналежний вплив на виконання цією службовою особою своїх службових повноважень.
Крім того, суддя враховує, що відповідно до розділу ІV Національної антикорупційної стратегії на 2011-2015 роки, схваленої Указом Президента України від 21 жовтня 2011 року № 1001/2021, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, то таке правопорушення не може бути визнано малозначним.
Кваліфікація дій та мотиви застосування стягнення
За неповідомлення ОСОБА_1 у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, настає відповідальність за частиною першою статті 172-7 КУпАП.
Відповідно до роз'яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією» № 13 для своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи судам необхідно звертати увагу на роз'яснення в кожній справі таких питань, зокрема чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
На підставі частини четвертої статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі у зв'язку із закінченням цього строку необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною першою статті 172-7 КУпАП, є доведеним.
Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, є дата проведення 7 сесії Рокитнянської селищної ради VIII скликання, тобто 23 квітня 2021 року. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відносно ОСОБА_1 було складено 10 вересня 2021 року.
З часу вчинення корупційного правопорушення пройшло більше двох років, з часу його виявлення - більше шести місяців.
Зазначені обставини виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вказані обставини, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 38, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 172-7 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною першою статті 172-7 КУпАП, строків накладення адміністративного стягнення, встановлених статтею 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного терміну з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.О. Капшук