Справа № 367/6049/24
Провадження №2/367/4446/2024
про залишення без руху
22 липня 2024 року м. Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Шестопалова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ в натурі частини будинку, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності,-
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ в натурі частини будинку, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності, яка не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Виділ майна в натурі може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати такі приміщення в ізольовані від інших. Таким чином, суд вважає за можливе звернути увагу позивача, що на підтвердження технічної можливості виділу частки в праві власності на комплекс будівель та споруд, стороною по справі можливо бути заявлено клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи.
Відповідно до п.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно до п.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
До позовної заяви долучено квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №69794725 на суму 7 570,00 грн. Зазначену суму сплачено позивачкою ОСОБА_2 .
Так, позивачами вказано ціну позову, 1 877 162,63 грн, виходячи з такого розрахунку: 6 952 454,18*0,27 = 1 877 162,63 (один мільйон вісімсот сімдесят сім тисяч сто шістдесят дві) гривні 63 копійки.
Позовні вимоги заявлені щодо нерухомого майна: фактично позивач просить визнати за собою право приватної власності на частину майна, виділивши його в натурі (майнова вимога) та припинити право спільної часткової власності (немайнова вимога).
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн.
У відповідності до ч.3 ст.6Закону України «Про судовий збір»,у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Частиною 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Також, у відповідності до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 18.09.2023 року по справі №758/5118/21 відповідно до якого, можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, щоу цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо різних відповідачів. Із цим пов'язаний і другий аргумент, який випливає із можливості подачі окремих позовів, а саме, якщо б позивач подавав окремі позови про виселення, то мав би сплатити судовий збір за кожний із них.
Водночас, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог(абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»). У разі протилежного тлумачення має місце одна вимога про виселення щодо чотирьох відповідачів, то це матиме наслідком наступне: у ситуації, коли позивач звертається до суду одразу до всіх відповідачів, він має сплатити судовий збір у меншому розмірі, аніж у випадку, якщо позови будуть пред'явлені окремо щодо різних співвідповідачів. Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов'язувалися б із об'єднанням або роз'єднанням позовних вимог.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що з точки зору забезпечення правової визначеності для осіб, що опинилися в аналогічних правових ситуаціях, доцільно виходити зі сталості підходів та вважати самостійними вимоги щодо кожного із відповідачів.
Третій аргумент на користь позиції щодо необхідності врахування суб'єктного складу правовідносин при визначенні кількості вимог стосується ситуації, коли декілька позивачів пред'являють позов до одного відповідача. У такому випадку кожен із позивачів має сплатити судовий збір у розмірі, встановленому для немайнових вимог, адже відповідно до абзацу 2 частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Отже, ситуація, за якої у випадку процесуальної співучасті залежно від наявності співпозивачів або співвідповідачів у справі застосовуються різні підходи у питаннях сплати судового збору, суперечить принципу рівності, який є одним з основних засад цивільного судочинства (пункт 2 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст.176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Позовна вимоги позивача, яка носить майновий характер (визнання права власності шляхом виділення його в натурі) сплачується судовим збором у розмірі 1 відсотка ціни позову.
Враховуючи, що ціна позову становить 18 771,63 грн. та сума судового збору в справах майнового характеру не може перевищувати 15 140,00 грн. (3 028,00*5), а позивачами ставиться питання про визнання права власності на 27/100 частини житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , суд визначає розмір судового збору, який необхідно сплатити за вказаною вимогою кожному з позивачів в розмірі 9 385,81 грн.
Позовні вимоги позивачів, які носять немайновий характер (припинення спільної часткової власності) сплачується судовим збором у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (3 028,00*0,4), що складає 1211.20 грн.
Таким чином, враховуючи ціну позову та заявлені позовні вимоги, кожному з позивачів необхідно сплатити судовий збір у розмірі 9 991,41 грн. (з розрахунку 9 385,81 + 1211,20 / 2).
Позивачі посилаються на п. 13 ч. 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ч. 2 ст.136 ЦПК України, якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону № 3674-VI.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначені норми мають відсильний характер та не містять вичерпного переліку справ, в яких дана категорія осіб звільняється від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом № 3551-XII.
За змістом статті 22 Закону № 3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Позовні вимоги про виділ в натурі частини будинку, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача ОСОБА_1 як учасника бойових дій. Предмет позову про виділ в натурі частини будинку, припинення права спільної часткової властності , визнання права власності, не пов'язаний з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.
За таких обставин, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачам усунути зазначені недоліки, а саме: позивачці ОСОБА_2 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2 421,41 грн. (9 991,41 - 7 570,00) та позивачу ОСОБА_1 долучити квитанцію про сплату судового збору у розмірі 9 991,41 грн.
Відповідно до ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ в натурі частини будинку, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності - залишити без руху.
Позивачам надати строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі судді - 10 днів з дня отримання даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ст. 185 ч. 3 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачам.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Я.В. Шестопалова