Справа № 366/1878/24
Провадження № 1-кс/366/213/24
24 липня 2024 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , за участю учасників провадження: прокурора - ОСОБА_3 , власника майна - ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження № 42024112330000009 від 11.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
До слідчого судді Іванківського районного суду Київської області звернувся прокурор Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , з вищевказаним клопотанням.
У клопотанні ставиться питання про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді.
Виклад обставин та правова кваліфікація
В ході досудового розслідування встановлено, що на території Вишгородського району Київської області ОСОБА_8 вимагала неправомірну вигоду за вчинення дій з використанням її службового становища.
Крім того, з показів свідка ОСОБА_9 , встановлено, що ОСОБА_8 , яка є директором благодійного фонду «Україна понад усе», вирішує будь-які питання пов'язані з мобілізацією і може організувати офіційне бронювання, та висловила вимогу, що це коштує 3 (три) тисячі доларів США. В подальшому ОСОБА_8 запропонувала свідку ОСОБА_9 написати на її ім'я заяву з метою зарахування останнього до благодійного фонду як волонтера, що дасть змогу видати посвідчення волонтера.
Крім того, під час досудового розслідування зібрано достатньо даних про причетність до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, зокрема ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає: АДРЕСА_1 . Ці дані зібрані за результатами проведення негласних слідчих дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.
Також, 27.06.2024 року, проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Іванківського районного суду Київської області, за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено 309 предметів, схожих на набої до стрілецької зброї; Посвідчення волонтера на ім'я ОСОБА_4 ; акт приймання легкового авто на 2 аркушах; договір купівлі-продажу ТЗ на 1 аркуші; довідка Баштанського ТЦК на 1 аркуші; акт здачі-приймання робіт на 2 аркушах; договір комісії від 08.04.2024 року на 2 аркушах; гарантійний лист № 590 на 10 аркушах; контракт добровольця на 3 аркушах; довідка ВЛК від 30.05.2022 року на 1 аркуші; довідка Петрівської с/р від 31.05.2022 року на 1 аркуші; витяг з наказу № 22 на 1 аркуші; карти місцевості 23 штуки; ноутбук МАК БУК ПРО С02R5128FVH8; ножі 36 штук; катет; телескопічна палиця 2 штуки.
Постановою прокурора від 27.06.2024 року, вилучене під час обшуку майно, визнано речовими доказами.
З метою збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на майно, що вилучене в ході проведеного обшуку.
Позиції сторін
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання про накладення арешту на майно, просив задоволити в повному обсязі. Крім того, наголосив, що МАК БУК ОСОБА_4 був вилучений, оскільки на ньому можуть міститись важливі для слідства файли, які були видалені, а для їх відновлення потрібні спеціальні знання та фахівці, навіть не зважаючи на те, що власник майна надав всі паролі для доступу та безперешкодного входу. Крім того, прокурор ОСОБА_3 звернув увагу слідчого судді, що у кримінальному провадженні вже призначенні відповідні експертизи. Однак, жодної постанови про призначення експертиз, матеріали клопотання не містять.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти заявленого клопотання про арешт майна, просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання в повній мірі, оскільки на його думку, клопотання прокурора є необгрунтованим.
Додатково адвокат вказує, що прокурором не наведено доказів того, що вилучене майно має ознаки саме речових доказів.
Згідно ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.
Щодо дотримання правил підсудності
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування.
Так, матеріали клопотання про арешт майна у кримінальному провадження № 42024112330000009 від 11.01.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, не містять жодної постанови прокурора про доручення здійснення досудового розслідування Іванківському відділенню поліції, чи відділам поліції з місцем знаходження (Чорнобиль, Славутич).
Крім того, злочин вчинено на території с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, тобто у межах територіальної юрисдикції Вишгородського районного суду Київської області.
Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Стаття 170 КПК України встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Крім того, за змістом частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірністьобмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя має встановити:
1) існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
2) таке майно, відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати арешт;
3) таке майно відповідає ознакам речовим доказом;
4) за допомогою арешту можливо досягнути завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;
5) наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.
Як зазначалося вище, арешт з метою збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Слідчим суддею встановлено, що майно, відносно якого вирішується питання про його арешт, вилучене за наступних обставин.
25.06.2024 року слідчим суддею Іванківського районного суду Київської області, ОСОБА_10 , за результатами розгляду клопотання прокурора про надання дозволу на проведення обшуку, було постановлено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку в будинку та надвірних спорудах за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_11 , де проживає ОСОБА_4 , з метою відшукання, виявлення та вилучення предметів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, а саме: грошових коштів, чорнових записів, списків осіб для бронювання, листування громадської організації та військових формувань, документів пов'язаних з громадською організацією та видачою псевдо посвідчень волонтерів та інших документів, які мають значення у кримінальному провадженні, мобільних телефонів, комп'ютерної техніки.
Зі змісту поданого клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що прокурор просить накласти арешт на майно з метою збереження його, як речового доказу,
З огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що певне майно може бути арештоване з метою, вказаною у клопотанні.
Як зазначалося вище, арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом частини 5 статті 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
У даному випадку прокурор просить застосувати захід забезпечення провадження - арешт майна, вилученого на підставі ухвали слідчого судді під час проведення обшуку.
Підставами для застосування такого заходу є збереження речових доказів.
Відповідно даним витягів з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 42024112330000009 від 11.01.2024 та 14.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, посадові особи на території Вишгородського району за попередньою змовою групою осіб, вимагають неправомірну вигоду за вчинення дій, що входить до їх повноважень; здійснювали незаконне вимагання та отримання неправомірної вигоди за вчинення дій та прийняття рішень що входить до їх посадових обов'язків.
Однак, у витягу з ЄРДР не зазначено фізичних осіб, у тому числі щодо особи ОСОБА_4 .
На теперішній час в межах кримінального провадження № 42024112330000009 від 11.01.2024 за ч. 3 ст. 368 КК України підозра нікому не оголошена, вказана у клопотанні особа ( ОСОБА_4 ) не має жодного процесуального статусу у вказаному кримінальному провадженні, відомості про нього (та будь-яких інших) також не містяться в ЄРДР.
Отже, ОСОБА_4 ніякого із вищевказаних процесуальних статусів не має.
Таким чином, фактично ОСОБА_4 вважається особою, до якої можуть бути в подальшому застосовані заходи кримінально-правового характеру та щодо якої здійснюється провадження з моменту вручення повідомлення про підозру особі, яка вчинила злочин в інтересах та від імені юридичної особи, та внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
На вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп'ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп'ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп'ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп'ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста.
Згідно абзацу першого ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно абзацу першого ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд комп'ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).
Крім того, слідчий суддя звертає увагу га те, що вилучені під час обшуку документи (довідка ВЛК, Довідка Петрівської с/р) датовані 2022 роком, що не відноситься до періоду вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, такі документи як (акт приймання легкового авто, договір купівлі-продажу авто, довідка Баштанського ТЦК, акт здачі-приймання робіт, договір комісії, гарантійний лист № 590, контракт добровольця, витяг з наказу № 22, карти місцевості) взагалі не містять будь-яких реквізитів документу, не зрозуміло кому вони адресовані, на чиє ім'я видані, та їх зміст, а прокурором в свою чергу не обґрунтовано належним чином, яке доказове значення ці документи мають для досудового розслідування та чому на них слід накласти арешт.
Також, п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що під час вирішення питання про арешт майна, слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).
На підставі наведеного, встановлено, що у клопотанні не наведено критеріїв відповідності вилучених речей і документів речовому доказу; стороною обвинувачення не доведено, які слідчі чи процесуальні дії мають бути вчинені з тимчасово вилученим майном під час досудового розслідування, та їх значення саме для даного кримінального провадження; яке завдання може бути виконано у кримінальному провадженні за їх допомогою.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова в задоволенні або частковому задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою забезпечення речових доказів, вважаю, що клопотання слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 131-132,170-173,369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження № 42024112330000009 від 11.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме, на:
309 предметів, схожих на набої до стрілецької зброї;
Посвідчення волонтера на ім'я ОСОБА_4 ;
Ножі 36 шт.;
Кастет 1 шт.;
Телескопічна палиця 2 шт.,
- шляхом тимчасової, до скасування у встановленому КПК України порядку, заборони на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
У іншій частині клопотання прокурора - відмовити.
Тимчасово вилучені речі в ході проведення обшуку, на які не накладено арешт підлягають поверненню власнику чи іншому володільцю майна на законних підставах.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали вручити (направити) прокурору для пред'явлення її до виконання.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичною особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 29 липня 2024 року
Слідчий суддя: ОСОБА_12