Справа № 366/163/24
Провадження № 1-кс/366/249/24
01.08.2024 смт. Іванків
Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
представника скаржника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12023111150001979, внесеному в ЄРДР 04.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
Представник ОСОБА_3 (далі - Скаржниця), адвокат ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді із зазначеною скаргою, у якій просить зобов'язати слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 12023111150001979, внесеному в ЄРДР 04.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, повернути Скаржниці тимчасово вилучене майно, а саме належний їй мобільний телефон марки «Айфон 14» з ІМЕІ: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Скарга мотивована тим, що 20.05.2024 слідчим суддею Іванківського районного суду Київської області розглянуто клопотання про скасування арешту майна на зазначений мобільний телефон. Розгляд клопотання проводився у присутності прокурора ОСОБА_5 .
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя задовольнив його частково: застосував менш обтяжливий спосіб арешту майна на мобільний телефон, передавши його на відповідальне зберігання ОСОБА_3 в розумні строки, після зняття з нього інформації, необхідної для проведення досудового розслідування.
12.06.2024 від Іванківського районного суду отримано лист про те, що на виконання вимог ч. 3 ст. 169 КПК України повідомлення від слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні про виконання ухвали слідчого судді від 20.05.2024 в частині повернення належного ОСОБА_3 мобільного телефону не надходили.
Згідно з інформацією прокурора ОСОБА_6 , отриманою на адвокатський запит, останній повідомив, що слідчим СВ ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області 13.06.2024 у кримінальному провадженні призначено комп?ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському НДЕКЦ МВС України. Після надходження висновку експертизи буде вирішено питання про повернення Скаржниці мобільного телефону.
Представник Скаржниці зазначає, що мобільний телефон вилучений у Скаржниці 18.04.2024. Після постановлення ухвали слідчим суддею від 20.05.2024 експертиза у кримінальному провадженні призначена лише 13.06.2024, мобільний телефон не повернуто, що позбавляє Скаржницю права володіння належним їй мобільним телефоном, тому, просить зобов'язати слідчого та прокурора повернути належний Скаржниці мобільний телефон.
Рух скарги
26.07.2024: скарга надійшла до суду; судовий розгляд скарги призначений на 30.07.2024, відкладений на 01.08.2024.
Позиції сторін
Представник Скаржника у судовому засіданні підтримав доводи поданої ним скарги з наведених у ній підстав та просив їх задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні пояснив, що мобільний телефон перебуває на комп'ютерно-технічній експертизі, тому повернути його тимчасово немає можливості.
Встановлені обставини та застосовані норми права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно з ч.ч. 1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023111150001979 від 04.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом того, що службові особи Поліської територіальної громади під час капітального ремонту площадки по обслуговуванню «Алеї Слави» в парку відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 , завищили вартість виконаних робіт.
Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду від 20.05.2024 у справі № 366/163/24, провадження № 1-кс/366/138/24 клопотання представника Скаржниці, адвоката ОСОБА_4 задоволено частково: застосовано менш обтяжливий спосіб арешту, накладений ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 366/163/24 (провадження № 1-кс/366/122/24), на мобільний телефон марки «Айфон 14» з ІМЕІ: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Телефон вирішено передати на відповідальне зберігання Скаржниці, після зняття з телефону в розумні строки інформації, яка стосується переписки ОСОБА_3 з виконавцем робіт по облаштування « ОСОБА_7 » в парку відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволені іншої частини клопотання відмовлено.
Згідно з листом Іванківського районного суду Київської області від 12.06.2024, до слідчого судді Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 169 КПК України повідомлення від слідчих та прокурорів, які проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023111150001979, внесеному в ЄРДР 04.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК, про виконання ухвали слідчого судді від 20.05.2024 у справі № 366/163/24 в частині повернення належного ОСОБА_3 мобільного телефону в розумні строки, не надходили. Надати відповідь на запитання про те, чи виконане слідчими та/або прокурорами у згаданому кримінальному провадженні рішення слідчого судді в частині зняття з телефону ОСОБА_3 інформації, яка стосується переписки останньої з виконавцем робіт по облаштуванню «Алеї Слави» в парку відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 , суд позбавлений можливості, оскільки такою інформацією не володіє.
Відповідно до листа Київського НДЕЦК від 25.06.2024, інформації щодо призначення у кримінальному провадженні компютерно-технічної експертизи не надано, оскільки вона є інформацією з обмеженим доступом. Рекомендовано звернутись до ініціатора проведення експертизи.
Згідно з листом прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 22.07.2024, слідчий СВ ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області 13.06.2024 призначив у кримінальному провадженні 12023111150001979, внесеному в ЄРДР 04.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК комп?ютерно-технічну експертизу з метою зняття інформації з мобільного телефону Скаржниці, який у неї вилучено під час проведення обшуку 18.04.2024 на підставі ухвали слідчого судді. На даний час експертиза триває, клопотань експерта щодо погодження строків виконання експертизи чи будь-яких інших відомостей не надходило, тому, повідомити орієнтовну дату завершення експертизи немає можливості.
Відповідно до наданої прокурором копії постанови від 13.06.2024, у кримінальному провадженні призначена судова комп'ютерно-технічна експертизи, проведення якої доручено експертам Київського НДЕКЦ МВС України. На вирішення експертизи поставлено питання:
Чи містяться в пам'яті наданого для проведення експертизи мобільного телефону телефон «Айфон» моделі «14 про макс» фіолетового кольору, який має ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2 інформація щодо вмісту телефонної книги, вхідних, вихідних та не прийнятих дзвінків, текстових повідомлень, веб-історії, повідомлень в мережі Інтернет з додатків «Viber», «Skype», «Telegram», «Signal», «Instagram», «Facebook», «Messenger», а також файли користувача. При наявності зазначеної інформації, слідчий просить їх скопіювати на окремий носій інформації.
Для проведення експертизи експерту надано копію постанови про призначення експертизи та мобільний телефон «Айфон» моделі «14 про макс» фіолетового кольору, який має ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
Згідно із відміткою на супровідному листі від 13.06.2024, постанова про призначення експертизи та об?єкт її проведення (мобільний телефон) у спец пакеті PSP 2154090 отримані експертною установою, Київським НДЕКЦ МВС України 19.06.2024.
З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя приходить до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (ч. 3 ст. 28 КПК України)
Згідно зі ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Слідчим суддею встановлено, що 20.05.2024 за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні 12023111150001979, внесеному в ЄРДР 04.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, слідчим суддею застосовано менш обтяжливий спосіб арешту, накладений ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 366/163/24 (провадження № 1-кс/366/122/24), на мобільний телефон марки «Айфон 14» з ІМЕІ: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Цей мобільний телефон вирішено передати на відповідальне зберігання Скаржниці, після зняття з телефону в розумні строки інформації, яка стосується переписки ОСОБА_3 з виконавцем робіт по облаштування « ОСОБА_7 » в парку відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала за результатами розгляду клопотання є такою, яка не підлягає окремому оскарженню.
Як вірно зазначає адвокат ОСОБА_4 , ухвала слідчого судді від 20.05.2024 оголошувалась відкрито за участю процесуального прокурора ОСОБА_5 , тому, прокурор усвідомлював необхідність повернення в розумні строки Скаржниці належного їй мобільного телефону.
Незважаючи на ухвалене судове рішення 20.05.2024, комп'ютерно-технічна експертиза, об'єктом дослідження якої є належний Скаржниці мобільний телефон призначена слідчим лише 13.06.2024, при цьому, фактично постанова про призначення експертизи з об'єктом її дослідження (мобільним телефоном) отримана експертною установою 19.06.2024.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи положення ч. 3 ст. 28 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий та прокурор в порушення вимог ч.ч. 1, 2 ст. 28, ст. 113 КПК України розумних строків, визначених в ухвалі слідчого судді від 20.05.2024 не дотримались, призначили судову експертизу у кримінальному провадженні, об'єктом якої є мобільний телефон Скаржниці з невиправданим часовим затриманням, внаслідок чого Скаржниця позбавлена можливості володіти належним їй майном.
При цьому, ні слідчий, ні прокурор в порядку ч. 3 ст. 169 КПК України не направили слідчому судді повідомлення про виконання судового рішення від 20.05.2024.
Відомостей про поважність причин призначення судової експертизи з невиправданим часовим затриманням прокурором не наведено, тому, є підстави для зобов?язання слідчого та прокурора повернути Скаржниці належне їй майно.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ісмаїлов проти росії" від 06.11.2008, зазначено, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".
У справі «Бакланов проти росії» (рішення від 09.06.2005), та у справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24.03.2005) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто, для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти росії», п. 38 рішення від 16.10.2008).
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду.
Слідчий суддя враховує, що належний Скаржниці мобільний телефон перебуває у розпорядженні експертів Київського НДЕКЦ МВС України як об?єкт дослідження компютерно-технічної експертизи.
Зі змісту постанови про призначення експертизи та поставленого на її вирішення питання вбачається необхідність проведення з мобільним телефоном досліджень, оскільки без його наявності таку експертизу провести неможливо.
Повернення належного Скаржниці мобільного телефону у цьому випадку є можливим шляхом відкликання проведення призначеної слідчим судової експертизи, однак, відповідно до положень п. 18 ст. 1, ст. 36, ч.ч. 2, 5 ст. 40, ст. 242 КПК України слідчий суддя не уповноважена надавати вказівки слідчому та/або прокурору про відкликання призначення судових експертиз, оскільки це виходить за межі повноважень слідчого судді та є втручанням в діяльність органу досудового розслідування та прокурора.
За таких обставин, з огляду на положення п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення скарги, шляхом зобов?язання слідчого, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження та прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законності при досудовому розслідуванні кримінального провадження № 12023111150001979, внесеного в ЄРДР 04.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, негайно, після проведення компютерно-технічної експертизи, призначеної 13.06.2024 слідчим СВ ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, повернути Скаржниці належний їй мобільний телефон.
Керуючись ст. 9, 22, 26, 110, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити частково.
Зобов?язати слідчого, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження та прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законності під час досудового розслідування кримінального провадження № 12023111150001979, внесеного в ЄРДР 04.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, негайно, після проведення компютерно-технічної експертизи, призначеної 13.06.2024 слідчим СВ ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, повернути ОСОБА_3 належний їй мобільний телефон марки «Айфон 14» з ІМЕІ: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Копію цієї ухвали направити для відома Скаржнику, її представнику та для виконання слідчому та прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1