Справа № 362/563/24
Провадження № 2/362/1214/24
01 серпня 2024 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,
Прокурор звернувся до суду з позовом в обґрунтування якого зазначив, що відповідачці яка є іноземцем на праві власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення.
Оскільки відповідачка не відчужила зазначену земельну ділянку, прокурор вказує на порушення вимог статей 81 і 145 Земельного кодексу України та просить конфіскувати земельну ділянку відповідачки у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (а.с. 60 - 70).
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 травня 2024 року накладено арешт на належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0613 гектари, кадастровий номер 3221480903:02:003:0031, для індивідуального садівництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 130).
Особа в інтересах якої подано позов отримала судову повістку про виклик і не повідомила суду про причини неприбуття свого представника (а.с. 132, 137).
Оскільки відповідач, який отримав судове повідомлення про розгляд справи разом із копією ухвали про відкриття провадження та примірником позовної заяви з додатками, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с. 128, 133, 135).
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.08.2023 року вбачається, що відповідачці на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0613 гектарів, кадастровий номер 3221480903:02:003:0031, для індивідуального садівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 39 - 40).
При цьому, суд враховує обставини зміни адміністративно-територіального поділу районів у Київській області за Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів», внаслідок чого станом на дату постановлення цього рішення суду село Хлепча розташоване в адміністративних межах Калинівської селищної територіальної громади Фастівського району Київської області.
Враховуючи, що статтю 35 ЗК України «Земельні ділянки для садівництва» розміщено у Главі 5 «Землі сільськогосподарського призначення» Розділу ІІ «Землі України» Земельного кодексу України, суд приходить до логічного й очевидного висновку про те, що землі для індивідуального садівництва, безумовно є такими які належать до земель сільськогосподарського призначення, оскільки їх не віднесено до земель інших категорій.
Також, за змістом листа № 80/3247-453/80-3247/2-23 від 04.08.2023 року Фастівського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області вбачається, що ОСОБА_1 є громадянкою республіки білорусь та має посвідку на постійне проживання в України (а.с. 33 - 34).
Крім того, у вказаному витягу відображено відомості про те, відповідачка набула право власності на вказану земельну ділянку на підставі виданого державним нотаріусом П'ятої київської державної нотаріальної контори Василевською О.А. свідоцтва про право на спадщину за законом № 3-356 від 15.06.2017 року.
Речове право власності відповідачки на вказану земельну ділянку також зареєстровано 15 червня 2017 року, що відображено у зазначеному витягу.
Відповідно до частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, протягом року підлягають відчуженню.
Натомість, відповідачка, яка є іноземкою - громадянкою республіки білорусь, набувши в порядку спадкування у 2017 році земельну ділянку сільськогосподарського призначення, не виконала імперативних приписів норми частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України, оскільки не відчужила вказану земельну ділянку протягом року.
Згідно із нормою частини другої статті 145 Земельного кодексу України, у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
Як наслідок, у зв'язку із порушенням відповідачкою вимог частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України, у суду наявні правові підстав для застосування норми частини другої статті 145 Земельного кодексу України та конфіскації вказаної земельної ділянки відповідачки, оскільки остання не виконала свій обов'язок відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку.
Одночасно, суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 35 Земельного кодексу України, іноземці можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди.
Проте, відповідачка має вказану земельну ділянку на праві власності.
Разом із цим, суд вважає юридично необґрунтованими вимоги прокурора про конфіскацію земельної ділянки відповідачки саме у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, оскільки спірна земельна ділянка ніколи не перебувала у власності зазначеного державного органу.
Також, помилковим є посилання прокурора за змістом позову на статтю 354 ЦК України, оскільки норми даної статті передбачають застосування до особи позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкцію за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
Однак, у даному випадку конфіскація не є санкцію за вчинення відповідачкою правопорушення (наприклад, кримінального чи адміністративного), а тому відсутні підстави для застосування вказаної норми цивільного законодавства.
Крім того, норма частини четвертої статті 145 Земельного кодексу України (яку застосовує суд у спірних правовідносинах) чітко регламентує, що конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.
Отже, конфіскована у відповідачки земельна ділянка, в подальшому підлягає продажу на земельних торгах.
Таким чином, у зв'язку із порушенням відповідачкою вимог частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України, суд приходить до висновку про те, що за приписами норми частини другої статті 145 Земельного кодексу України, слід конфіскувати у відповідачки належну їй на праві власності земельну ділянку.
За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в обсязі, у спосіб та порядку визначеному судом.
При цьому, на підставі пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, що складаються зі сплати прокурором судового збору за позовними вимогами майнового характеру та судового збору за подання заяви про забезпечення позову, слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (а.с. 42, 49).
На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 81, 145 Земельного кодексу України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,
Частково задовольнити позов.
Конфіскувати у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0613 гектарів, кадастровий номер 3221480903:02:003:0031, для індивідуального садівництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (двадцять чотири).
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури у відшкодування судових витрат грошові кошти в сумі 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду - 01 серпня 2024 року.