Справа № 344/2932/24
Провадження № 2/344/1692/24
30 липня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Раффайзен Банк Аваль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Акціонерного Товариства «Раффайзен Банк Аваль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії. В обгрунтування позову зазначив, що 15 листопада 2005 року ОСОБА_1 як Покупець уклав з ОСОБА_3 як Продавцем договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 . У відповідності до п.3 цього Договору, Покупець зобов'язаний був сплатити вартість квартири протягом 2-ох банківських днів з моменту укладення цього договору. У зв'язку із цим, 16 листопада 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» як Кредитором та ОСОБА_1 як Позичальником було укладено кредитний договір №014/0031/84/38814, за умовами якого кредитор надав Позичальнику кредитну лінію 25 560,00 доларів США на 240 місяців з 16.11.2005 року по 16.11.2025 року, а Позичальник зобов'язувався погашати кредит згідно Графіку погашення. Процентна ставка за користування кредитними коштами складала 12,500% відсотка річних. Згідно п. 2.1. Кредитного договору було визначено, що кредит надається для придбання трьохкімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 . В забезпечення виконання даного Кредитного договору, між Банком та дружиною позичальника - ОСОБА_2 був укладений договір Поруки. Також, в забезпечення виконання Кредитного договору, квартира за адресою АДРЕСА_1 . яка і була придбана за кредитні кошти, була передана в іпотеку. З моменту придбання вказаної вище квартири, дана нерухомість є єдиною нерухомістю сім'ї позивача і в ній вони проживають по даний час.
Позивачем зазначається, що з моменту отримання кредитних коштів він належним чином виконував свої зобов'язання перед банком. У зв'язку із прийняттям Верховною Радою України 13 квітня 2021 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» №1381-IX (який набрав чинності 23 квітня 2021 року) ОСОБА_1 30 червня 2021 року особисто звернувся із заявою до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (вхідний номер заяви №Д5-В55/29-508), в якій просив провести реструктуризацію зобов'язань за кредитним договором № 014/0031/84/38814 укладеним ним як Позичальником. До заяви було надано документи, а саме копія довідки про склад сім'ї, копію довідки про доходи іпотекодавця та поручителя, довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо всіх членів родини заявника, які свідчили про відсутність у них будь-якого іншого зареєстрованого на праві власності житлового приміщення. Оскільки на вказану заяву жодної відповіді не отримав, він 12.07.2021 року повторно звернувся у відділення Банку, де подав заяву за наданою працівниками формою з проханням надати розрахунок заборгованості з врахуванням вимог реструктуризації з наданням орієнтовного графіку погашення кредиту. Така заява була зареєстрована за № Д5- B55129-531. Крім того, 12.07.2021 року, поштовою кореспонденцією (рекомендованим листом з описом) направив заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості з відповідними документами на адресу центрального відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль». Не зважаючи на неодноразово направлені до Банку заяви, жодної відповіді від Банку він не отримав. На всі звернення ОСОБА_1 через кол-центр Банку, йому, шляхом смс-повідомленнями надходили відповіді, що його лист отримано і знаходиться на вирішенні (смс від 13.07.2021 року), що його заяву за вхідним номером № Д5-B55/29-508 розглянуто і йому направлено відповідь на поштову адресу (смс 30.09.2021 року), а також, що йому надається відповідь, яка була направлена на адресу засобами поштового зв'язку (смс від 30.09.2021 року).
Незважаючи на всі ці повідомлення, ОСОБА_1 ні шляхом поштової кореспонденції, ні в електронному вигляді через емейл жодного рішення, жодної відповіді від Банку так і не отримав. Більше того, ознайомившись через свого представника із позовною заявою Банку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, він зрозумів, що його заяву про реструктуризацію так і не було задоволено, така реструктуризація банком проведена не була. Таким чином, права ОСОБА_1 порушені Акціонерним товариством ««Райффайзен Банк Аваль» і такі підлягають поновленню в судовому порядку.
Між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір в іноземній валюті на купівлю квартири, тобто на споживчі цілі, і дана квартира була передана банку в іпотеку як забезпечення кредиту. Придбана за кредитні кошти квартира має площу 66,4 кв.м., тобто не перевищує 140 кв.м., і є єдиним об'єктом (квартирою) яка перебуває у власності родини ОСОБА_4 , і така є і використовується як єдине місце їхнього проживання. Позивач звернувся до Банку із заявою (вперше 30 червня 2021 року) а повторно 12.07.2021 року, тобто в межах строків, передбачених для подання такої заяви. До заяви були долучені копії усіх, передбачених законом документів. Як вбачається із вимог про дострокове погашення заборгованості (які були долучені до первісного позову), такі Банком були надіслані лише 02 жовтня 2023 року, тобто станом на 01 січня 2014 року в ОСОБА_1 заборгованості по кредиту не було, або така була сплачена станом на момент подачі заяви про реструктурізацію. Банк, так і не спромігся надати заявнику свого рішення чи будь-якої відмови: реструктуризації, посилання, що такі надавались не мають під собою доказової бази. Отже, ОСОБА_1 вчинив всі необхідні дії, надав всі необхідні документи і був тим споживачем, щодо якого Банк був зобов'язаний провести реструктуризацію, однак цього не зробив. Отже, оскільки норма Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов'язкової реструктуризації зобов'язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті є нормою імперативною, а Банк без достатньої правової підстави ухиляється від проведення реструктуризації, вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання банку провести реструктуризацію кредитного договору. Позивач, посилаючись на «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», просить суд зобов'язати Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» провести реструктуризацію кредиту за договором кредиту №014/0031/84/38814 від 16.11.2005 року укладеного між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , на умовах та в порядку визначених Законом України «Про споживче кредитування» в редакції, що діяла станом на день подання заяви про реструктуризацію (30.06.2021 року) та з врахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» (Закон №1381-IX), в редакції що діяла станом на день подання заяви про реструктуризацію (30.06.2021 року).
12.03.2024 року представником відповідача подано до суду письмові пояснення, які обґрунтовує тим, що вважають, що позовні вимоги ОСОБА_5 не підлягають задоволенню, оскільки 30.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою «Райффайзен Банк» про проведення реструктуризації кредитної заборгованоств відповідності до ЗУ «Про споживче кредитування». 14 липня 2021р. Банком на адресу АДРЕСА_1 було направлено відповідь, згідно якої ОСОБА_1 було повідомлено про те, що і звернення, яке надійшло до Центрального офісу Банку 13.07.2021р. за вх. №Д-1447 знаходиться на розгляді відповідального підрозділу Центрального офісу Банку. 26 липня 2021р. за Вих. №114-43/3-182620 Банком на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_2 (адреса реєстрації вказана у заяві про реструктуризацію кредитної заборгованості) було направлено лист, в якому позивачу було відмовлено у проведені реструктуризації, у зв'язку із тим, що дія ЗУ «Про споживче кредитування» не поширюється на кредитний договір №014/0031/84/38814 від 16.11.2005, який укладений між позичальником та Банком, тому АТ «Райффайзен Банк» не має правових підстав для проведення реструктуризації за зазначеним кредитом. Причиною відмови ОСОБА_1 було наявність реєстрації місця проживання за іншою адресою, що свідчить про наявність у позичальника принаймні двох місць проживання, при цьому зареєстроване місце проживання не є тимчасовим. Оскільки надані документи не підтверджують, що предмет іпотеки використовується в якості єдиного місця проживання, тобто, для постійного проживання, вбачається, що за відсутності інших підстав для реструктуризації, позичальник не довів права на реструктуризацію відповідно до Закону № 1381-ІХ. Факт наявності іншої адреси реєстрації ніж місцезнаходження предмета іпотеки, було зазначено самим заявником у заяві від 12.07.2021 р., доданій як додаток до позовної заяви копії паспорта.
У разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом. Заявник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві про проведення реструктуризації інформації. Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем не доведено належними та переконливими доказами обґрунтованості своїх вимог, зокрема не доведено порушення відповідачем його права на проведення реструктуризації та необхідності в судовому порядку зобов'язувати відповідача провести реструктуризацію заборгованості за Кредитним договором. За таких обставин, вважають позов безпідставний, таким, що не грунтується на чинному законодавстві і задоволенню не підлягає, оскільки у власності позичальника наявне інше житлове нерухоме майно, крім майна, яке є предметом іпотеки, тому відмова Банку у проведенні реструктуризації заборгованості за кредитом є обгрунтованою. Враховуючи викладене просить суд відмовити у задовленні позову.
07.07.2024 року представником відповідача подано до суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що 23 квітня 2021 року набув чинності Закон № 1381-ІХ і розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено п.7. Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті у разі: - наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання та/або грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника, відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв'язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв'язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов'язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно з статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об'єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об'єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України.
Однак, станом на 01.01.2014 р. позичальник мав прострочену заборгованість за Кредитним договором, а саме за процентами в сумі 360,25 доларів США, що унеможливлює проведення реструктуризації відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Станом на 01.01.2014 р. заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №014/0031/84/38814 від 16 11.2005 р становить заборгованість за кредитом 17 238,76 доларів США (що в еквіваленті становить 137 789,41 грн.), в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 4 304,74 доларів США (що в еквіваленті становить 34 407,79 грн.), заборгованість за відсотками 460,61 доларів США (що в еквіваленті становить 3 681,66 грн.), в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 360,25 доларів США (що в еквіваленті становить 2 879,48 грн.), розрахована пеня 213,89 доларів США (що в еквіваленті становить 1 709,62 грн.), що загалом становить 17 913,26 доларів США (що в еквіваленті становить 143 180,69 грн.).
Також, Кредитний договір №014/0031/84/38814 від 16.11 2005 р, який укладений між позичальником та АТ «Райффайзен Банк» не підпадає під умови проведення реструктуризації згідно вказаного вище Закону у зв'язку із наявністю реєстрації місця проживання за іншою адресою, що свідчить про наявність у позичальника принаймні двох місць проживання, при цьому зареєстроване місце проживання не є тимчасовим. Оскільки надані документи не підтверджують, що предмет іпотеки використовується в якості єдиного місця проживання, тобто, для постійного проживання, вбачається, що за відсутності інших підстав для реструктуризації, позичальник не довів права на реструктуризацію відповідно до Закону №1381-IX. Факт наявності іншої адреси реєстрації ніж місцезнаходження предмета іпотеки було зазначено самим заявником у заяві від 12.07.2021р. доданій як додаток до позовної заяви і в копії паспорта. Оскільки надані документи не підтверджували, що предмет іпотеки використовується в якості єдиного місця проживання, позичальник не довів права на реструктуризацію відповідно до Закону №1381-1. У разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем не доведено належними та переконливими доказами обгрунтованості своїх вимог, зокрема не доведено порушення відповідачем його права на проведення реструктуризації та необхідності в судовому порядку зобов'язувати відповідача провести реструктуризацію заборгованості за Кредитним договором. За таких обставин, вважають позов безпідставний, і таким, що задоволенню не підлягає, оскільки існувала прострочена заборгованість за Кредитним договором станом на 01.01.2014 р. та у власності позичальника наявне інше житлове нерухоме майно, крім майна, яке є предметом іпотеки, тому відмова Банку у проведенні реструктуризації заборгованості за кредитом є обгрунтованою. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
01.07.2024 року представником позивача подано до суду письмові пояснення з яких вбачається, що відповідач доповнив свою позицію, зокрема вказавши, що банк відмовив ОСОБА_1 в реструктуризації його кредитної заборгованості, оскільки в нього, поміж того, що він на момент подання такої заяви не був прописаний за адресою іпотечного житла була також наявність простроченої заборгованості станом на 01 січня 2014 року, що у відповідності до підпункту 2 пункту 7 розділу 4 прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» є підставою для відмови в реструктуризації кредитної заборгованості.
Представник позивача зазначає, що відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 , банк в своїй відповіді взагалі не надав обґрунтувань такої відмови, і не послався на жоден документ чи обставину, яким заява і документи ОСОБА_1 не відповідали і в чому вони суперечили Закону, щоб здійснити таку реструктуризацію. Це надає можливість банку, вже під час розгляду справи, постійно змінювати свої заперечення, вишукувати нові обставини, щоб довести свою правоту, і кожного разу змінювати свою правову позицію. Представником банку на підтвердження наявності заборгованості надано розрахунок заборгованості станом на 01 січня 2014 року. Однак, в даній ситуації банк надає суду неповну інформацію, що стверджується наступним. Згідно підпункту 2 ч. розділу 4 прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі: відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв'язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв'язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації.
Представником позивача надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , який він отримав з матеріалів справи № 344/21654/23 за позовом АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (як поручителя) про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 8 194,80 доларів США. Як зазначає представник позивача, із вказаного розрахунку заборгованості чітко вбачається, що станом на 01 січня 2014 року, в ОСОБА_1 була значна переплата по тілу кредиту, в розмірі 4 305,74 долара США, тобто від'ємна заборгованість яка фіксується в розрахунку - 4305, 75 доларів. При цьому, згідно кредитного договору № 014/0031/84/38814 від 16.11.2005 року, (п. 1.3.) погашення кредиту здійснюється згідно Графіку погашення кредиту (додаток № 1 до Договору). Також, згідно п. 5.1. цього кредитного договору, позичальник зобов'язується здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу Кредитора, щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3 цього Договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 15.11.2025 року на рахунок зазначений в п. 1.4. щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок (зазначений в договорі).
Як вбачається із графіку погашення кредиту, який є додатком № 1 до Договору, сплата здійснюється одним платежем, без розбивки на погашення кредиту та проценти.
ОСОБА_1 сплачував відповідні суми, однією сумою, як і передбачалось договором, і в нього, станом на 01 січня 2014 року була переплата в понад 4000 доларів США, сплата процентів, мала здійснюватися при остаточному погашенні кредиту, і графік не передбачав сплати окремих сум на відсотки. З огляду на це, взагалі є незрозумілим, звідки Банк, у своєму розрахунку заборгованості, взяв колонку відсотки, і за наявності переплати по кредиту, вказав що в ОСОБА_1 є заборгованість по сплаті відсотків. Як, з переплатою в понад 4000 тисячі доларів, в особи могло утворитись борг по процентах в розмірі 360,25 доларів, і чому банк, цю переплату не зарахував в рахунок процентів.
Поданий банком розрахунок заборгованості в дану справу № 344/2932/24 також відрізняється із розрахунком заборгованості, поданим по справі № 344/21654/23 про стягнення кредитних коштів не тільки періодом, а і фактичним нарахуванням, оскільки в справі про стягнення кредитних коштів в колонці пеня за прострочення кредиту, стоять нулі до 2014 року а в поданому розрахунку в даній справі, зазначена пеня, яка в основній справі про стягнення коштів не фігурує і не стягується.
Представником позивача зазначається, що на момент подачі заяви про реструктуризацію, тобто на день, коли така повинна була бути проведена, в ОСОБА_1 була відсутня заборгованість і по кредиту і по відсотках, що вбачається із графіка, поданого банком у справі про стягнення коштів. Так, станом на 15.06.2021 року, заборгованість по кредиту нулі, заборгованість по відсотках: (- 0,31 долар), тобто від'ємне.
Відповідно до підпункту 12 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника, заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації. Тобто, зазначена банком заборгованість, з якою позивач не погоджується, але яка нібито була станом на 01 січня 2014 року (360,25 доларів по відсотках), була відсутня і була погашена станом на момент подання заяви про реструктуризацію.
Факт не подання банком повного розрахунку, свідчить про навмисне приховування фактів і обставин які мають істотне значення для розгляду справи, і свідоме перекручування фактів з метою ухилення від дій, які передбачені законом-обов'язкової реструктуризації кредиту ОСОБА_1 .
Як вбачається із матеріалів справи і доказів наданих позивачем - жодного іншого житла на момент подання ним заяви у його власності чи у власності його родини не було. Іншого банк не довів. Єдине, на що посилається банк, це на те, що згідно поданої ОСОБА_1 довідки в іпотечному житлі прописані його родина, а він ні. Однак Банк не надав жодних доказів того, що ОСОБА_1 постійно проживав чи проживає в іншому житловому приміщенні. Дутчак у своїй заяві чітко вказав, що його місце фактичного проживання АДРЕСА_1 . Банк не спростував цю інформацію жодними доказами, не надав жодного документу, який би свідчив що ОСОБА_1 проживав за адресою АДРЕСА_3 це була адреса ОСОБА_1 ще до взяття кредиту і купівлі квартири, що чітко вбачається із кредитного договору. Однак, квартира за цією адресою не перебувала ніколи у його власності і не перебуває зараз, це попередня адреса реєстрації, але не проживання. Окрім того, ОСОБА_1 обґрунтовує свій позов тим, що ні в нього ні в його поручителів і членів родини немає жодного іншого нерухомого майна у власності і цей факт не спростовано банком ні на момент розгляду заяви ні на момент розгляду даної справи. Враховуючи все вищевикладене, просить позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову, з підстав наведених у письмових поясненнях.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вислухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, 15 листопада 2005 року між ОСОБА_1 , як покупцем та ОСОБА_3 , як продавцем укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В., зареєстровано за №586-Д.
Пуктом 3 Договору передбачено, що купівлю-продаж зазначеної квартири сторони за договором здійснюють за 176 750,00 грн., які покупець зобов'язується сплатити продавцю в повному обсязі протягом двох банківських днів (а.с.13).
16 листопада 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №014/0031/84/38814, згідно умов якого Банк надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 25 560 доларів США 00 центів. Кредит надано на строк 240 місяців з 16.11.2005 року по 15.11.2025 року із процентною ставкою за користування кредитними коштами складає 12,50% річних.
Відповідно до п.2.1. Договору кредитні кошти призначені для придбання трьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно до умов п. 3.1. Кредитного договору, Кредитор надав Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та сплати за користування.
Пунктом 3.5. Договору передбачено, що у відповідності з діючим законодавством України забезпеченням даного договору буде: Договір застави нерухомого майна (а.с. 45-48).
16 листопада 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 погоджено графік погашення до кредитного Договору №014/0031/84/38814 від 16.11.2005 року, що є Додатком до Договору №014/0031/84/38814 (а.с.46-48).
16 листопада 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору № 014/0031/84/38814 від 16.11.2005 року.
16 листопада 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки, відповідно до п.1.1 якого цей Договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору № 014/0031/84/38814 від 16.11.2005р. (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору).
Згідно п.1.2. Договору предметом іпотеки є нерухоме майно: трьохкімнатна квартира АДРЕСА_4 , яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири посвідченому 15.11.2005 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу за реєстровим №586-Д.
Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 202 901,00 грн. (а.с.51).
17 листопада 2005 року до державного реєстру іпотек внесено реєстраційний запис про обтяження трьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , іпотекодавцем є ОСОБА_1 , іпотекодержателем є АППБ «Аваль», розмір зобов'язання 25 560,00 доларів США (а.с.14).
Відповідно до довідки №21817 від 14.06.2021 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними Муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , також за зазначеною адресою зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с.15).
З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 14.06.2021 року вбачається, що у Державному реєстрі відсутні відомості про право власності на нерухоме майно ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 (а.с.16-18).
Крім того, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 14.06.2021 року 17.11.2005 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності, в розмірі частки 1/1 на трьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та 17.11.2005 року встановлено обтяження на зазначену квартиру на підставі листа 20-0/16-1586 від 17.11.2005 року АППБ «Аваль» (а.с.19-20)
Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_2 , виданої Івано-Франківським Національним медичним університетом від 15.06.2021 року загальна сума доходу за період з 01 грудня 2020 року по 31.05.2021 року становить 160 181,27 грн. (а.с.21).
З листа заступника начальника ДПІ - начальника відділу з надання адміністративних та інших послуг Івано-Франківської державної податкової інспекції ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 24.06.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області, м.Івано-Франківськ, як фізична особа - підприємець з 12.05.2017 року. Загальна сума доходу від провадження підприємницької діяльності згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця за 2020 рік становить 994 736,00 грн. (а.с.22).
30.06.2021 року ОСОБА_1 звертався із заявою до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (вхідний номер заяви №Д5-В55/29-508), в якій просив провести реструктуризацію зобов'язань за кредитним договором № 014/0031/84/38814 від 16.11.2005 року виданого громадянину ОСОБА_1 . До заяви надано документи, зокрема: довідку про склад сім'ї; довідку про доходи іпотекодавця та поручителя; довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно виданих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 (а.с.7).
12.07.2021 року ОСОБА_1 подано заяву до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про надання розрахунку заборгованості з врахуванням вимог реструктуризації з наданням орієнтовного графіку погашення кредиту протягом 10 років (а.с.8)
Як вбачається із електронного смс-повідомлення Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від 13.07.2021 року, АТ «Райффайзен Банк Аваль» прийняв запит ОСОБА_1 та почав його вирішення, реєстраційний номер запиту: 377592, зазначивши, що протягом 5 діб (у деяких складних випадках може зайняти 10 діб) зможуть надати відповідь (а.с.10).
26.07.2021 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» направлено ОСОБА_1 листа - відповідь на його заяву про проведення реструктуризації вх.№Д5-В55/29-508 від 30.06.2021 року, з якого вбачається, що за результатами перевірки наданої ним інформації та змісту укладених договорів встановлено невідповідність критеріям зазначеним в пункті 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» «Прикінцеві та перехідні положення», та АТ «Райффайзен Банк Аваль» не має правових підстав для проведення реструктуризації його зобов'язань за договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (а.с.56).
Відповідно до смс-повідомлення АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 30.09.2021 року адресованого ОСОБА_1 результати розгляду запиту були направлені на його адресу засобами поштового зв'язку (а.с.11).
Крім того, з електронного смс-повідомлення АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 28.09.2021 року встановлено, що банком розглянуто його заяву про проведення реструктуризації вх.№Д5-В55/29-508 від 30.06.2021 року та за результатами розгляду направлена відповідь за Вих.№114-43/3-182620 від 26.07.2021 року на його поштову адресу (а.с.12).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про споживче кредитування», передбачено, що метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.
Стаття 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв'язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.
13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року (далі - Закон № 1381-IX).
Цим законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», а саме Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7 згідно із Законом від 13 квітня 2021 року № 1381-IX.
Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання та/або грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника; відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв'язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв'язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов'язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об'єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об'єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку -250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України.
Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:
- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об'єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).
Згідно із підпунктом 3 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов'язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом.
Відповідно до підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у заяві про проведення реструктуризації зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) позичальника; найменування кредитодавця (повне або скорочене); інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов'язання, щодо реструктуризації яких подається заява; інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника); інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) на дату підписання заяви об'єкти нерухомого майна, віднесені до об'єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об'єкт нерухомого майна та його адреса); інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об'єкти нерухомого майна, віднесені до об'єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об'єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім'ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім'ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім'ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя).
Закон України «Про споживче кредитування» визначає вичерпний перелік обставин, при яких кредитор має право відмовити у реструктуризації за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» критеріям (незалежно від дати укладення договору), та підлягають обов'язковій реструктуризації на вимогу позичальника:
-у разі пропуску позичальником строків, на подачу заяви, кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим законом (абзац 7 підпункту 3 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»);
- у разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у підпункті 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом (абзац 9 підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»).
Заявник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві про проведення реструктуризації інформації.
У разі якщо заявник не зазначив у заяві про проведення реструктуризації об'єкт нерухомого майна, віднесений до об'єктів житлового фонду, що на момент підписання заяви належав на праві власності позичальнику (особі, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або майновому поручителю, або заявник зазначив недостовірну інформацію про зареєстроване на момент підписання заяви місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або майнового поручителя, або заявник зазначив недостовірну інформацію про фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або майнового поручителя, то в разі встановлення однієї з цих обставин судом або в разі підтвердження однієї з таких обставин наявними у кредитора офіційними документами (виданими суб'єктами, уповноваженими відповідно до закону видавати такі документи), це є підставою для відмови у проведенні передбаченої цим пунктом реструктуризації.
Так, судом встановлено, що 16 листопада 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №014/0031/84/38814, згідно умов якого Банк надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 25 560 доларів США 00 центів. Кредит надано на строк 240 місяців з 16.11.2005 року по 15.11.2025 року із процентною ставкою за користування кредитними коштами складає 12,50% річних.
Відповідно до п.2.1. Договору кредитні кошти призначені для придбання трьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
16 листопада 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки, відповідно до п.1.1 якого цей Договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору № 014/0031/84/38814 від 16.11.2005р. (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору). Згідно п.1.2. Договору предметом іпотеки є нерухоме майно: трьохкімнатна квартира АДРЕСА_4 , яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири посвідченому 15.11.2005 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу за реєстровим №586-Д.
30.06.2021 року ОСОБА_1 звертався із заявою до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (вхідний номер заяви №Д5-В55/29-508), в якій просив провести реструктуризацію зобов'язань за кредитним договором № 014/0031/84/38814 від 16.11.2005 року виданого громадянину ОСОБА_1 . До заяви долучено: довідку про склад сім'ї; довідку про доходи іпотекодавця та поручителя; довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно виданих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 (а.с.7).
12.07.2021 року ОСОБА_1 подано заяву до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про надання розрахунку заборгованості з врахуванням вимог реструктуризації з наданням орієнтовного графіку погашення кредиту протягом 10 років. До заяви долучено: довідку про склад сім'ї; довідку про доходи іпотекодавця та поручителя; довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно виданих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 (а.с.8)
З аналізу підпункту 4 пункту Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" можна дійти до висновку, що надання певних документів, які додають до заяви про проведення реструктуризації залежить від волі кредитора, зокрема відповідний пункт містить таку конструкцію: у заяві про проведення реструктуризації зазначаються документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім'ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім'ї - на вимогу кредитора).
Закон України "Про споживче кредитування" не містить як положень, які вказують протягом якого часу така вимога кредитора має бути направлена заявнику, так і положень протягом якого часу заявником має бути надана відповідь на таку вимогу кредитора.
Згідно листа АТ «Райффайзен Банк Аваль» № 114-43/3-182620 від 26.07.2021 року за результатами перевірки наданої інформації та змісту укладених договорів встановлено невідповідність критеріям зазначеним в пункті 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» «Прикінцеві та перехідні положення», та АТ «Райффайзен Банк Аваль» не має правових підстав для проведення реструктуризації зобов'язань ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (а.с.56).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 10 листопада 2011 року у справі № 1-26/2011 вказав, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об'єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.
Суд враховує, що в листі АТ «Райффайзен Банк Аваль» № 114-43/3-182620 від 26.07.2021 не зазначені підстави для відмови ОСОБА_1 у проведенні реструктуризації зобов'язання за кредитним договором. Вперше такі причини відмови були зазначені представником банку у письмових поясненнях.
Так, вже в наданих письмових поясненнях представником Банку зазначено, що причиною відмови ОСОБА_1 було наявність реєстрації місця проживання за іншою адресою, що свідчить про наявність у позичальника принаймні двох місць проживання, та наявність простроченої заборгованості по процентах станом на 01 січня 2014 року.
В той же час, з наданих позивачем відповідачу документів вбачається, що предмет іпотеки: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є єдиним житлом позичальника ОСОБА_1 .
Норма підпункту 2 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" вказує на житлове нерухоме майно, яке використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя.
Крім того слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 2 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами, або підставою для їх обмеження.
Що стосується доводів представника відповідача про наявність у позичальника ОСОБА_1 заборгованості слід зазначити наступне.
Так, ОСОБА_1 звертався із заявою до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (вхідний номер заяви №Д5-В55/29-508) про реструктуризацію зобов'язань за кредитним договором № 014/0031/84/38814 від 16.11.2005 року двічі 30.06.2021 року та 12.07.2021 року.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 014/0031/84/38814 від 16.11.2005 року станом на 30.06.2021 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за тілом кредиту у розмірі 165,96 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі 127,02 долари США.
В той же час, на день подання заяви від 12.07.2021 року у ОСОБА_1 була відсутня заборгованість і по тілу кредиту, і по відсотках, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 014/0031/84/38814 від 16.11.2005 року станом на 15.07.2021 року.
Відповідно до підпункту 12 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника, заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації.
Тобто, досліджені судом письмові докази підтверджують відсутність у позичальника ОСОБА_1 заборгованості станом на день подання заяви від 12.07.2021 року про реструктуризацію зобов'язань за кредитним договором № 014/0031/84/38814.
Враховуючи принцип розумності, який передбачає добросовісність зовнішнього прояву поведінки учасника цивільних відносин з точки зору правомірності, обґрунтованості, доцільності такої поведінки, а також можливості передбачення таким учасником обставин, які можуть вплинути на його права та обов'язки інших учасників цивільних відносин, суд вважає, що відповідач, відмовивши у проведенні реструктуризації без зазначення причин відмови по заяві від 30.06.2021 року та відсутності підстав для відмови по заяві від 12.07.2021 року, порушив права позивача.
Отже, відмова відповідача у проведенні реструктуризації з зазначених підстав є неправомірною, а тому за заявленим способом захисту підлягають поновленню права позивача шляхом проведення реструктуризації відповідно до вимог закону та зобов'язання вчинити дії, а саме провести реструктуризацію відповідно до пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» із здійсненням всіх обчислень, необхідних для проведення реструктуризації.
Керуючись ст. 10- 13, 89, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Раффайзен Банк Аваль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Зобов'язати акціонерне товариство «Раффайзен Банк Аваль» провести реструктуризацію заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0031/84/38814 від 16.11.2005 року відповідно до пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» із здійсненням всіх обчислень, необхідних для проведення реструктуризації.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя О.А. Татарінова
Повний текст рішення складено 31 липня 2024 року