Справа №: 345/1097/24
Провадження №: 2/343/295/24
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2024 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, суд-
Позивач ТОВ «Коллект Центр» звернувшись до суду з позовною заявою, просить ухвалити рішення, яким:
стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4199956 від 23.05.2021 у розмірі 40687.19 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028.00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13000.00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 23.05.2021 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 4199956.
Відповідно до умов Договору, Кредитодавець надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Відповідно до положень договору: сума кредиту(загальний розмір) складає: 20 000,00 гривень, строк кредиту становить 30 днів; стандартна процентна ставка становить 1,90 в день та застосовується у межах строку кредиту; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою позичальника; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація.
Укладення договору здійснюється Сторонами за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація позичальника здійснюється при вході останнього в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитодавцем правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. Відповідно до положень Договору, договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Кредитодавця аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Кредитодавця та відтиску печатки Кредитодавця, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет позичальника для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Кредитодавцю в ITC зазначений в цьому Договорі. Введення позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором Договору вважається направленням Кредитодавцю повідомлення про прийняття в повному обсязі умов Договору.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
ТОВ «АВЕНТУС» свої зобов'язання за Договором про надання споживчого кредиту № 4199956 від 23.05.2021 виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти у розмірі 20 000,00 гривень відповідачу.
У порушення умов Договору, відповідач, свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 09.01.2024 загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості, становить 40687,19 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19050,00 грн; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 20993,10 грн; нараховані 3% річних - 87,68 грн; інфляційні втрати - 556,41 грн.
30.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 30-12/2021-21, відповідно умов якого ТОВ «Авентус Україна» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за Договір про надання споживчого кредиту № 4199956 від 23.05.2021 , що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та позичальником, яким є: ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 , в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту № 4199956 від 23.05.2021, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та позичальником, яким є: ОСОБА_1 (а.с.2-4).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 цивільна справа № 345/1097/24 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.59).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18.03.2024 відкрито провадження по даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Роз'яснено сторонам їх право заявити відвід судді з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановлено відповідачу строк п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі з позовною заявою та додатками для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов, які повинні відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, а також доказів, що підтверджують обставини, на яких грунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, і документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього доказів іншим учасникам справи (а.с.62).
Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Комарницький Е.Г. ( ордер серії АТ №1065586 а.с.73) 04.04.2024 подав відзив на позовну заяву в справі 345/1097/24, сформований в системі «Електронний суд», в якому зазначив, щоОСОБА_1 , не погоджується з викладеними обставинами і доводами у позові.
Як вбачається з доданих позивачем матеріалів, 30.12.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №30- 12/2021-21, відповідно до п. 6.1.1. якого Клієнт відступає, а Фактор приймає Право вимоги, яке згідно п.6.1.4 договору переходить до Фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників (Додаток №2), який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно переданого Права вимоги.
10.01.2023 між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" був укладений Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до п. 5.2 якого права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №4).
Згідно п. 7.1 Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Договорами позики (Кредитними договорами), відповідно до цього Договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 5 312 491,59 грн. Згідно п. 7.2 Договору ціна договору сплачується новим кредитором кредитору в будь-який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п.12 цього Договору або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку визначеному п.5.6.2 цього Договору, протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього Договору.
Згідно Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді до Договору №10- 01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 до ТОВ "Коллект Центр" перейшли права вимоги за кредитним договором №4199956, укладеним з ОСОБА_1 .
Однак, в матеріалах справи відсутній Додаток №2 до договору факторингу №30-12/2021-21 від 30.12.2021, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал», а тому неможливо встановити чи було передано ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 , як боржника, за кредитним договором № 4199956 згідно Акту приймання-передавання Реєстру Боржників, а також неможливо встановити те чи є ОСОБА_1 боржником згідно вказаного Акту, та який розмір (розрахунок сум) його заборгованості.
Відтак, вважає, що у позивача не виникло права вимоги до ОСОБА_1 , оскільки відповідно до п.6.1.4 Договору факторингу право вимоги переходить до Фактора з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників (Додаток №2), який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, проте такого долучено не було.
Відсутність Додатку №2 до Договору факторингу від 30.12.2021 позбавляє можливості встановити достовірність відомостей щодо наявного у ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитним договором № 4199956, боржником за яким є ОСОБА_1 , а також позбавляє можливості з'ясувати підстави і умови переходу права вимоги від первісного кредитора, а наступний договір, який було укладено між ТОВ "Вердикт Капітал" та позивачем є похідним від вказаного вище Договору факторингу №30-12/2021-21 від 30.12.2021.
Окрім того, позивач не надав первинні бухгалтерські документи на підтвердження позовних вимог, тобто, на підтвердження розміру заборгованості. (у тому числі виписки за договором чи інших первинних документів, які б відображали розмір отриманих мною коштів, час їх отримання, суми, які підлягали сплаті, фактично сплачені кошти), ні належного розрахунку заборгованості з зазначенням суми наданих у кредит коштів, суми заборгованості, періодів, за які вона виникла.
Надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитом, є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог до відповідача.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Щодо вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача судових витрат у розмірі 13000.00 грн - витрати на правову допомогу.
З наданих позивачів документів, можна встановити, що 02.01.2023 між ТОВ «Коллект Центр» в особі директора Мостовенка О.І. та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» в особі Керуючого партнера Бурдюг Т.В. укладений Договір про надання правової допомоги № 02-01-2023. Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 736 від 02.01.2024 та витягу з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024, вартість витрат на надання професійної правничої допомоги за позовом до відповідача складає 13000 грн, у тому числі надання усної консультації з вивченням документів (2 години) 3000 грн, складання позовної заяви (5 годин) 10000 грн.
З платіжної інструкції № 0406030000 від 10.01.2024 можна встановити факт про сплату коштів в сумі 51000 грн за надання правової допомоги згідно з договором 02-01/2023 від 02.01.2023 про надання правової допомоги, з якого не вбачається, що він стосується лише цієї справи.
Виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи те, що справа є малозначною та розглядається у спрощеному позовному провадженні, розмір витрат складає майже 40% ціни позову та є неспівмірним до предмету позову, обсяг позовної заяви (3 аркуші), який вочевидь не потребує витрат 5 годин часу роботи адвоката, а тому зазначена сума є необгрунтованою і підлягає зменшенню (а.с.77-79).
В судовому засіданні проведеному в режимі відеоконференції представник позивача адвокат Пономаренко Д.Р. ( довіреність а.с.97) позовні вимоги підтримав, зіславшись на викладені в позовній заяві обставини. Для повного та всебічного розгляду справи заявив клопотання про витребування з АТ КБ "ПриватБанк" виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 23.05.2021 по 09.01.2024, що судом було задоволено. В судове засідання призначене на 30.07.2024 представник позивача не з'явився, хоч про час та місце його проведення був належним чином повідомлений судо. В Долинський районний суд 30.07.2024 поступила заява, сформована в системі "Електронний суд", згідно якого представник позивача адвокат Пономаренко Д.Ю. просить провести розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві (а.с.137).
Відповідач ОСОБА_1 , та його представник адвокат Комарницький Е.Г. (ордер серії АТ №1065262 а.с.73) в судові засідання не з'явились, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому Законом порядку, про що свідчить оголошення на офіційному сайті Долинського районного суду про розгляд справи (а.с.65 ), рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.67,126) та розписка-повідомлення (а.с.112). В Долинський районний суд 30.07.2024 поступило клопотання, згідно якого представник відповідача адвокат Комарницький Е.Г. просить розгляд справи проводити за їх відсутності. У задоволенні позову просить відмовити з підстав викладених у відзиві та поясненнях (а.с.140).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши позовну заяву, відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:
Ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст.205 ЦК України, правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до положень ч.ч. 1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що
вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.2ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Суд встановив, що 23.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №4199956 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 цього договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Сума кредиту (загальний розмір) складає 20000,00 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 30 днів. Тип процентної ставки-фіксована. Стандартна процентна ставка 1,90 % в день (п. 1.5.1 договору).
Згідно п.п.6.1, 10.6 Договору, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп. 6.1.1 Договору.
Цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства , що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет споживача, для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного повідомлення останнім Товариству в ІТС Товариства/ зазначений в цьому Договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
Договір № 4199956 про надання споживчого кредиту підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором М114515 та засвідчено кредитодавцем із позначкою часу. Позичальник також вказав свої паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер, контактні дані третьої особи (а.с.6-10) .
Крім того, ОСОБА_2 23.05.2021 електронним підписом підписав Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (з.с.а.с.10).
В Паспорті споживчого кредиту зазначена: інформація про кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту. Зазначено, що дата надання інформації 23.05.2021 та є актуальною до 24.05.2021. Даний паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М114515 (а.с.11-13).
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за договором №4199956 про надання споживчого кредиту від 23.05.2021 виконало у повному обсязі та 23.05.2021 надало відповідачу кредит у розмірі 20000,00 грн шляхом перерахунку на банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» (з.с. а.с.13- а.с.14) та випискою за договором №б/н за період 23.05.2021 по 09.01.2024, наданою АТ КБ "ПриватБанк" на вимогу суду (а.с.128-135).
30.12.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 30-12/2021-21 у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало/відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до позичальників, зокрема і до відповідача ОСОБА_1 (а.с.22-24).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №30-12/2021-21від 30.12.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 40043,10 грн., з яких:
19050,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту;
20993,10 грн - сума заборгованості за відсотками (з.с.а.с.24 - а.с.26).
Витяг з Додатку №3 до Договору факторингу № 30-12/2021-21 від 30.12.2021 підтверджує передачу фактору ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №4199956 на суму 40043,10 грн., де 19050,00 грн. сума боргу по тілу кредиту, а 20993,10 грн. сума боргу по відсотках (а.с.27).
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало/відступило, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітла» права вимоги до позичальників, зокрема і до ОСОБА_1 (а.с.8-30).
Відповідно до Реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 40687,19 грн., з яких:
19050,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту;
20993,10 грн. - сума заборгованості за відсотками;
644,09 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов'язання по ст. 625 ЦК України (а.с.31-33).
Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 підтверджує нарахування 3% річних та інфляційних втрат по ст. 625 ЦК України за період з 30.12.2021 до 23.02.2022 (а.с.20).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4199956 від 23.05.2021, за період з 10.01.2023 до 09.01.2024 (а.с.21) за відповідачем наявна заборгованість в сумі 40687,19 грн, в тому числі: 19050,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20993,10 грн - заборгованість за відсотками; 87,68 грн - 3% річних; 556,41 грн - інфляційні збитки.
Кредитором ТОВ «Вердикт Капітал» нараховано 3 % річних та інфляційні втрати на суму не виконаного грошового зобов'язання за період з 30.12.2021 до 23.02.2022 в сумі 644,09 грн, вимоги щодо яких відступлені 10.01.2023 на користь ТОВ «Коллект Центр».
Оскільки дія п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України на даний період не розповсюджується, суд дійшов висновку про обгрунтованість позову і в цій частині теж.
У відповідності до копії протоколу обшуку віл 14.07.2022 працівниками управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України при проведенні даної слідчої дії вилучено серед іншого: оригінал договору факторингу №30-12/2021-21 від 30.12.2021 між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Вердик Капітал" з додатками.
З аналізу вказаних вище документів випливає, що позивач довів наявність заборгованості у відповідача та про своє право вимагати її погашення.
Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог.Не здобуто таких доказів і під час розгляду справи судом.
Посилання відповідача та його представника на відсутність в матеріалах справи додатку №2 до договору факторингу №30-12/2021-21 від 30.12.2021 укладеного між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Вердик Капітал", як на підставу відмови у задоволенні позову, суд не приймає до уваги, оскільки сукупність інших доказів наданих представником позивача та які досліджені в судовому засіданні ( договір №4199956 від 23.05.2021, паспорт споживчого кредиту, повідомлення ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий Дім", виписка по банківському рахунку відповідача ОСОБА_1 договора факторингу, додаток №3 до договорів факторингу (реєстр боржників), беззаперечно підтверджують укладення договору споживчого кредиту, наявність невиконаних зобов'язань по ньому зі сторони відповідача,а також право позивача по справі ТОВ "Коллект Центр" як нового кредитора, заявляти вимогу до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 скористався кредитними коштами, свої зобов'язання за договором належним чином не виконав та не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача.
З огляду на викладене, з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути грошові кошти за договором про тнадання споживчого кредиту у сумі 40687,19 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 цього Кодексу).
Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Водночас, за приписами ч. 6 ст.137 ЦПК України, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, на яку ж і покладається обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Тобто, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
02.01.2023 між АО «Лігал Ассістант» та ТОВ «Коллект Центр» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №02-01/2023. Строк дії договору безстроковий (п. 7.1).
Адвокатське об'єднання зобов'язується надати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених Договором (п. 2.1).
Обсяг повноважень адвокатського об'єднання визначений у п. 2.1 Договору.
Вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору (п.4.1)
Позивач просить стягнути з відповідача 13 000 грн понесених ним витрат на правову допомогу, на підтвердження чого надає заявку на надання юридичної допомоги №736 від 02.01.2024 за якою погодженою сторонами є юридична допомога у вигляді:
- надання усної консультації з вивченням документів, тривалістю 1 год. ціною 1500 грн за одну годину та вартістю 3 000 грн.;
- складання позовної заяви про стягнення боргу, для подачі до суду, тривалістю 5 год. ціною 2000 грн за одну год., вартістю 10 000 грн.
Клієнтом та адвокатським об'єднанням підписано витяг з Акту №2 про надання юридичної допомоги від 08.01.2021, датований 08.01.2024, за яким сторони підтверджують, що адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв наступну правову допомогу:
1) надання усної консультації з вивченням документів, тривалістю 2 год. ціною 1500 грн.за одну годину та вартістю 3 000 грн;
2) складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, тривалістю 5 год. ціною 2000 грн за одну год., вартістю 10 000 грн.
Загальна вартість наданих послуг 13000 грн.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Комарницький Е.Г.у відзиві на позов вказує на необґрунтованість вказаної суми 13000 грн на правничу допомогу, посилаючись на те, що розмір гонорару, визначений позивачем та адвокатським бюро є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторін, а тому вважає що він підлягає зменшенню.
Перевіривши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн є необгрунтованими, неспівмірними зі складністю справи, не відповідають критеріям розумності та справедливості, виходячи з такого.
Верховний Суд часто підкреслював на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків (зокрема, постанова від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Тобто, консультація з вивченням документів , звісно вважаються послугами адвоката, але не можуть бути віднесені до правничої допомоги як судові витрати. Це не судові витрати, що мають відшкодовуватись другою стороною судового спору як витрати на професійну правничу допомогу.
Вивчення документів та нормативних актів, надання оцінки ситуації є невід'ємною частиною роботи адвоката перед прийняттям ним рішення щодо співпраці з клієнтом та погодження самим клієнтом на умови роботи адвоката.
Фактичне надання адвокатом послуг може мати місце й тоді, коли він фактично надав консультацію, вчинив певні дії, але клієнт не бажає продовжувати роботу з цим адвокатом, не просить далі скласти позов, здійснювати подальше представництво в суду. Тому вартість цих послуг має залишатися за клієнтом, який, прийшовши до адвоката, отримує послуги консультації.
Ці послуги могли б лише включатись до складання позовної заяви, але не окремо.
З цих підстав суд вважає, необгунтованими та безпідставними витрати на правничу допомогу за надання таких послуг, як «надання усної консультації з вивченням документів, вартістю 3 000 грн».
Крім того, особа вільна у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Покладені на другу сторону судові витрати повинні бути співмірними.
Разом з тим, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.04.2021 у справі № 488/1363/17 та від 26.01.2022 у справі № 127/1415/20.
Адвокатським об'єднанням оцінено надавану позивачеві послугу "складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду" в 10 000 грн, при цьому тривалість роботи над нею зазначена в обсязі 5 год.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Суд, не оцінюючи рівня кваліфікації адвоката, з огляду на визначені сторонами тарифи визначає, що об'єктивна тривалість роботи по складенню позовної заяви обсягом 3 сторінки, текст якої містить лише короткий переказ змісту вказаних договорів та посилання на норми права, без будь-якого поглибленого правового аналізу ситуації, складає 2 год., тобто має вартість, виходячи з погоджених сторонами тарифів - 4000.00 грн.
Отже, підготовка та написання професійним/кваліфікованим адвокатом такої позовної заяви не потребує заявленого часу. З урахуванням заявленої вартості за написання даного позову в розмірі 2000 грн. за одну годину, суд вважає, що розмір зазначений позивачем в 13000.00 грн є завищеним з огляду на незначну складність справи та може бути зменшеним до 4000.00 грн.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Розмір такого стягнення судових витрат є пропорційним, розумним та справедливим, яке при цьому не порушуватиме права учасника справи на отримання коштів, які він змушений затратити з метою захисту своїх прав та інтересів в суді, а також відповідатиме завданню цивільного судочинства, проголошеному у статті 2 ЦПК України.
Питання судових витрат в частині стягнення сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3028.00 грн, слід вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі ст.ст. 207, 512, 526, 530, 549, 551, 625, 629, 633, 634, 639, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст.12, 141, 258, 259, 265, 268, 279ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - задоволити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4199956 від 23 травня 2021 року в розмірі 40687 (сорок тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 19 коп., з яких: 19050,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20993,10 грн - заборгованість за відсотками; 20993,10 грн - заборгованість за відсотками; 87,68 грн - 3% річних; 556,41 грн - інфляційні збитки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп. сплаченого судового збору, згідно квитанції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду .
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: вул. Мечнікова,3/оф.306, м. Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш