Справа № 339/333/24
3-зв/339/4/24
01 серпня 2024 року м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Скригун В.В., розглянувши заяву судді Головенко О.С. про самовідвід по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, депутата та голови постійної комісії Болехівської міської ради, за ч.1 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду на розгляд надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Головенко О.С.
01 серпня 2024 року суддею Головенко О.С. заявлено самовідвід у розгляді даної справи, оскільки особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення включена до списку присяжних та допущена до виконання обов"язків присяжної Болехівського міського суду. Остання неодноразово брала участь в судових засіданнях під головуванням судді Головенко О.С., тому з метою уникнення сумнівів в упередженості та об'єктивності судді, останньою подана вказана заява.
Вирішуючи заяву про самовідвід судді Головенко О.С., приходжу до такого висновку.
Ст.126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканість судді гарантується Конституцією і законами України. Вплив на суддю в будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий суд, яке полягає, зокрема, у забезпеченні розгляду справи незалежним і безстороннім судом, що також закріплено і національним законодавством.
Одним із способів забезпечення та гарантування незалежності і безсторонності судового розгляду є інститут відводу, який полягає у тому, що кожна із сторін судового провадження за наявності для того визначених законом підстав має право заявити відвід або самовідвід.
Кодексом України про адміністративні правопорушення, не встановлено порядку заяви та розгляду відводу або самовідводу судді, але з метою розгляду даної справи відповідно до засад ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя вважає за необхідне застосувати в даному випадку аналогію закону.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості судді.
З урахуванням відсутності законодавчо визначених критеріїв обґрунтованості таких сумнівів, що пов'язується із їх можливим виникненням у кожному окремому судовому провадженні в залежності від певних об'єктивно існуючих обставин, поведінки судді, його переконань, інших чинників, при розгляді відповідної заяви про відвід, суд вважає за доцільне зазначити, що такі критерії в певній мірі закріплені Бангалорськими принципами поведінки судді від 19.05.2006, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, а також Кодексом суддівської етики, затвердженим XI черговим з'їздом суддів України від 22.02.2013.
В ст. 10,15 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Критерії незалежності та об'єктивності суду, а також сумніви в безсторонності суду, як підстава для відводу судді, неодноразово були предметом розгляду Європейським судом з прав людини, який у справах «Моріспроти Франції» (Morice vs France №29369/10,п.73), «Паунович проти Сербії» (Paunovic vs Serbia №54574/07,п.35) зазначив, що у разі виникнення сумнівів у відсутності неупередженості судді, його безсторонність слід оцінити за суб'єктивними і об'єктивними критеріями, зауваживши, що за суб'єктивний критерій повинні братися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі, а об'єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості.
Згідно із п.1, п.2 ч.7 ст.56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Беручи до уваги заяву судді Головенко О.С., з метою втілення довіри до суду, гарантування переконливості сторін у безсторонності, об'єктивності суду, уникнення звинувачень в упередженому ставленні судді при здійсненні правосуддя, недопущення будь-яких сумнівів в об'єктивності, неупередженості судді та законності і правильності прийнятого в подальшому судового рішення, а також з метою створення таких умов, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом, заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід вважаю обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.221 КУпАП, ст.7, ст.56 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів",
Заяву судді Головенко О.С. про самовідвід задоволити.
Матеріали справи №339/333/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу іншому судді, визначеному відповідно до вимог чинного законодавства.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Скригун