Справа № 285/3826/24
провадження № 1-кс/0285/971/24
31 липня 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Звягель заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у справі № 285/3826/24 (1-кс/0285/952/24) за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_5 в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України,-
До суду надійшла вищезазначена заява про відвід.
В заяві зазначено, що суддя ОСОБА_4 "не визнає Конституцію України... Враховуючи, що суд з назвою Новоград-Волинський районний суд не утворено Законом, її участь в прийнятті ухвал є неповноважною та незаконною". Крім того, згідно витягу з ЄРДР, 15.02.2024 порушено кримінальне провадження № 12024060400000558 за заявою ОСОБА_6 "щодо вчинення посадовою особою Новоград-Волинського суду ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 111 КК України".
Заперечень від учасників процесу не надійшло.
Дослідивши матеріали справи про відвід судді, суд дійшов до таких висновків.
Положеннями ст.ст. 75, 76 КПК України чітко визначені випадки, за наявності яких слідчий суддя, суддя підлягає відводу.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України», Європейський суд вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (пункти 28-32).
З наведеного слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Разом з тим, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У той же час сторони та учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами і зловживання процесуальними правами не допускається.
Скаржником у заяві про відвід не зазначено жодної обставини які б вказували на порушення суддею процесуальних норм, судівської етики та упередженості.
Враховуючи викладене, та те, що не наведено жодної, належним чином підтвердженої, підстави яка б вказувала на упередженість судді, у заяві слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 75,76, 81, 309, КПК України
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у справі № 285/3826/24 (1-кс/0285/952/24) за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_5 в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1