31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 462/2361/23
провадження № 61-10717ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги Львівської міської ради на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 лютого 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 червня 2024 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння,
22 липня 2024 року Львівська міська рада через засоби поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 лютого 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 червня 2024 року в указаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 684, 00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у справах про витребування майна визначається вартістю майна.
З прохальної частини касаційної скарги убачається, що заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Львівською міською радою до касаційної скарги додано платіжну інструкцію №441 від 21 червня 2024 року на підтвердження сплати судового збору у розмірі 11 160,00 грн. У касаційній скарзі заявник зазначає, що при поданні позовної заяви Львівською міською радою було сплачено судовий збір у розмірі 5 580,00 грн, з посиланням та те, що згідно з договором купівлі-продажу від 27 серпня 2021 року нежитлове приміщення загальною площею 56,6 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 відчужене за ціною 372 000,00 грн.
Проте у мотивувальній частині оскаржуваної постанови зокрема вказано, що відповідно до висновку експерта № 30/08-23 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи від 05 вересня 2023 року ринкова вартість нежитлових приміщень (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1397580346101), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , належних ОСОБА_1 , на момент проведення оцінки становить 2 077 000,00 грн. При цьому у судових рішеннях відсутня інформація щодо площі вказаних нежитлових приміщень.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Таким чином, заявнику необхідно уточнити ціну позову та надати суду докази вартості спірного нежитлового приміщення (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна) та, за необхідності, доплатити суму судового збору за формулою: С = (А х 1,5% х 200%) - 11 160,00 грн, де «А» - вартість спірного нежитлового приміщення станом на час звернення з позовом, а «С» - остаточна сума судового збору за подання касаційної скарги.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Львівської міської ради на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 лютого 2024 рокута постанову Львівського апеляційного суду від 17 червня 2024 року залишити без руху.
Надати заявнику для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко