31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 306/1029/22
провадження № 61-6788св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів:Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_2 про відвід судді Синельникова Є. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Полянської сільської ради, ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Орбан Наталія Леонідівна, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Джуги С. Д., Кожух О. А.,
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Полянської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2022 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - ОСОБА_4 .
Рішенням Свалявського районного суду від 17 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Позбавлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 в розмірі 2 000,00 грн з врахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 22 червня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 у розмірі 2 000,00грн з врахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 22 червня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Свалявського районного суду від 17 травня 2023 року у частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання
ОСОБА_5 в розмірі 2 000,00 грн з врахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду із 22 червня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. У частині позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 відмовлено.
08 травня 2024 року ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року в частині стягнення з неї аліментів на утримання дитини та закрити провадження у цій справі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між
суддями від 08 травня 2024 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Синельникову Є. В. та визначено суддів, які входять до складу колегії:
Осіяна О. М., Шиповича В. В.
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху для усунення недоліків - надання документу на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, надання суду доказів надсилання копій касаційної скарги іншим учасникам справи.
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2024 року поновленоОСОБА_2 строк на касаційне оскарженняпостанови Закарпатського апеляційного суду
від 02 квітня 2024 року, відкрито касаційне провадження у цивільній справі
№ 306/1029/22, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, відмовлено узадоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року до закінчення касаційного провадження.
11 травня 2024 року (згідно з датою, зазначеною у накладній кур'єрської доставки) ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Орбан Н. Л., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 та залишити в силі рішення Свалявського районного суду від 17 травня 2023 року у цій частині.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між
суддями від 14 червня 2024 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Синельникову Є. В. та визначено суддів, які входять до складу колегії:
Осіяна О. М., Шиповича В. В.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Орбан Н. Л., залишено без руху для усунення недоліків, а саме: надіслання уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням місця проживання або місцезнаходження всіх учасників справи разом з копіями касаційної скарги та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи або, у разі надіслання уточненої редакції касаційної скарги через систему «Електронний суд», надання доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи.
21 червня 2024 року матеріали справи № 306/1029/22 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2024 року поновленоОСОБА_1 строк на касаційне оскарженняпостанови Закарпатського апеляційного суду
від 02 квітня 2024 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргоюОСОБА_1
10 липня 2024 року ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подала заяву про відвід судді Верховного Суду Синельникова Є. В. на підставі пункту 5 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України. Як на підставу наявності у неї сумнівів в неупередженості та об'єктивності судді
Синельникова Є. В. ОСОБА_2 зазначила: безпідставність, на її думку, відмови судді Синельников Є. В. у задоволенні її клопотання про звільнення від сплати судового збору; відкриття касаційного провадження на підставі неналежним чином оформленої касаційної скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Орбан Н. Л., невитребування від адвоката Орбан Н. Л. документів, які підтверджують дату та час направлення касаційної скарги до суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2024 року заяву ОСОБА_2 про відвід судді Синельников Є. В. визнано необґрунтованою та передано на розгляд іншому судді.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між
суддями від 15 липня 2024 року згадана заява про відвід судді передана на розгляд судді Верховного Суду Білоконь О. В.
Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Синельникова Є. В. від участі у розгляді справи № 306/1029/22.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року справу № 306/1029/22 за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Орбан Н. Л., на постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня
2024 року призначено до судового розгляду колегією з п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Зауважено, що з огляду на доводи заяв ОСОБА_2 про зловживання процесуальними правами, про повернення касаційної скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Орбан Н. Л., про винесення окремих ухвал та про закриття касаційного провадження, надання оцінки цим доводам доцільно надати при розгляді касаційної скарги по суті. Зазначено про відсутність правових підстав для витребування нових доказів (встановлення особи позивача, його місця реєстрації, дієздатності, про встановлення місця реєстрації відповідача ОСОБА_3 )та долучення їх до матеріалів цивільної справи на стадії перегляду справи в касаційному порядку, звернуто увагу на передбачене частиною восьмої статті 187 ЦПК України право судді користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру з метою визначення підсудності.
Розгляд справи призначено на 31 липня 2024 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між
суддями від 25 липня 2024 року визначено склад суду для розгляду цієї справи: суддя-доповідач Синельников Є. В., судді, які входять до складу колегії:
Білоконь О. В., Осіян О. М., Сакара Н. Ю., Шипович В. В.
29 липня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_2 про відвід судді Синельникова Є. В. на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України з посиланням на те, що у неї існує недовіра до судді.
Як на підставу наявності підстав для відводу судді Коблик М. В. зазначає безпідставне відкриття суддею касаційного провадження у справі № 306/1029/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Орбан Н. Л., на підставі, на її думку, підробних доказів та без сплати судового збору. Посилається на незаконність дій адвоката Орбан Н. О. по внесенню до офіційних документів завідомо неправдивої інформації та введення суду в оману щодо дати подання касаційної скарги. Вважає, що суддя Синельников Є. В. повинен був направити матеріали до правоохоронних органів, а не поспішно призначати справу до судового розгляду. Водночас, ОСОБА_2 застосовує некоректні висловлювання: суддя приховує злочини проти правосуддя, надає злочинним діям законного вигляду, намагається поспіхом позбутися справи, виходить за межі розумного і логічного, вказує неправдиву інформацію в ухвалах суду. Крім того, вважає, що суддя мав розглянути її клопотання про встановлення особи учасників справи згідно з відомостями Єдиного демографічного реєстру, а не поспішно намагатись розглянути справу до оголошення ОСОБА_1 вироку у кримінальній справі.
Згідно з частиною другою статті 39 ЦПК України зпідстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46).
Неупередженість судді, як правило, означає відсутність його упереджень та необ'єктивності, що може бути перевірено за допомогою двох тестів:
а) суб'єктивного, що враховує особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто визначає, чи мав суддя будь-які особисті упередження, або чи був він об'єктивним у справі;
б) об'єктивного, що вимагає встановлення того, чи забезпечив сам суд, а також конкретний склад суду у справі, незалежно від персональної поведінки будь-кого з його членів, достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Неупередженість має одночасно існувати як фактично, так і має бути забезпечена її розумна видимість.
ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, проте визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Згідно з приписами частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Аналіз заяви про відвід судді Синельникова Є. В., свідчить, що доводи
ОСОБА_2 обґрунтовані виключно припущеннями, бажанням досягти необхідно їй процесуального результату, не підтверджені достатніми й достовірними доказами і не свідчать про те, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи у суді касаційної інстанції чи виявляє особисту упередженість при розгляді справи № 306/1029/22.
Питання про призначення справи до розгляду було вирішено під час попереднього розгляду справи, проведеному з урахуванням строків, встановлених статями 399, 401 ЦПК України. Дату проведення судового розгляду визначено з урахування необхідності дотримання строків розгляду справи, визначених частиною першою статті 407 ЦПК України, пріоритету розгляду справ щодо дітей, а також з метою дотримання наданих сторонам гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку).
Доводи заяви ОСОБА_2 значною мірою зводяться до незгоди з винесеною ухвалою про відкриття касаційного провадження у справі № 306/1029/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Орбан Н. Л., що згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України не може бути правовою підставою для відводу судді. Про зазначене вже було роз'яснено заявниці в ухвалах Верховного Суду від 12 та 16 липня 2024 року при розгляді її попередньої заяви про відвід судді Синельникова Є. В.
З огляду на наведене, немає достатніх підстав вважати, що суддя-доповідач у цій справі не є безсторонніми або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи у суді касаційної інстанції.
Презумпція особистої неупередженості судді діє допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Доказів на спростування презумпції неупередженості судді Верховного Суду Синельникова Є. В. заявницею не надано.
Верховний Суд наголошує на тому, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Також учасники зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (частина друга статті 40 ЦПК України).
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи, що судовий розгляд справи № 306/1029/22 призначений Верховним судом у складі колегії суддів на 31 липня 2024 року, а заява ОСОБА_2 про відвід судді надійшла до Верховного Суду 29 липня 2024 року, така заява підлягає вирішенню в порядку, передбаченому абзацом 2 частини третьої статті 40 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_2 відводу судді Синельникову Є. В.
Керуючись 36, 39, 40, 41, 402 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Синельникова Є. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору: орган опіки та піклування Полянської сільської ради, ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Орбан Наталія Леонідівна, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович