01 серпня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 688/2193/24
Провадження № 33/4820/520/24
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Болотін С.М., за участі секретаря судового засідання Цугеля А.В., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Гудза Сергія Сергійовича, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, в режимі відеоконференції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2024 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 громадянина України,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
За постановою судді, 10 травня 2024 року о 18 год. 48хв. по автодорозі
Н-25 273 км. поблизу стаціононарного поста №3 «Гриців» водій ОСОБА_1 повторно протягом року, керував вантажним автомобілем марки «DAEWOO» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано із застосуванням технічного засобу відеозапису, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, оскільки на його думку, суддя незаконно та необґрунтовано, без законних на те підстав, постановила рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. Стверджує, що матеріали справи ґрунтуються виключно на фальсифікованих працівниками поліції доказах, здобутих з грубим порушенням закону, які залишилися поза увагою суду. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
При цьому просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки пропустив його з поважних причин, так як про прийняту постанову стало відомо 02.07.2024 року з Єдиного реєстру судових рішень.
Заслухавши пояснення захисника особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гудза С.С. на підтримання апеляційної скарги, з посиланням на зазначені в ній доводи, дослідивши матеріали справи, в тому числі дані відеозапису подій, вважаю, що клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відхиленню, виходячи з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, дізнання, з'ясування обставин у справі та перевірка їх доказами проведені з дотриманням вимог закону, таких порушень закону, які були б істотними і тягли за собою безумовне скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом 10 травня 2024 року з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова ним від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці події та в медичному закладі підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої так і апеляційної інстанцій.
Зокрема, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів стверджується, що водій ОСОБА_1 виявляв явні ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді різкого запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, однак від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу відмовився (а.с.6).
Змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, стверджується, що в ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді: різкого запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, хитка хода та 10 травня 2024 року о 20 год. 15 хв. його було направлено на огляд до КНП «Шепетівська БПЛ», проте огляд не проводився у зв'язку із його відмовою (а.с.7).
Обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом 10 травня 2024 року у вечірню пору доби, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, повністю стверджується, жодним чином, не спростованими даними відеозапису подій з яких вбачається, що особа притягнута до адміністративної відповідальності перебуваючи за кермом транспортного засобу та не заперечуючи обставин керування ним, відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі (а.с. 10).
Із змісту витягу ІПНП НАІС та постанови Балтського районного суду Одеської області від 29 січня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. (а.с.11, 12-13).
Вказані докази взаємопов'язані, взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню.
Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до встановленої законом відповідальності.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
Враховуючи сукупність наведених доказів, суд першої інстанції, розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 130 КУпАП, та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні вказаного правопорушення.
Сторона захисту жодних даних, які б викликали сумніви у належності даних матеріалів справи та об'єктивності органів поліції при їх складанні навести не змогла.
В справі не встановлено жодного належного, переконливого та об'єктивного доказу щодо застосування відносно ОСОБА_1 заборонених законодавством методів дізнання, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
При цьому, в матеріалах справи не встановлено доказів, щоб ОСОБА_1 звертався із заявами та скаргами до прокурора, який здійснює нагляд за органами поліції чи вищестоящих органів з приводу незаконних дій працівників поліції, а тому такі твердження викликають об'єктивний сумнів.
Таким чином, підстав вважати, що в процесі встановлення обставин справи зі сторони органів поліції на особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, чинився тиск, проводилася фальсифікація матеріалів справи, в суду немає.
Сторона захисту, натомість, не навела обґрунтованих доводів, які би спростовували висновки судді. Доводи апеляційної скарги і матеріали справи не містять вказівок на порушення вимог закону, які були би підставами для зміни або скасування судового рішення.
Об'єктивних даних, які вказували на відсутність складу правопорушення в діях ОСОБА_1 в матеріалах справи не встановлено.
Посилання на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не заслуговують на увагу та спростовуються зібраними у справі доказами.
Наявними в матеріалах справи відеозаписами з камер відео нагляду стаціонарного посту та із нагрудної камери працівника поліції у сукупності з вищенаведеними доказами, поведінкою самого ОСОБА_1 на місці події, об'єктивно стверджується, що саме ОСОБА_1 , а не інша особа перебувала за кермом транспортного засобу, марки «DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1 та керував ним.
Як стверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 неодноразові пропозиції праціника поліції з приводу проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичною закладі проігнорував, фактично від них ухилився, що на переконання суду безпосередньо свідчить про відмову особою, яка притягнута до адміністравтпної відповідальності від проходження огляду на стан сп'яніння.
Так, згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Як вбачається із диску, який наданий працівниками поліції, на ньому зафіксовані відеозаписи в тому числі із нагрудних камер поліцейських, які взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини справи.
Запис отриманий поліцейським відповідно до вимог законодавства та не є електронним документом в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». В протоколі серії ААД № 476697 від 10.05.2024 в графі «До протоколу додаються:», крім іншого, наявне посилання на вказаний відеозапис подій.
Із відеозаписів вбачається, що саме ОСОБА_1 працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп'яніння.
Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації.
Отже, відеозапис події є належним та допустимим доказом. А тому, суддя місцевого суду обґрунтовано поклав такий в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Ставлячи питання про скасування постанови, сторона захисту конкретних фактів порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 органами поліції та суддею не навела, а виключно обмежилася перерахунком та декларуванням норм процесуального права. Такі твердження носять абстрактний характер, а тому вони не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.
Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, не встановлено.
Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
Зокрема, суддею при визначенні ОСОБА_1 виду стягнення взято до уваги суспільну небезпечність вчиненого правопорушення та конкретні обставини справи.
За таких обставин вважаю, що стягнення, накладене на ОСОБА_1 , при даних конкретних обставинах справи та особи притягнутої до адміністративної відповідальності є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах закону.
З матеріалів провадження вбачається, оскаржувана постанова була постановлена 4 червня 2024 року суддею Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області. Перебіг строку на апеляційне оскарження постанови для сторони захисту розпочався 5 червня 2024 року та закінчився після спливу десяти днів - 15 червня 2024 року (останній день для подачі апеляційної скарги). Враховуючи те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні не був присутній, про рішення судді стало відомо 02 липня 2024 року з ЄДРСР, тому строк на апеляційне оскарження постанови пропущений із поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2024 року.
Постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Сергій БОЛОТІН