01 серпня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 683/3847/23
Провадження № 22-ц/4820/738/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 січня 2024 року (суддя Кутасевич О. Г., повне судове рішення складено 30.01.2024) у справі за позовом Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У листопаді 2023 року Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради, звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що надає послуги з теплопостачання до будинку по АДРЕСА_1 . Відповідачі, місце проживання яких зареєстровано у вказаному будинку, мають заборгованість з оплати послуг за опалення місць загального користування багатоквартирного будинку, внесків на заміну та обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, за функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, з абонентської плати. Станом на 01.11.2023 заборгованість складає 5264,95 грн.
Тому позивач просив стягнути зазначену заборгованість у солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Рішенням Строкостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 січня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» 5264,95 грн заборгованості за надані послуги та судовий збір у сумі по 1342 грн з кожного.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові за недоведеністю вимог. Посилається на необґрунтованість рішення суду, порушення норм процесуального права та прав споживачів. Суд не взяв до уваги те, що вона не є споживачем послуг, які надає позивач. Факт укладення між сторонами договору про надання послуг не доведено. Комунальне підприємство не надало обґрунтований розрахунок наданих послуг.
У відзиві Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради надає послуги з теплопостачання до будинку по АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 21.11.2023 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 .
Зазначена квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку з централізованою системою опалення.
За розрахунком позивача по особовому рахунку № НОМЕР_1 абонента ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) за період з грудня 2019 по жовтень 2023 наявна заборгованість у розмірі 5264,95 грн, з яких: 3544,59 грн - за опалення місць загального користування; 718,31 грн - за функціонування внутрішньобудинкових систем опалення; 173,71 грн - внески за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії; 24,20 грн - внески за заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії; 804,14 грн - абонентська плата.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачі зобов'язані здійснювати оплату за надані позивачем послуги з опалення місць загального користування багатоквартирного будинку, внески на заміну та обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії і функціонування внутрішньо будинкових систем опалення, абонентську плату.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з пунктами 1, 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний: 1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
На підставі частини 1 статті 12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Частинами 1 і 3 статті 9 цього Закону передбачено, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини 5 статті 13 зазначеного Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
В силу частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 2 статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до пункту 10 частини 1 і частини 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (частина 3 статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Отже, індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Установлено, що 06 жовтня 2021 року КП «Тепловик» опублікувало на власному сайті https://www.teplovik.org та на сайті виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області типовий договір про надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води. Від відповідачів не надійшли заяви про обрання певної форми договірних відносин, а тому правильним є висновок суду про укладення з ними 06 листопада 2021 року публічного договору приєднання на надання послуг з постачання теплової енергії і не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність договірних відносин між сторонами і безпідставність вимог до відповідачів.
Відповідно до частин 4, 6 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Згідно з пунктом 24 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі - Правила № 830), визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
За змістом пункту 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Відповідно до пункту 38 Правил № 830 споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Згідно з пп. 13 пункту 45 Правил № 830 індивідуальний споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
З 25 січня 2019 року набула чинності Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 і зареєстрована у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 рку
за № 1502/32954, якою встановлено порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
Відповідно до цієї Методики Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» проводило нарахування з грудня 2021 року плати за опалення місць загального користування (МЗК) та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (ВФС), а з жовтня 2022 року у зв'язку із внесенням змін - нарахування плати лише за опалення місць загального користування (МЗК).
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.
У зв'язку із змінами у законодавстві, зокрема у Законі України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», внески на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку нараховувались з грудня 2019 року по липень 2021 року включно, а з листопада 2021 року (через 30 днів з моменту висвітлення на сайті типового договору про надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води), позивач нараховував плату за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг.
Новий платіж - плата за абонентське обслуговування, введений на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 808 від 21 серпня 2019 року «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорам про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговування внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» (в редакції постанови № 928 від 01.09.2021).
Саме на підставі вказаного нормативного акта Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» з листопада 2021 року нараховувало плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії, що складає 33,74 грн на місяць.
Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
Система опалення, як інженерна система будинку, яка призначена для задоволення потреб усіх співвласників (мешканців будинку), належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникам, які зобов'язані забезпечувати належне її утримання, що також включає і витрати на оплату комунальних послуг щодо цього спільного майна.
Місця загального користування багатоквартирного житлового будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. За рахунок тепловиділень від розподільчих трубопроводів, створюються сприятливі умови для нормального функціонування мереж водопостачання, водовідведення.
Установлено, що відповідачі зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 .
Квартира відключена від мереж централізованого опалення.
Позивач надає послуги з теплопостачання до зазначеного будинку.
Ураховуючи викладені вище вимоги чинного законодавства України, кожен власник - споживач зобов'язаний брати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії, в тому числі витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Отже, нарахування теплопостачальною організацією ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , квартира яких відключена від системи централізованого опалення, внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку (востаннє нараховані у липні 2021 року), оплати за послуги з відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку (нараховані з грудня 2021 року, а з жовтня 2022 року - плата за опалення місць загального користування), плати за абонентське обслуговування (нарахована з листопада 2021 року) законодавчо обґрунтоване та носять обов'язковий характер.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростований ОСОБА_1 .
З наведених вище підстав не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Порушення норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішення, суд не допустив.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 01 серпня 2024 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта