01 серпня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/13250/24
Провадження № 33/4820/525/24
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адм іністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, та
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені суддею І інстанції обставини
Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 червня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень; звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 12 статті 5 ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до зазначеної постанови, 18 квітня 2024 року солдат ОСОБА_1 в умовах дії особливого періоду перебував на території в/ч НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком КНП «ХОЗзНПД» ХОР №772 від 18.04.2024.
Суд визнав, що вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
ОСОБА_1 не погодившись із висновком судді суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
На його думку, суд не перевірив усіх обставин справи, не надав належної оцінки його поясненням, подіям, що мали місце ввечері 17 квітня 2024 року, а також поясненням осіб, які складали протокол і підписували його як свідки.
ОСОБА_1 наголошує, що його службовий час у військовій частині триває з 08 год. до 17 год. п'ять днів на тиждень з двома вихідними - субота, неділя. Тож, він пив пиво 17 квітня 2024 року пізно ввечері після службового часу, на території військової частини у стані алкогольного сп'яніння не знаходився
Забір крові у нього проводився не у порядку статті 266-1 КУпАП, а у зв'язку з госпіталізацією у стаціонарне відділення.
Протокол щодо нього не можна вважати допустимим доказом, оскільки він складений з порушенням процедури: не в день події, а через три тижні.
Позиції учасників судового провадження
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, поважних причин неявки не повідомив, а тому його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду на підставі вимог частини 6 статті 294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Судом першої інстанції встановлено, що 18 квітня 2024 року солдат ОСОБА_1 в умовах дії особливого періоду перебував на території в/ч НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
В обґрунтування свого висновку суд послався на протокол про адміністративне правопорушення А4239 №17 від 09.05.2024 (а/с 1), звіт аналізу щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння КНП «ХОЗзНПД» ХОР №772 від 18.04.2024 (а/с 4), копію виписного епікризу з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 923 (а/с 5), письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а/с 6-8).
Не погодившись із ухваленим рішенням судді, вважаючи його необґрунтованим та передчасним, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій оскаржує законність порядку проведення огляду його як військовослужбовця на стан алкогольного сп'яніння, тому просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 червня 2024 року скасувати та закрити провадження по справі, у зв'язку з порушенням процедури проведення огляду, передбаченої статтею 266-1 КУпАП.
Вважаю доводи апелянта слушними з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 245 КУпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Статтею 7 встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
У пункті 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Проте зазначені вище вимоги законодавства та практики ЄСПЛ суддею суду першої інстанції дотримані не були, а висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, за обставин, наведених у постанові та протоколі, є передчасним.
Суддя не з'ясував фактичні обставини цього адміністративного правопорушення, для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, як цього вимагає стаття 245 КУпАП та стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і, як наслідок, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення та прийняв незаконне і необґрунтоване рішення по ній.
Згідно з диспозицією статті 172-20 КУпАП, забороняється розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною 3 статті 172-20 КУпАП встановлена відповідальність за ті ж самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Процедура огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців ЗСУ регулюється статтею 266-1 КУпАП, якою було доповнено КУпАП Законом України № 2839-IX від 13.12.2022, а також Порядком направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32 (далі - Порядок).
Згідно з частинами 1, 2, 4, 5, 6, 9 статті 266-1 КУпАП, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці ЗСУ, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців ЗСУ на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця ЗСУ на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців ЗСУ на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців ЗСУ на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з Порядком, огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються в акті огляду на стан сп'яніння. У разі встановлення факту перебування у стані сп'яніння результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду на стан сп'яніння.
Акт огляду на стан сп'яніння, проведеного уповноваженою посадовою особою, складається у двох примірниках, один з яких вручається військовослужбовцю/ військовозобов'язаному, а другий залишається в уповноваженої посадової особи та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення факту перебування у стані сп'яніння.
Військовослужбовець, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Уповноважена посадова особа забезпечує проведення огляду військовослужбовця у закладі охорони здоров'я.
Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд військовослужбовця/ військовозобов'язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок.
Згідно зі змістом протоколу та поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 17.04.2024 ОСОБА_1 був доставлений до військового шпиталю (військова частина НОМЕР_2 ) внаслідок побиття двома невідомими особами. Під час госпіталізації у солдата ОСОБА_1 був здійснений забір крові на стан алкогольного сп'яніння. Встановлений результат етанолу в крові - 0,575 проміле. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився лікарем-лаборантом військової частини НОМЕР_2 , за результатом якого був складений звіт аналізу 772 (а/с 4).
За встановленими апеляційним судом обставинами справи, доходжу висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений з грубими порушеннями статті 266-1 КУпАП та Порядку.
Так, огляд проводився без посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ, або командира військової частини. Внаслідок огляду лікарем не було складено та не додано до матеріалів справи акт медичного огляду та висновок. Водночас звіт аналізу 772 не можна вважати допустимим доказом для доведення факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, що становить собою адміністративне правопорушення за статтею 172-20 КУпАП.
З огляду на обставини справи та причини доставлення ОСОБА_1 до військового шпиталю, забір крові у солдата проводився не з підстави виникнення підозри, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння на території військової частини, а у зв'язку з госпіталізацією до стаціонарного відділення.
Отже, на підставі наведеного, відповідно до частини 9 статті 266-1 КУпАП, враховуючи існуючі порушення вимог статті 266-1 КУпАП та Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32, доходжу висновку про відсутність підстав стверджувати, що ОСОБА_1 перебував у військовій частині у стані алкогольного сп'яніння.
Зауважую, що згідно з положеннями статті 251 КУпАП, для підтвердження адміністративного правопорушення уповноважені особи мають надати належні та достатні докази. Саме по собі описання адміністративного правопорушення в протоколі не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення А4239 № 17 від 09.05.2024, після викладення обставин і суті адміністративного правопорушення зроблено висновок, що солдат ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП (перебував на території військової частини НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду). Однак будь-якими іншими матеріалами справи інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не підтверджено. Тож, роблю висновок, що у судді суду першої інстанції не було достатньо доказів на підтвердження перебування ОСОБА_1 на території військової частини у стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду.
Звертаю увагу, що попри зазначеного в протоколі, суддя в постанові визнав встановленим, що 18 квітня 2024р. солдат ОСОБА_1 в умовах дії особливого періоду перебував на території в/ч НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
З огляду на наведене, суддя припустився порушення вимог законодавства про адміністративну відповідальність, розглянув протокол про адміністративне правопорушення та інші додані до нього матеріали не з'ясувавши повно, всебічно й об'єктивно всі обставини справи, та передчасно дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, а тому наразі є підстави для скасування постанови судді.
Згідно зі статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
З огляду на наведене, апеляційний суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази, в тому числі і протокол про адміністративне правопорушення, не доводять вини ОСОБА_1 у перебуванні 18.04.2024 на території військової частини у стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Водночас зауважую, що у зв'язку з вторгненням Російської Федерації на територію нашої держави з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, згідно з указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами. По всій території України тривають мобілізаційні процеси, а Збройні Сили України та інші військові формування перебувають у цілодобовій бойовій готовності та при виконанні обов'язків військової служби без обмеження тривалості службового часу.
Згідно з положеннями Дисциплінарного статуту Збройних сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Частиною 5 статті 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби та бойове чергування, несення служби в добовому наряді та інші заходи, пов'язані із забезпеченням боєготовності військових частин, здійснюються без обмеження загальної тривалості службового часу.
Так, апеляційний суд наголошує, що наразі військовослужбовці повністю обмежені у споживанні алкоголю, оскільки цілодобово перебувають на військовій службі, що є виправданим та вкрай необхідним під час повномасштабного вторгнення країни-агресора, регулярних повітряних тривог та постійної загрози ракетних обстрілів на всій території України.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що його службовий час у військовій частині триває з 08 год. до 17 год. п'ять днів на тиждень з двома вихідними - субота, неділя, він пив пиво 17 квітня 2024 року пізно ввечері після службового часу поза територією військової частини, є неспроможними та не заслуговують на увагу.
З урахуванням наведеного, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та об'єктивних доказів вини ОСОБА_1 , доходжу висновку про скасування постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 червня 2024 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 285, 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 172-20 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя