Дата документу 22.07.2024 Справа № 317/1307/24
Єдиний унікальний №317/1307/24 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/807/959/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
22 липня 2024 року місто Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду ОСОБА_2 , вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 02 липня 2024 року, якою задоволене клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 та продовжений строк дії запобіжного заходу щодо останнього у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30 серпня 2024 року включно, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680,00 грн, та у разі її внесення з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України,
ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 02 липня 2024 року задоволене клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 та продовжений строк дії запобіжного заходу щодо останнього у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30 серпня 2024 року включно, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680,00 грн, та у разі її внесення з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На зазначену ухвалу представником потерпілого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині визначення обвинуваченому ОСОБА_5 застави у розмірі 181 680,00 грн.
Провадження за вищевказаною скаргою відкриттю не підлягає з таких підстав.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлений вичерпний перелік рішень суду першої інстанції, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку.
Так, згідно з вимогами ч.2 ст.392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті (окрім рішення про продовження строку тримання особи під вартою), окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Виключенням з цього правила є ухвали суду про продовження строку тримання особи під вартою (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі за конституційною скаргою ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 КПК України).
Зокрема, у вказаному Рішенні Конституційного Суду України окрім іншого зазначено, що неможливість своєчасного апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою унеможливлює ефективну та оперативну (дієву) перевірку правомірності обмеження конституційного права особи на свободу на стадії судового розгляду. Неможливість оскарження особою чи її захисником в апеляційному порядку ухвали суду про продовження строку тримання під вартою створює умови, за яких помилкове рішення суду першої інстанції, чинне протягом тривалого часу, може призвести до тяжких невідворотних наслідків для зазначеної особи у вигляді безпідставного обмеження її конституційного права на свободу.
Надання особі права на апеляційний перегляд судового рішення про продовження строку тримання під вартою під час судового провадження є проявом гарантії виконання державою міжнародних зобов'язань зі створення умов із забезпечення кожному підозрюваному, обвинуваченому (підсудному) дієвого юридичного засобу захисту його конституційних прав і свобод відповідно до міжнародних стандартів, потрібною гарантією відновлення порушених прав, свобод і інтересів людини, додатковим механізмом усунення помилок, допущених судом першої інстанції під час розгляду кримінальних справ до ухвалення рішення по суті.
Законом України №1027-IX від 02 грудня 2020 року «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою» №1027-IX від 02 грудня 2020 року, частину другу статті 392 КПК України доповнено абзацом другим, згідно з яким, ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Також, цим Законом статтю 394 КПК України доповнено частиною п'ятою, згідно з якою ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Викладене дає підстави для висновку, що вищевказані зміни до законодавства внесенні з метою забезпечення гарантій виконання державою міжнародних зобов'язань зі створення умов із забезпечення кожному підозрюваному, обвинуваченому (підсудному) дієвого юридичного засобу захисту його конституційних прав і свобод відповідно до міжнародних стандартів.
Відповідно, у наслідок перегляду в апеляційному порядку судового рішення про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, ухваленого під час судового провадження до ухвалення судового рішення по суті, становище обвинуваченого не може бути погіршене.
В апеляційній скарзі представник потерпілого фактично ставить питання про погіршення становища обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки просить скасувати в частині визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Отже, вищевказана ухвала суду оскаржена з підстав, з яких вона не може бути оскаржена на стадії судового провадження до ухвалення судового рішення по суті.
Окрім того, виходячи з положень ч.5 ст.394 КПК України, потерпілий не входить до кола осіб, які можуть оскаржувати ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
За таких обставин, відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.399 КПК України, вищевказана апеляційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись ст.399 КПК України, суддя-доповідач
апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 02 липня 2024 року, якою задоволене клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 та продовжений строк дії запобіжного заходу щодо останнього у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30 серпня 2024 року включно, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680,00 грн, та у разі її внесення з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, повернути особі, що її подала - адвокату ОСОБА_4 .
Копію ухвали невідкладно надіслати останньому, разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя Запорізького
апеляційного суду ОСОБА_2