Справа № 308/10650/24
Закарпатський апеляційний суд
30.07.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/441/24 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2024.
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, до 20.08.2024 без визначення розміру застави, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, відомості про яке 21.06.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024070000000328.
Клопотання мотивовано тим, що ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024070000000328, відомості про яке 21.06.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 21.06.2024 близько 21 год 15 хв водій ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (2,34 проміле), керуючи технічно-справним автомобілем марки ВАЗ-21063 державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі у населеному пункті с. Руське Мукачівського району Закарпатської області, неподалік будинку № 64, діючи в супереч вимогам п. 1.3, 1.5, 1.10, 2.3.б, 2.9 а, 10.1, 11.3,12.1 Правил дорожнього руху України, будучи самовпевненим та самонадіяним, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, керуючи транспортним засобом проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, втратив керованість транспортним засобом, виїхав за межі проїзної частини дороги на праве по ходу його руху узбіччя, де допустив наїзд на пішоходів - малолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , 2023 року народження, які грались біля огорожі будинку, а також на пішохода ОСОБА_11 , яка в той час теж перебувала на узбіччі неподалік від дітей.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження несумісні із життям від чого померла на місці події, а ОСОБА_10 та ОСОБА_11 отримали тілесні ушкодження та перебувають на лікуванні у медичних закладах.
-2-
Невиконання водієм вимог п. 10.1., 11.3, 12.1 та вимог дорожньої горизонтальної розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали, зокрема отриманням неповнолітньою потерпілою ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою її смерть.
22.06.2024 ОСОБА_8 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий обґрунтував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, за яке передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років, а також наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, адже усвідомлює, що йому загрожує реальна міра покарання; може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Більш м'який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В ухвалі слідчий суддя зазначила, що погоджується з обґрунтованістю підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, існуванням певних заявлених ризиків, і що відомостей, які б свідчили про можливість гарантувати належну поведінку підозрюваного шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, не встановлено. Також, з урахуванням того, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке спричинило загибель людини, слідчий суддя дійшла висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 просить скувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт. Вважає ухвалу незаконною та не обґрунтованою, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам. Слідчим суддею не враховано відсутність заявлених прокурором ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що останній має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, офіційно не працює, займається тимчасовими підробітками, несудимий, співпрацює з органом досудового розслідування та не має намірів порушувати процесуальні обов'язки.
Судове провадження розглядається за відсутності підозрюваного, неявка якого з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що підозрюваний ОСОБА_8 належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника-адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з таких підстав.
-3-
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 цього Кодексу.
В порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
-4-
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини,які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати,що існує хоча б один із ризиків,передбачених ст. 177КПК України,і на які вказує слідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотрималася вказаних вимог закону при розгляді клопотання про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідила та перевірила наведені у ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, які власне викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування підозрюваній особі запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024070000000328, відомості про яке 21.06.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
22.06.2024 ОСОБА_8 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 24.06.2024 за клопотанням слідчого щодо ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність слідчим обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав уважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
-5-
Як встановила слідчий суддя і це підтверджується матеріалами судового провадження, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років, перебуваючи на волі ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілих, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить про наявність існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, на цій стадії досудового розслідування доведена слідчим і прокурором та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, на цій стадії досудового розслідування є підтвердженою. В ході кримінального провадження обставини, які мають бути достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_8 у вчиненні цього кримінального правопорушення на момент вручення були наявними і підтверджуються доказами, зібраними у ході досудового розслідування, зокрема: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.06.2024 та схемою до нього; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.06.2024; повідомленням про підозру; протоколом допиту підозрюваного, а також іншими свідченнями та іншими матеріалами провадження.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Слідчим у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, обставини його вчинення, його підвищену суспільну небезпечність, існуючі в даному провадженні певні ризики, особу підозрюваного, апеляційний суд приходить до висновку, що всупереч доводам апеляційної скарги, слідчим та прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції була повністю доведена неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, що у своїй ухвалі при застосуванні відносно підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу обґрунтовано прийняла до уваги слідчий суддя.
-6-
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника на предмет відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження такі існують та доводяться відповідними доказами. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів, спеціаліста у кримінальному провадженні.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги і те, що у матеріалах судового провадження відсутні й стороною захисту не надано доказів про наявність у підозрюваного ОСОБА_8 будь-яких захворювань, які б свідчили про неможливість тримання його під вартою в умовах ізоляції від суспільства.
Щодо посилання захисника на дані про особу підозрюваного, зокрема про наявність постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, відсутність судимості, то на думку апеляційного суду, з огляду на суспільну небезпечність інкримінованого кримінального правопорушення, вони не є визначальними аргументами для обрання підозрюваному ОСОБА_8 більш м'якого виду запобіжного заходу, оскільки не зменшують встановлені ризики та не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Доводи сторони захисту про відсутність у підозрюваного намірів порушувати процесуальні обов'язки та його співпрацю з органом досудового розслідування, були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і підстав для їх задоволення не встановлено. Зазначені мотиви не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів.
Таким чином, наведені захисником в апеляційній скарзі доводи про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і підстав для їх задоволення не встановлено.
Колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування на цій стадії досудового розслідування обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, наявності в зазначеному провадженні ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При прийнятті рішення апеляційний суд враховує те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення ЄСПЛ «Боротюк проти України», а тому апеляційний суд вважає необхідним обрання на даній стадії досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.
Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людей.
-7-
На переконання колегії суддів, при застосуванні обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом правомірно не визначено розмір застави, враховуючи положення п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, а також з огляду на те, що покладення на обвинуваченого процесуальних обов'язків, передбачених запобіжним заходом у виді застави, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а відтак не мінімізує вищевказані ризики для кримінального провадження.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду про задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 є обґрунтованою, законною, постановлена з дотриманням вимог ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженим та оціненими судом.
За таких обставин, апеляційна скарга, доводи якої не впливають на висновки суду першої інстанції, задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, і на такі сторона захисту не вказувала.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2024 щодо ОСОБА_7 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді