Справа № 308/6474/24
Закарпатський апеляційний суд
29.07.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , власника майна ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/310/24 за апеляційною скаргою власника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.04.2024.
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024071030000115, відомості про яке 16.01.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та накладено арешт на вилучене під час проведення 12.03.2024 санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: грошові кошти в загальній сумі 2400 грн: чотири купюри номіналом по 500 грн, з серійними номерами: ХБ0098632, ЕЖ2505520, ВВ3697458, АД5263011; три купюри номіналом по 100 грн, з серійними номерами: АЕ6585192, УД6866245, УР6313127; дві купюри номіналом по 50 грн, з серійними номерами: АБ7664458, ЕЖ4612993; грошові кошти в загальній сумі 200 доларів США: дві купюри по 100 доларів США, з серійними номерами: РВ48528691М, РВ98882912С, що упаковані до спец. пакету НПУ СУ PSP 3061245; 03 (три) сім-картки операторів: Travec Sim, Joice, Vodafone та два слоти операторів: Київстар ( НОМЕР_1 ), Joice ( НОМЕР_2 ), що разом упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3061246; мобільні телефони марки: «Samsung», моделі «Galaxy M32», з IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4 ; «Samsung», моделі «Galaxy M32», з IMEI 1: НОМЕР_5 ; IMEI 2: НОМЕР_6 ; Redmi Note 12S з IMEI: НОМЕР_7 ; IMEI 2: НОМЕР_8 ; Huawei, модель невідома з пошкодженим екраном; Redmi 12C з IMEI 1: НОМЕР_9 ; IMEI 2: НОМЕР_10 ; Alcatel, моделі «5033Д», IMEI 1: НОМЕР_11 ; IMEI 2: НОМЕР_12 ; Xiaomi, невідомої моделі із заблокованим доступом; Nokia моделі «105», IMEI 1: НОМЕР_13 , що разом упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3061244; чоловічу куртку марки «Columbia», розміру «M»; чоловічі штани марки «Columbia»; чоловічі штани марки «Puma», розміру «L»; три тканинні чоловічі шапки без маркування, чорного кольору та одну чоловічу кепку чорного кольору без маркувань, що разом упаковано до спец. пакету НПУ WAR 1758663; чоловічі кросівки марки «Adidas», розміру «41», які упаковано до спец. пакету НПУ WAR 1386306.
З матеріалів судового провадження вбачається, що Ужгородським РУП ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024071030000115, відомості про яке 16.01.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
-2-
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.01.2024 на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що в АДРЕСА_2 , на стоянці супермаркету «Сільверленд», невідомі особи, пошкодили заднє праве скло на автомобілі марки «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_14 та викрали сумочку із документами ( паспорт, військовий квиток) та грошовими коштами. В подальшому опрацьованими камерами відеоспостереження, які розташовані на прилеглій до місця події території, встановлено, що до даного злочину причетні двоє осіб, які 15.01.2024 о 18 год 14 хв, приходять на стоянку супермаркету «Сільверленд» зі сторони вул. Карпатської України, в одязі чорного кольору, о 18 год 05 хв, потерпілий ОСОБА_8 виходить з автомобіля і заходить в супермаркет, після чого, до автомобіля підходить один з фігурантів (особа № 1), а інший (особа № 2) стоїть неподалік автомобіля та слідкує за виходом із супермаркету розмовляючи по телефону, о 18 год 14 хв, фігурант № 1 розбиває заднє пасажирське скло та здійснює крадіжку сумки, після чого, обидва швидко рухаються в сторону зупинки, яка розташована на вул. Карпатської України та сідають в маршрутку д.н.з. НОМЕР_15 .
12.02.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: грошові кошти в загальній сумі 2400 грн: чотири купюри, номіналом по 500 грн, з серійними номерами: ХБ0098632, ЕЖ2505520, ВВ3697458, АД5263011; три купюри, номіналом по 100 грн, з серійними номерами: АЕ6585192, УД6866245, УР6313127; дві купюрами, номіналом по 50 грн, з серійними номерами: АБ7664458, ЕЖ4612993, які упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3061245; грошові кошти в загальній сумі 200 доларів США: дві купюри по 100 доларів США, з серійними номерами: РВ48528691М, РВ98882912С, які упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3061245; 03 (три) сім-картки операторів: Travec Sim, Joice, Vodafone та два слоти операторів: Київстар ( НОМЕР_1 ), Joice ( НОМЕР_2 ), що разом упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3061246; мобільні телефони марки: «Samsung», моделі «Galaxy M32», з IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4 ; «Samsung», моделі «Galaxy M32», з IMEI 1: НОМЕР_5 ; IMEI 2: НОМЕР_6 ; Redmi Note 12S з IMEI: НОМЕР_7 ; IMEI 2: НОМЕР_8 ; Huawei, модель невідома з пошкодженим екраном; Redmi 12C з IMEI 1: НОМЕР_9 ; IMEI 2: НОМЕР_10 ; Alcatel, моделі «5033Д», IMEI 1: НОМЕР_11 ; IMEI 2: НОМЕР_12 ; Xiaomi, невідомої моделі із заблокованим доступом; Nokia моделі «105», IMEI 1: НОМЕР_13 , що разом упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3061244; чоловічу куртку марки «Columbia», розміру «M»; чоловічі штани марки «Columbia»; чоловічі штани марки «Puma», розміру «L»; три тканинні чоловічі шапки без маркування, чорного кольору та одну чоловічу кепку чорного кольору без маркувань, що разом упаковано до спец. пакету НПУ WAR 1758663; чоловічі кросівки марки «Adidas», розміру «41», які упаковано до спец. пакету НПУ WAR 1386306.
Постаново старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 12.03.2024, вищевказані предмети і речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Клопотання мотивоване тим, що зазначене майно має значення речових доказів, є засобом вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі можуть бути предметами, що були об'єктом кримінально-протиправних дій та засобом, а тому є достатні підстави вважати, що існують ризики пошкодження, псування, погіршення або втрати властивостей, завдяки яким вони мають доказове значення.
-3-
Ухвала про задоволення клопотання слідчого про арешт майна мотивована тим, що вилучене 12.03.2024 під час проведення санкціонованого обшуку майно, має значення речових доказів у кримінальному проваджені № 12024071030000115 від 16.01.2024 та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, є предметами вчинення кримінального правопорушення, та з метою запобігання його подальшого відчуження, зникнення, втрати чи частковому знищенню, на нього необхідно накласти арешт.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 15.04.2024 в частині накладення арешту на два мобільні телефони марки «Samsung», моделі «Galaxy M32» білого кольору та мобільний телефон марки Redmi Note 12S. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам провадження. Стверджує, що вказане майно (мобільні телефони) не використовувалось для вчинення злочину, не могло зберегти на собі будь-яку інформацію, необхідну у даному кримінальному провадженні. Більш того, два мобільні телефони марки «Samsung», моделі «Galaxy M32» білого кольору та мобільний телефон марки Redmi Note 12S належать дружині та його дітям, які не фігурують у кримінальному провадженні, тому накладення арешту на вказане майно створить незручності у спілкуванні та у повсякденному житті членів його родини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 на підтримання доводів апеляційної скарги, думку прокурора на заперечення доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Висновки слідчого судді в частині накладення арешту на вилучені 12.03.2024 під час проведення санкціонованого обшуку: грошові кошти в загальній сумі 2400 грн: чотири купюри номіналом по 500 грн, з серійними номерами: ХБ0098632, ЕЖ2505520, ВВ3697458, АД5263011; три купюри номіналом по 100 грн, з серійними номерами: АЕ6585192, УД6866245, УР6313127; дві купюри номіналом по 50 грн, з серійними номерами: АБ7664458, ЕЖ4612993; грошові кошти в загальній сумі 200 доларів США: дві купюри по 100 доларів США, з серійними номерами: РВ48528691М, РВ98882912С, що упаковані до спец. пакету НПУ СУ PSP 3061245; 03 (три) сім-картки операторів: Travec Sim, Joice, Vodafone та два слоти операторів: Київстар ( НОМЕР_1 ), Joice ( НОМЕР_2 ), що разом упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3061246; мобільні телефони Huawei, модель невідома з пошкодженим екраном; Redmi 12C з IMEI 1: НОМЕР_9 ; IMEI 2: НОМЕР_10 ; Alcatel, моделі «5033Д», IMEI 1: НОМЕР_11 ; IMEI 2: НОМЕР_12 ; Xiaomi, невідомої моделі із заблокованим доступом; Nokia моделі «105», IMEI 1: НОМЕР_13 ; чоловічу куртку марки «Columbia», розміру «M»; чоловічі штани марки «Columbia»; чоловічі штани марки «Puma», розміру «L»; три тканинні чоловічі шапки без маркування, чорного кольору та одну чоловічу кепку чорного кольору без маркувань; чоловічі кросівки марки «Adidas», розміру «41», шляхом заборони відчуження, розпоряджання та користування, ніким з учасників судового провадження не оскаржується, а тому законність ухвали в цій частині, апеляційним судом не перевіряється.
За приписами ст. 370, 372 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Цим вимогам закону ухвала слідчого судді від 15.04.2024 відповідає у повній мірі.
-4-
Як вбачається з клопотання, Ужгородським РУП ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024071030000115, відомості про яке 16.01.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.01.2024 на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що в АДРЕСА_2 , на стоянці супермаркету «Сільверленд», невідомі особи, пошкодили заднє праве скло на автомобілі марки «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_14 та викрали сумочку із документами ( паспорт, військовий квиток) та грошовими коштами. В подальшому опрацьованими камерами відеоспостереження, які розташовані на прилеглій до місця події території, встановлено, що до даного злочину причетні двоє осіб, які 15.01.2024 о 18 год 14 хв, приходять на стоянку супермаркету «Сільверленд» зі сторони вул. Карпатської України, в одязі чорного кольору, о 18 год 05 хв, потерпілий ОСОБА_8 виходить з автомобіля і заходить в супермаркет, після чого, до автомобіля підходить один з фігурантів (особа № 1), а інший (особа № 2) стоїть неподалік автомобіля та слідкує за виходом із супермаркету розмовляючи по телефону, о 18 год 14 хв, фігурант № 1 розбиває заднє пасажирське скло та здійснює крадіжку сумки, після чого, обидва швидко рухаються в сторону зупинки, яка розташована на вул. Карпатської України та сідають в маршрутку д.н.з. НОМЕР_15 .
12.02.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: грошові кошти в загальній сумі 2400 грн: чотири купюри, номіналом по 500 грн, з серійними номерами: ХБ0098632, ЕЖ2505520, ВВ3697458, АД5263011; три купюри, номіналом по 100 грн, з серійними номерами: АЕ6585192, УД6866245, УР6313127; дві купюрами, номіналом по 50 грн, з серійними номерами: АБ7664458, ЕЖ4612993, які упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3061245; грошові кошти в загальній сумі 200 доларів США: дві купюри по 100 доларів США, з серійними номерами: РВ48528691М, РВ98882912С, які упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3061245; 03 (три) сім-картки операторів: Travec Sim, Joice, Vodafone та два слоти операторів: Київстар ( НОМЕР_1 ), Joice ( НОМЕР_2 ), що разом упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3061246; мобільні телефони марки: «Samsung», моделі «Galaxy M32», з IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4 ; «Samsung», моделі «Galaxy M32», з IMEI 1: НОМЕР_5 ; IMEI 2: НОМЕР_6 ; Redmi Note 12S з IMEI: НОМЕР_7 ; IMEI 2: НОМЕР_8 ; Huawei, модель невідома з пошкодженим екраном; Redmi 12C з IMEI 1: НОМЕР_9 ; IMEI 2: НОМЕР_10 ; Alcatel, моделі «5033Д», IMEI 1: НОМЕР_11 ; IMEI 2: НОМЕР_12 ; Xiaomi, невідомої моделі із заблокованим доступом; Nokia моделі «105», IMEI 1: НОМЕР_13 , що разом упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3061244; чоловічу куртку марки «Columbia», розміру «M»; чоловічі штани марки «Columbia»; чоловічі штани марки «Puma», розміру «L»; три тканинні чоловічі шапки без маркування, чорного кольору та одну чоловічу кепку чорного кольору без маркувань, що разом упаковано до спец. пакету НПУ WAR 1758663; чоловічі кросівки марки «Adidas», розміру «41», які упаковано до спец. пакету НПУ WAR 1386306.
Постаново старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 12.03.2024, вищевказані предмети і речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
11.04.2024 прокурор Ужгородської окружної прокуратури звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в кримінальному проваджені № 12024071030000115, відомості про яке 16.01.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
-5-
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст. 170 - 173 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав уважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею правомірно накладене на нього арешт як на речовий доказ.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
-6-
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий суддя відповідно до вимог ст. 170-173 КПК України, з'ясувала всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, в тому числі належно перевірила наведені в клопотанні прокурора доводи про наявність підстав для накладення арешту на майно.
З матеріалів клопотання вбачається, що постановою старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 12.03.2024, зокрема, два мобільні телефони марки «Samsung», моделі «Galaxy M32» білого кольору та мобільний телефон марки Redmi Note 12S, визнані речовими доказами в кримінальному провадженні № 12024071030000115 від 16.01.2024.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали провадження містять достатньо даних вважати, що вказане у клопотанні майно має доказове значення щодо встановлення обставин кримінального провадження і обґрунтовано залучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для прокурора звертатись з клопотанням про арешт майна, та обґрунтованих підстав для слідчого судді накласти арешт на таке майно, з огляду на те, що таке майно підпадає під критерії, визначені положеннями ст. 98 КПК України, тому доводи ОСОБА_6 з приводу безпідставності накладення арешту на це майно є необґрунтованими і такі відхиляються.
Таким чином, як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклала арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 цього Кодексу.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 2, 3 ст. 170 цього Кодексу, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Колегія суддів уважає, що на даному етапі досудового розслідування, є всі підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КК України та при цьому враховує правову кваліфікацію та обставини кримінального провадження.
За таких обставин, є достатні підстави вважати, що арештоване майно є доказом у кримінальному провадженні № 12024071030000115 від 16.01.2024, тому колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо необхідності на час звернення прокурора з відповідним клопотанням в прийнятті рішення про накладення арешту на майно, оскільки лише такий захід забезпечення кримінального провадження може забезпечити належне збереження майна, яке є речовим доказом.
З урахуванням наведеного слідчий суддя, всупереч тверджень ОСОБА_6 , встановила належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.
Всупереч доводів апеляційної скарги, матеріали судового провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань арешту майна, якими є запобігання можливості користування та розпорядження вищевказаним майном, в тому числі і його відчуження.
Колегія суддів зазначає, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
-7-
Слідчий суддя визначає лише, чи може майно бути предметом, доказом кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину або за рахунок доходів від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що прокурор довів існування достатніх підстав уважати, що вилучені мобільні телефони, а також інші речі, могли бути використані як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та мають доказове значення для кримінального провадження, а відтак задля запобігання ризику знищення речових доказів, який необхідний для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, обґрунтовано наклала арешт на дане майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
У свою чергу, в кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Колегія суддів ураховує, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, дослідила усі матеріали, що мають значення для вирішення питання про накладення арешту, врахувала правову підставу для накладення арешту, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, тому необхідність накладення арешту на вказане майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обґрунтована та доцільна.
Крім того, власник арештованого майна не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, в якому визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доводи апеляційної скарги про те, що в клопотанні не зазначено правових підстав щодо обґрунтування накладення арешту на вказане майно не можуть уважатись обґрунтованими, з огляду на наявні дані в матеріалах клопотання.
При прийняття рішення, колегія суддів ураховує і те, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
-8-
Посилання в апеляційній скарзі на порушення слідчим суддею вимог ст. 170 КПК України, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з метою збереження речових доказів, і не суперечить вимогам ч. 3 ст. 170 цього Кодексу.
Апеляційний суд не вбачає підстав сумніватися в розумності та співрозмірності такого обмеження права власності на майно ОСОБА_6 завданням кримінального провадження. Можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для ОСОБА_6 чи для інших осіб апеляційним судом також не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що вилучені мобільні телефони не мають відношення до обставин кримінального провадження, колегія суддів оцінює критично, оскільки дані обставини можуть бути підтверджені лише шляхом проведення перевірки під час досудового розслідування для спростування або підтвердження даних доводів.
Таким чином, під час проведення обшуку слідчим було виявлено та вилучено речі та документи, які мають значення для кримінального провадження та наведено обґрунтування чому зазначене у клопотанні тимчасово вилучене майно підлягає арешту.
Доводи про те, що частина арештованого майна (три мобільні телефони) належить родині ОСОБА_6 , зокрема його сину та дружині, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_6 не надано жодного підтвердження належності цих телефонів членам його сім'ї.
Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчий суддя, вирішуючи питання про арешт майна, діяла відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням обставин визначених у ст. 170-173 КПК України та положень, закріплених у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», з наведенням мотивів прийняття зазначеного рішення.
Порушень норм кримінального процесуального закону, невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає, а тому доводи ОСОБА_6 про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими та безпідставними і такі апеляційний суд відхиляє.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів, враховуючи положення кримінального процесуального закону, не перешкоджала учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.
При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом, ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги, положення ст. 220, 317 цього Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу сторони обвинувачення чи захисту апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з'ясування фактичних обставин справи, і те, що ОСОБА_6 не довів обґрунтованість доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно.
-9-
Керуючись ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.04.2024 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024071030000115, відомості про яке 16.01.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді